Облрада
До Закарпатської обласної ради пройшло вісім партій. Найбільше голосів набрало «Рідне Закарпаття» – 59 845 (17,78% та 12 мандатів). «Слуга народу» лише трохи поступилася – 58 783 (17,47% та 11 мандатів). Трійку лідерів замикає «Батьківщина» – 42 432 (12,61%, 8 мандатів). Далі йдуть «КМКС «Партія угорців України» з результатом 39 049 (11,6%, 8 мандатів), «Команда Андрія Балоги» – 36 583 (10,87%, 7 мандатів), «Європейська солідарність» – 30 407 голосів (9,03%), «За майбутнє» – 30 214 (8,98%) та «Опозиційна платформа – За життя» – 26 980 (8,02%, усі три останні політсили матимуть по 6 депутатів).
Традиційно, політичні партії можна поділити на локальні, які мають потенціал суто в регіоні – це «Рідне Закарпаття», «КМКС Партія угорців України», «Команда Андрія Балоги», та загальноукраїнські – представлені у Верховній Раді окремими партіями чи депутатськими групами, такими як «За майбутнє», або в цілому, мають сильне представництво у низці областей.
Якщо говорити про персональне наповнення партій – то назвати їх новими не можна. Взяти хоча б партію «Слуга народу», у склад якої увійшли добре відомі політики, які були представлені, зокрема у міських органах влади та обласній раді попереднього скликання, при чому від політичних сил-опонентів. Найбільш стабільними політичними партіями виявилися «КМКС Партія угорців України» та «Батьківщина», яка має на Закарпатті добре розвинуту мережу. ОПЗЖ, попри зміни в назві, теж залишилася зі старими елітами в складі, а переформатована «Європейська Солідарність» зберегла кістяк з попередніх місцевих виборів 2015 року.
Читайте також: Вінничина: тріумф Гройсмана, «слуги» шукають винного у поразці на виборах
Зважаючи на те, що в Закарпатську обласну раду балотувалося 10 політичних сил, а пройшло вісім – політичну строкатість гарантовано. Для порівняння – у попередньому складі облради було шість партій. Для формування умовної більшості (умовної, тому що це не записано регламенті) знадобляться голоси мінімум чотирьох політичних сил. Тож попереду, ймовірно, «коаліціада» – перемовини між фракціями аби висунути та обрати голову ради, заступників, сформувати комітети та призначити голів і запустити повноцінну роботу.
Міськрада
Що ж стосується Ужгородської міської ради, то мінімальний бар’єр подолали шість політичних сил: «Батьківщина» – 12,56% (8 мандатів), «Слуга народу» –11,52% (7 мандатів), «Рідне Закарпаття» – 8,33%, ОПЗЖ – 8,24%, «Європейська Солідарність» – 8,05% (усі три партії по 6 мандатів), «Партія твого міста» – 7,47% (5 мандатів).
Представники останньої названої політсили зібрали чи не найбільше персональних голосів ужгородців (йдеться про можливість обирати конкретних осіб з партійного списку). Юрій Мандич отримав 467 голосів, Юрій Сідун – 412. Побутує думка, що більшість їх електорату цих кандидатів – ромське населення Ужгорода. У вересні роми масово пікетували ТВК, коли «Партії твого міста» спершу відмовили в реєстрації.
Зовсім трохи голосів для подолання бар’єру не вистачило політичній партії «Альтернатива» (4,53%). Під час оголошення результатів представники цієї політсили мітингували біля Ужгородської ТВК, стверджуючи, що у них вкрали голоси за сфальсифікованими протоколами. Не вистачило менше 1% і «КМКС Партія угорців України» (4,23%). Саме цей відсоток відтягнули їх основні опоненти – «Демократична партія угорців України», які отримали 1,07%. Також не вистачило голосів партії «За майбутнє» (4,27%).
