У Києві в середу, 29 серпня, біля Кабінету міністрів відбулася акція на підтримку законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права», який приводить українське законодавство у відповідність до міжнародних норм у питанні кримінальної відповідальності за агресію, геноцид, злочини проти людяності та воєнні злочини. Про це повідомляє кореспондент Тижня.
У заході, серед інших, взяла участь Олена Рибак, дружина закатованого горлівського депутата Володимира Рибака, волонтерка Ірина Довгань, яку бойовими тримали в полоні у Донецьку, Ігор Котеляець, брат політв’язня Євгена Панова, ув'язненого в Криму за сфабрикованою справою.
Олена Рибак
Олександра Матвійчук
«Ми сьогодні вийшли під уряд, тому що приблизно рік тут перебуває законопроект про воєнних злочинців – це зміни до Кримінального кодексу, які приводять норми права у відповідність до норм життя і дають національним органам слідства і національним судам можливість переслідувати воєнних злочинців. На п’ятому році війни у Кримінальному кодексі України немає навіть терміну «злочини проти людяності». Воєнні злочини виписані таким чином, що ускладнюють можливість слідчим притягувати винних до відповідальності. Рік уряд не може знайти часу, щоб розглянути цей закон і відправити його в парламент», – розповіла голова організації «Центр громадянських свобод» Олександра Матвійчук.
Ірина Довгань
Ігор Котелянець
«Ми були тут рік тому і розповідали, що такий законопроект потрібен. Для нас він потрібен насамперед тому, що ми хочемо, щоб кати, які знущалися над нашими рідними і продовжують це робити, були покарані. І навіть коли наші рідні будуть звільнені, ми продовжимо робити все, щоб це сталося. Ми за те, щоб ці люди ніколи не мали змоги потрапити під амністію, уникнути відповідальності, саме для цього нам треба адаптація національного законодавства до міжнародних норм", – додав Ігор Котелянець.
Читайте також: Юридична війна за політв’язнів. Деталі нового позову проти Росії
Навіщо потрібен законопроект:
– в українському законодавстві є не всі «аналоги» злочинів за міжнародним правом: геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та агресія. За міжнародним правом до осіб, які скоїли такі злочини, не застосовуються імунітети й амністії, хоча в українському законодавстві наразі таке не виключається. Зміни мають унеможливити застосування строків давності, імунітету, амністії та будь-яких інших способів уникнути покарання для воєнних злочинців.
– зміни до Кримінального кодексу, що пропонуються, дадуть можливість на національному рівні переслідувати осіб, які вчинили злочини за міжнародним правом.
– Міжнародний кримінальний суд (МКС) у Гаазі береться за розслідування воєнних злочинів, коли держава цього не робить чи не може зробити. До того ж, він цікавиться лише вищим керівництвом і систематичною політикою, а рядові учасники злочинів мають бути притягнуті до відповідальності за національним законодавством.
Нагадаємо, Україна відклала на 2019 рік ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду, який підписала ще у 2000 році. Утім Україна частково визнала юрисдикцію МКС щодо подій на Майдані, у Криму та на Донбасі. Тому неурядові громадські організації почали документувати злочини, які там сталися, й відправляти матеріали в МКС. Детальніше про це в матеріалі Подружитися з Гаагою.
Також у 2018 році громадські активісти презентували звіт про воєнні злочини проти полонених на Донбасі та присутність там російських військовослужбовців, який передадуть до Міжнародного кримінального суду. Ці дані ґрунтуються на свідченнях 138 людей, які побували в полоні у Донецьку, Сніжному, Горлівці та Чистяковому (Торезі). Також дослідники отримували інформацію від свідків, із документів та відкритих джерел. Вони охопили період 2014-15 років. Крім того, правозахисники назвали імена осіб, які мають бути притягнуті до відповідальності за згадані злочини.