У багатьох аспектах нинішня політична ситуація в Німеччині унікальна. Після шістнадцяти років безперервного лідерства перша в історії країни канцлерка йде на «заслужений відпочинок». Водночас дедалі більш імовірно, що так само вперше в Берліні урядуватиме коаліція, якій на берегах Шпрее та Рейну дали назву «світлофор» — за кольорами політичних партій, що до неї входять: червоного (Соціал-демократична партія Німеччини, СДПН), жовтого (Вільна демократична партія, ВДП) та зеленого (Союз 90 / «Зелені»). На перший погляд, усі три партії аж надто сильно різняться, щоб дійти до спільного знаменника, однак, як показав процес «зондування», або ж перших спроб знайти точки перетину інтересів, це можливо. Є також досвід спільної праці таких коаліцій на рівні земель. Так, чинна керівна коаліція в землі Рейнланд-Пфальц також сформована «зеленими», соціал-демократами та вільними демократами. Окрім того, три партії вже навіть запропонували спільний законопроєкт для боротьби з пандемією.
27 жовтня партії розпочали масштабні переговори, а вже до 18 години 10 листопада 22 робочі групи (близько 300 експертів із різних напрямів), що з того часу працюють над виробленням спільної програми для трьох партій, мають представити свої результати в письмовій формі. Німецька преса повідомляє, що в деяких групах, як-от «Інновації / наука, університет» чи «Сучасна держава / демократія», переговори проходили доволі гладко, і результату вдалося досягти швидко. А от у дискусії щодо зовнішньої та транспортної політик, як і щодо змін клімату та політики праці, «все ще багато деталей залишаються спірними», посилаючись на власні джерела в переговорних колах, пише Die Welt. Однак на цьому переговори не завершаться. Раніше йшлося про те, що Німеччина отримає новий уряд напередодні Різдва. Поки що цю дату не відкидають, але й певності в тому, що на той час у Берліні нарешті буде нова влада, немає.
Читайте також: Вибори в Німеччині: кліматичне питання розводить ймовірну коаліцію “по кутках”
Щоб зрозуміти причину, достатньо оцінити публічні заяви політиків із трьох партій, що беруть участь у перемовинах. Поки що найбільше зауважень лунає з боку представників «зелених». «Гадаю, що всі сторони мають дати зрозуміти: якщо ми не дійдемо до спільної позиції в питанні захисту клімату, існує ризик нових виборів», — заявив 8 листопада в інтерв’ю німецькій газеті Sueddeutsche Zeitung Вінфрід Герман, міністр транспорту в уряді землі Баден-Вюртемберг та член цієї партії. Ще раніше в коментарі виданню Die Zeit федеральний виконавчий секретар партії Союз 90 / «Зелені» Міхаель Кельнер скаржився на те, що переговорам бракує змісту, а лідерка партії Анналена Бербок не виключала потреби подовжити період, відведений на перемовини.
У виробленні спільної політики щодо захисту клімату зараз чи не найбільше проблем. Ключове питання — у який спосіб має відбуватися фінансування кліматичних змін. ВДП виступає проти підвищення податків. Для СДПН важливим аспектом є збереження робочих місць в енергомістких галузях. Ще під час передвиборчої кампанії партія Союз 90 / «Зелені» Анналени Бербок та Роберта Габека обіцяла «найбільший пакет щодо захисту клімату, який коли-небудь існував у цій країні». Від своєї обіцянки вони й далі не відходять, декларуючи прагнення запровадити додаткову інвестиційну програму на більш ніж €500 млрд та якомога швидше припинити використовувати вугілля, розвивати сонячну та вітрову енергетику. Однак питання про те, звідки мають надійти кошти на ці проєкти, поки що залишається неузгодженим.
Однією з ключових умов «зелених» для участі в коаліції було дотримання 1,5-градусної межі потепління, визначеної Паризькою кліматичною угодою 2015 року. Партнери в коаліції згодні з цим положенням, однак не пропонують жодної конкретики, тому представники партії взяли ініціативу на себе. Нещодавно Анналена Бербок заявила, що 1,5-градусна ціль має бути орієнтиром в ухваленні законів у часі урядування нової коаліції. «Так само як ми перевіряємо законопроєкти на те, чи є в нас на них фінансування, маємо перевіряти, чи вони співставні з питаннями клімату», — наголосила політикиня. Видання Die Welt порівнює роль «зелених» у нинішній коаліції з тою роллю, яку відіграли вільні демократи під час спроби сформувати трипартійну коаліцію у форматі «Ямайка» після виборів 2017-го року за співучасті зелених та християнських демократів. «Відчуваючи, що їх намагаються списати на маргінес, вони вимагають більшого», — пише Die Welt. Коаліційні переговори також підняли на поверхню питання обмеження швидкості руху на автобанах у Німеччині. Так, «зелені» прагнули запровадити ліміт для німецьких магістралей на рівні 130 км/год. Згідно з дослідженнями, це мало б суттєво зменшити рівень викидів СО₂ в атмосферу, а отже, відповідає партійним прагненням. Та й саме питання обмеження швидкості руху на німецьких автобанах виринає від часу до часу не лише у виборчий період. Спільний документ трьох партій, опублікований після «зондування», містив це положення. Однак у процесі перемовин ВДП наполягла на відмові від цього пункту. Тепер «зелені» прагнуть отримати щось натомість. Тому транспортна політика також стала гарячою темою.