Вирішальний бій в Ужгороді
Правила обрання сільських, селищних та міських голів практично не змінилися з 2015 року. Єдине, що можливість другого туру передбачили для міст із населенням не менше 75 тисяч (раніше було понад 90 тисяч). На Закарпатті таких міст два – Мукачево та Ужгород. У Мукачеві другий тур не знадобиться. Тут поза конкуренцією чинний міський голова Андрій Балога з результатом 70,04%. Його персональна партія «Команда Андрія Балоги» отримала понад 40% голосів виборців у місцевій раді.
Читайте також: Вибори на Харківщині: син Кернеса в облраді та локальний успіх «Слуги народу»
Що ж до обласного центру, то, як і прогнозувалося, у другий тур вийшли чинний міський голова, самовисуванець Богдан Андріїв та кандидат від «Слуги народу» Віктор Щадей. За першого кандидата проголосувало 9185 виборців або 25,4%, за другого – 6485 голосів виборців або 17,93%.
Розрив зовсім невеликий. Обидва кандидати мають високі шанси на перемогу в другому турі. Ключову роль відіграють ті політсили, для яких вибори вже завершено. Зокрема, переможці виборів до Ужгородської міськради. Кого вони підтримають – досі залишається інтригою. Партія «Рідне Закарпаття» ще до виборів заявила про підтримку Щадея на посаду Ужгородського міського голови (про зв’язки Щадея та одного зі засновників «Рідного Закарпаття» Роберта Горвата Тиждень уже писав). Також про підтримку Віктора Щадея написала у Facebook народна депутатка, лідерка партії «Голос» Кіра Рудик. Натомість «Слуга народу» підтримала у другому турі виборів мера Черкас кандидата від «Голосу» Віктора Євпака. На виборах до Ужгородської міськради «Голос» отримав близько 3,5% голосів. Інші політичні сили поки що мовчать. Ймовірніше за все, до виборів вони все ж висловлять солідарність із тим чи іншим кандидатом. Голосування призначене на 22 листопада.
Поки що ж є можливість спостерігати за інформаційною війною між головою Закарпатської ОДА Олексієм Петровим та чинним міським головою Ужгорода Богданом Андрієвим. Причина – COVID-19 та вимоги центральної влади посилити карантин у місті. Андріїв підтримує протест підприємців під стінами ОДА з надією на їх голоси у другому турі. Призначений президентом голова ОДА очевидно підтримує висуванця СН Щадея, чому й виник конфлікт.
Окрім звичного апелювання до активної розбудови Ужгорода та покращення благоустрою, Андріїв перед другим туром застосував «важку артилерію» – від 2 листопада школярам дозволили їздити у громадському транспорті безкоштовно. Сам міський голова заявляє, що це не має жодного стосунку до прийдешніх виборів.
Щадей у своїй передвиборчій програмі обіцяє з 1 січня 2021 року знизити вартість проїзду у громадському транспорті до 5 гривень (нині ціна 7 гривень). Цей пункт програми ще більш-менш зрозумілий, а от далі він пише про речі, які взагалі не належіть до обов’язків міського голови: розширення пункту пропуску «Ужгород – Вишнє Німецьке», збільшення кількості авіарейсів в аеропорті «Ужгород» (який, до слова, на межі закриття) та запуск поїзда Ужгород – Кошице.
Читайте також: Черкаські ради: посилення локальних партій і ролі бізнесу
Нині обидвом кандидатам потрібно максимально мобілізувати електорат, який їх не підтримав у першому турі. Однак хто б не переміг у другому турі, йому майже гарантовано більшість у міській раді. Велика кількість політичних партій, які пройшли до ради – вигідна для обом. Якщо переможе Андріїв – він легко домовиться із «Батьківщиною», яка отримала найбільшу кількість голосів до міськради, і, список якої очолює його рідний брат Андрій. Підтримає його і «Партія твого міста», яку очолює діючий заступник мера Василь Гомонай. Далі можна буде домовитися ще й з партією «Європейська Солідарність», яка практично завжди голосувала за усі ініціативи міського голови. Ймовірніше за все, ОПЗЖ також приєднається до союзу.
Якщо переможе Віктор Щадей, то він сформує основу більшості зі «Слуги народу» і «Рідного Закарпаття». І тоді вже ця група залучатиме двох менших партнерів. У будь якому випадку двобій обіцяє бути запеклим.