Берлінське тріо

Світ
17 Листопада 2021, 11:17

У багатьох аспектах нинішня політична ситуація в Німеччині унікальна. Після шістнадцяти років безперервного лідерства перша в історії країни канцлерка йде на «заслужений відпочинок». Водночас дедалі більш імовірно, що так само вперше в Берліні урядуватиме коаліція, якій на берегах Шпрее та Рейну дали назву «світлофор» — за кольорами політичних партій, що до неї входять: червоного (Соціал-демократична партія Німеччини, СДПН), жовтого (Вільна демократична партія, ВДП) та зеленого (Союз 90 / «Зелені»). На перший погляд, усі три партії аж надто сильно різняться, щоб дійти до спільного знаменника, однак, як показав процес «зондування», або ж перших спроб знайти точки перетину інтересів, це можливо. Є також досвід спільної праці таких коаліцій на рівні земель. Так, чинна керівна коаліція в землі Рейнланд-Пфальц також сформована «зеленими», соціал-демократами та вільними демократами. Окрім того, три партії вже навіть запропонували спільний законопроєкт для боротьби з пандемією.

27 жовтня партії розпочали масштабні переговори, а вже до 18 години 10 листопада 22 робочі групи (близько 300 експертів із різних напрямів), що з того часу працюють над виробленням спільної програми для трьох партій, мають представити свої результати в письмовій формі. Німецька преса повідомляє, що в деяких групах, як-от «Інновації / наука, університет» чи «Сучасна держава / демократія», переговори проходили доволі гладко, і результату вдалося досягти швидко. А от у дискусії щодо зовнішньої та транс­портної політик, як і щодо змін клімату та політики праці, «все ще багато деталей залишаються спірними», посилаючись на власні джерела в переговорних колах, пише Die Welt. Однак на цьому переговори не завершаться. Раніше йшлося про те, що Німеччина отримає новий уряд напередодні Різдва. Поки що цю дату не відкидають, але й певності в тому, що на той час у Берліні нарешті буде нова влада, немає.

Читайте також: Вибори в Німеччині: кліматичне питання розводить ймовірну коаліцію “по кутках”

Щоб зрозуміти причину, достатньо оцінити публічні заяви політиків із трьох партій, що беруть участь у перемовинах. Поки що найбільше зауважень лунає з боку представників «зелених». «Гадаю, що всі сторони мають дати зрозуміти: якщо ми не дійдемо до спільної позиції в питанні захисту клімату, існує ризик нових виборів», — заявив 8 листопада в інтерв’ю німецькій газеті Sueddeutsche Zeitung Вінфрід Герман, міністр транспорту в уряді землі Баден-Вюртемберг та член цієї партії. Ще раніше в коментарі виданню Die Zeit федеральний виконавчий секретар партії Союз 90 / «Зелені» Міхаель Кельнер скаржився на те, що переговорам бракує змісту, а лідерка партії Анналена Бербок не виключала потреби подовжити період, відведений на перемовини.

У виробленні спільної політики щодо захисту клімату зараз чи не найбільше проблем. Ключове питання — у який спосіб має відбуватися фінансування кліматичних змін. ВДП виступає проти підвищення податків. Для СДПН важливим аспектом є збереження робочих місць в енергомістких галузях. Ще під час передвиборчої кампанії партія Союз 90 / «Зелені» Анналени Бербок та Роберта Габека обіцяла «найбільший пакет щодо захисту клімату, який коли-небудь існував у цій країні». Від своєї обіцянки вони й далі не відходять, декларуючи прагнення запровадити додаткову інвестиційну програму на більш ніж €500 млрд та якомога швидше припинити використовувати вугілля, розвивати сонячну та вітрову енергетику. Однак питання про те, звідки мають надійти кошти на ці проєкти, поки що залишається неузгодженим.

Усі три партії аж надто сильно різняться, щоб дійти до спільного знаменника, однак, як показав процес «зондування», або ж перших спроб знайти точки перетину інтересів, це можливо

Однією з ключових умов «зелених» для участі в коаліції було дотримання 1,5-градусної межі потеп­ління, визначеної Паризькою кліматичною угодою 2015 року. Партнери в коаліції згодні з цим положенням, однак не пропонують жодної конкретики, тому представники партії взяли ініціативу на себе. Нещодавно Анналена Бербок заявила, що 1,5-градусна ціль має бути орієнтиром в ухваленні законів у часі урядування нової коаліції. «Так само як ми перевіряємо законопроєкти на те, чи є в нас на них фінансування, маємо перевіряти, чи вони співставні з питаннями клімату», — наголосила політикиня. Видання Die Welt порівнює роль «зелених» у нинішній коаліції з тою роллю, яку відіграли вільні демократи під час спроби сформувати трипартійну коаліцію у форматі «Ямайка» після виборів 2017-го року за співучасті зелених та християнських демократів. «Відчуваючи, що їх намагаються списати на маргінес, вони вимагають більшого», — пише Die Welt. Коаліційні переговори також підняли на поверхню питання обмеження швидкості руху на автобанах у Німеччині. Так, «зелені» прагнули запровадити ліміт для німецьких магістралей на рівні 130 км/год. Згідно з дослідженнями, це мало б суттєво зменшити рівень викидів СО₂ в атмосферу, а отже, відповідає партійним прагненням. Та й саме питання обмеження швидкості руху на німецьких автобанах виринає від часу до часу не лише у виборчий період. Спільний документ трьох партій, опублікований після «зондування», містив це положення. Однак у процесі перемовин ВДП наполягла на відмові від цього пункту. Тепер «зелені» прагнуть отримати щось натомість. Тому транспортна політика також стала гарячою темою.

