Рішення про це було ухвалено сьогодні на засіданні районної ради Берегівщини. Водночас, одна з угорських партій КМКС (Товариство угорців Закарпаття, лідер – Міклош Ковач) пропонувала надати угорській мові повноцінний статус регіональної мови у районі, так само як і півтора тижні тому на засіданні міської ради Берегова, де розглядалося питання про статус угорської мови.
Однак як і тоді, пропозицію КМКС було провалено, а прийнято альтернативний варіант рішення, за яким реалізуються тільки окремі положення закону про мови, як це зробила і міська рада Берегова.
Як повідомлялося, 7 вересня міська рада закарпатського райцентру Берегово, в якому за переписом 2001 р. проживає 12,8 тис. угорців (або 48% від загальної кількості мешканців), більшістю голосів визнала на території міста угорську мову регіональною.
Водночас депутати реалізували лише окремі норми закону – вирішили забезпечити виготовлення офіційних бланків, печаток, штампів та табличок міської ради українською та угорською мовами; використовувати угорську мову поряд з державною при виготовленні табличок і покажчиків; здійснити належні заходи з метою недопущення публічного приниження державноїта угорської мов.
Пункт 3 статті 11 Закону «Про державні принципах мовної політики», що зобов'язує посадових і службових осіб у межах території, на якій поширена регіональна мова, володіти, окрім державною, цією регіональною мовою та спілкуватися нею (усно чи письмово) з відвідувачами, застувати неможливо. За словами мера Берегово Іштвана Гайдоша, зараз у міськраді угорською мовою володіє лише близько 35% працівників, з них 15% – добре, а 20% – на розмовному рівні.