Зовнішня політика — певним чином ще одна «чорна скринька» нинішніх переговорів. Про неї небагато говорили під час передвиборчої кампанії, та й упродовж уже майже двох тижнів не погодили ключових позицій, як видається з інсайдів, які отримав німецький тижневик Der Spiegel. «Зовнішня політика для всіх трьох партій не відіграє великої ролі», — каже в коментарі Тижню Андре Гертель, дослідник Німецького інституту міжнародних та безпекових студій (Stiftung Wissenschaft und Politik, SWP). Про ігнорування обговорення цього напряму також активно пишуть у німецькій пресі.
І ВДП, і СДПН намагалися особливо не окреслювати власних зовнішньополітичних позицій під час передвиборчої кампанії, зокрема й щодо відносин із Росією. Трохи по-іншому під час передвиборчої кампанії поводилися Союз 90 / «Зелені». Роберт Габек відвідав Україну, побував на Донбасі й навіть заявив про те, що Німеччина повинна постачати нашій країні зброю, що, як вважають деякі експерти, не в останню чергу вплинуло на падіння партійної підтримки. І він, і Анналена Бербок, і інші представники партії критично висловлювалися щодо «Північного потоку-2». «Нам потрібна нова східна політика», — заявляв у своїх передвиборчих інтерв’ю кандидат на посаду канцлера від СДПН Олаф Шольц. Так він, імовірно, натякав на neue Ostpolitik канцлера Віллі Брандта — політичний курс на спрощення взаємин зі східними сусідами ФРН, зокрема й СРСР у 1970-х. Однак якою вона має бути? У це політик не заглиблювався. Андре Гертель вважає, що за всіма посиланнями на партійні «програми» та ідеології не можна забувати, що світ відрізняється від того, яким він був у 1998–2005 роках, коли востаннє керувала коаліція СДПН / «Зелені». «Мати хороші відносини з Росією важко, є занадто великий потенціал для конфлікту», — каже експерт. Окрім того, відтоді змінилися й німецькі партії. На думку експерта, поки що важко визначити, чи молоді представники СДПН такої ж думки про східну політику, як і старше крило. Зовсім по-іншому її бачать «зелені», про вільних демократів говорити складніше, бо там є два табори, один із яких — економічний — критично ставиться до санкційної політики. Тому про переосмислення німецької зовнішньої політики за правління «світлофора», на думку німецького експерта, не йтиметься. Радше про продовження вже наявного курсу з певним коригуванням найважливіших аспектів.
Читайте також: Reuters: Кандидат від Ангелі Меркель не зміг посилити позиції ХДС під час дебатів
Питання «Північного потоку-2», як повідомляє з власних джерел тижневик Der Spiegel, на цих переговорах намагаються не чіпати всі три партії. Формально його передали до групи, що займається енергетичними питаннями, а не виробленням зовнішньополітичних позицій. Як повідомляють інші німецькі медіа, минулого тижня в Берліні з візитом перебували американські дипломати, які намагалися переконати німецьку владу припинити процес сертифікації газопроводу. Тож просто так облишити чи перенести в іншу секцію питання не вдасться. Але й небажання чіпати цю тему насторожує. «Олаф Шольц — обережний, але на першому місці в нього економічні інтереси ФРН. Це, звісно ж, «вікно можливостей» для Росії», — каже Андре Гертель. Він, утім, ще раз наголошує, що надворі не початок 2000-х, а це означає, що в Німеччині панує велика недовіра до великих держав, як Росія.
Суперечки тривають як щодо ключових підходів і політик, так і щодо, наприклад, величини фінального документа, який мають представити робочі групи. На початку було домовлено, що кожен напрям подає п’ятисторінкові пропозиції, однак, як пише Der Spiegel, саме в питанні зовнішньої політики робоча група, що мусить напрацювати пропозиції щодо трьох напрямів — власне зовнішня політика, оборона та розвиток, — вважає такий обсяг надто куцим. Нечітке ж окреслення позицій уряду грає на руку Олафу Шольцу, який, як і його попередниця Анґела Меркель, прагне мати ключовий вплив на міжнародні відносини. А втім, поки що рішення залишається без змін: 10 листопада кожна з груп має презентувати фінальні документи.
Попри всі розбіжності в партій наразі немає іншого вибору, крім як домовитися. Інший великий гравець німецької політики — Християнсько-демократичний союз (ХДС) — у процесі пошуку власної політичної ідентичності та лідера. А отже, новий політичний експеримент на берегах Шпрее має таки запрацювати. Тільки хто з трьох піде на найбільші поступки, щоб новий урядовий організм був злагодженим у своїй роботі, поки що лишається під сумнівом.