Зовнішня політика — певним чином ще одна «чорна скринька» нинішніх переговорів. Про неї небагато говорили під час передвиборчої кампанії, та й упродовж уже майже двох тижнів не погодили ключових позицій, як видається з інсайдів, які отримав німецький тижневик Der Spiegel. «Зовнішня політика для всіх трьох партій не відіграє великої ролі», — каже в коментарі Тижню Андре Гертель, дослідник Німецького інституту міжнародних та безпекових студій (Stiftung Wissenschaft und Politik, SWP). Про ігнорування обговорення цього напряму також активно пишуть у німецькій пресі.

І ВДП, і СДПН намагалися особливо не окреслювати власних зовнішньополітичних позицій під час передвиборчої кампанії, зокрема й щодо відносин із Росією. Трохи по-іншому під час передвиборчої кампанії поводилися Союз 90 / «Зелені». Роберт Габек відвідав Україну, побував на Донбасі й навіть заявив про те, що Німеччина повинна постачати нашій країні зброю, що, як вважають деякі експерти, не в останню чергу вплинуло на падіння партійної підтримки. І він, і Анналена Бербок, і інші представники партії критично висловлювалися щодо «Північного потоку-2». «Нам потрібна нова східна політика», — заявляв у своїх передвиборчих інтерв’ю кандидат на посаду канцлера від СДПН Олаф Шольц. Так він, імовірно, натякав на neue Ostpolitik канцлера Віллі Брандта — політичний курс на спрощення взаємин зі східними сусідами ФРН, зокрема й СРСР у 1970-х. Однак якою вона має бути? У це політик не заглиблювався. Андре Гертель вважає, що за всіма посиланнями на партійні «програми» та ідеології не можна забувати, що світ відрізняється від того, яким він був у 1998–2005 роках, коли востаннє керувала коаліція СДПН / «Зелені». «Мати хороші відносини з Росією важко, є занадто великий потенціал для конфлікту», — каже експерт. Окрім того, відтоді змінилися й німецькі партії. На думку експерта, поки що важко визначити, чи молоді представники СДПН такої ж думки про східну політику, як і старше крило. Зовсім по-іншому її бачать «зелені», про вільних демократів говорити складніше, бо там є два табори, один із яких — економічний — критично ставиться до санкційної політики. Тому про переосмислення німецької зовнішньої політики за правління «світлофора», на думку німецького експерта, не йтиметься. Радше про продовження вже наявного курсу з певним коригуванням найважливіших аспектів.

Читайте також: Reuters: Кандидат від Ангелі Меркель не зміг посилити позиції ХДС під час дебатів​

Питання «Північного потоку-2», як повідомляє з власних джерел тижневик Der Spiegel, на цих переговорах намагаються не чіпати всі три партії. Формально його передали до групи, що займається енергетичними питаннями, а не виробленням зовнішньополітичних позицій. Як повідомляють інші німецькі медіа, минулого тижня в Берліні з візитом перебували американські дипломати, які намагалися переконати німецьку владу припинити процес сертифікації газопроводу. Тож просто так облишити чи перенести в іншу секцію питання не вдасться. Але й небажання чіпати цю тему насторожує. «Олаф Шольц — обережний, але на першому місці в нього економічні інтереси ФРН. Це, звісно ж, «вікно можливостей» для Росії», — каже Андре Гертель. Він, утім, ще раз наголошує, що надворі не початок 2000-х, а це означає, що в Німеччині панує велика недовіра до великих держав, як Росія.

Суперечки тривають як щодо ключових підходів і політик, так і щодо, наприклад, величини фінального документа, який мають представити робочі групи. На початку було домовлено, що кожен напрям подає п’ятисторінкові пропозиції, однак, як пише Der Spiegel, саме в питанні зовнішньої політики робоча група, що мусить напрацювати пропозиції щодо трьох напрямів — власне зовнішня політика, оборона та розвиток, — вважає такий обсяг надто куцим. Нечітке ж окреслення позицій уряду грає на руку Олафу Шольцу, який, як і його попередниця Анґела Меркель, прагне мати ключовий вплив на міжнародні відносини. А втім, поки що рішення залишається без змін: 10 листопада кожна з груп має презентувати фінальні документи.

Попри всі розбіжності в партій наразі немає іншого вибору, крім як домовитися. Інший великий гравець німецької політики — Християнсько-демократичний союз (ХДС) — у процесі пошуку власної політичної ідентичності та лідера. А отже, новий політичний експеримент на берегах Шпрее має таки запрацювати. Тільки хто з трьох піде на найбільші поступки, щоб новий урядовий організм був злагодженим у своїй роботі, поки що лишається під сумнівом.