Бедуїни проти авіаносців. Чим загрожують світу військові операції в Червоному морі

Однією з гарячих точок планети, що впливає на безпеку й економічний стан низки країн, останнім часом стало Червоне море як ділянка важливого міжнародного морського транспортного коридору, що поєднує країни Європи та Далекого Сходу. Після того як 7 жовтня 2023 року терористичне угруповання ХАМАС здійснило напад на Ізраїль, єменський військово-політичний рух хуситів Ansar Allah (шиїтська бойова організація, яку підтримують та фінансують Іран і КНДР. — Ред.) на його підтримку також атакував Ізраїль. Водночас хусити розгорнули атаки на торгівельні судна в Червоному морі й в Аденській затоці, що прямували до або з Ізраїлю.

За наявними даними, до цього часу хусити загалом понад 100 разів вибірково атакували торговельні судна під прапорами різних країн, потопили два з них і захопили одне. Ще 40 суден зазнали пошкоджень, а деякі  команди постраждали. Серед моряків, що потрапили в полон, було також четверо громадян України.

За повідомленням видання The Economist, через атаки єменських хуситів на комерційні судна в Червоному морі збитки світової економіки 2024 року становили приблизно $200 мільярдів і надалі зростають. Червоним морем проходить приблизно 15 % світової морської торгівлі, зокрема до 30 % контейнерних перевезень, 8 % морських перевезень зерна, 12 % — нафти, 8 % — зрідженого природного газу.

З огляду на небезпеку судновласникам довелось уникати цього району. Зокрема, уже 15 грудня 2023 року чотири з п’яти провідних судноплавних компаній — CMA CGM, Hapag-Lloyd, Maersk i MSC — припинили проходження Червоним морем. 18 грудня до них доєдналася британська нафтогазова компанія ВР, танкери якої відтоді також користуються обхідним маршрутом навколо Африки.

Через ускладнення ситуації в Червоному морі зазнає втрат і економіка України. Наприклад, страждає експорт соняшникової олії, зернових (40 % вітчизняного експорту) тощо, а вимушене використання обхідних маршрутів навколо Африки збільшує ціни на українську продукцію.

Атаки єменських бедуїнів на судноплавство в Червоному морі відбуваються за всіма правилами військової науки, з використанням сучасної ракетної зброї, повітряних і морських надводних дронів, а також супутникової розвідки. За даними газети Financial Times, з посиланням на представника Держдепартаменту США, розвідувальними даними щодо потенційних цілей в Ізраїлі й на Червоному морі хуситів забезпечує китайська компанія Chang Guang Satellite Technology, афільована з Народно-визвольною армією Китаю (НВАК).

Йдеться про використання китайських комерційних супутників Jilin-1, розміщених на геостаціонарних орбітах на висотах від 500 до 650 кілометрів для моніторингу наземних і надводних об’єктів у реальному часі. Тому не випадково повстанці не атакують китайські й російські судна, адже технічно мають можливість здійснювати селекцію потенційних цілей на морі.

Водночас неодноразові, за даними Держдепартаменту США, звернення до Пекіну з проханням припинити таку практику китайської фірми як неприпустиму з погляду міжнародної практики поки що залишаються без відповіді.

За даними ресурсів The Wall Street Journal та Maritime-executive, бойовики отримують розвідувальну інформацію також від Росії і Ірану. Так, 24 жовтня 2024 року американське видання WSJ повідомило, що Росія передавала єменським хуситам дані супутникової розвідки для атак на торгові судна в Червоному морі. А посередник передачі таких даних повстанцям — керівництво регіонального представництва іранського Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР) в Ємені.

Біля берегів Ємену розташовані також кораблі ВМС і КВІР Ірану, передусім новітній розвідувальний корабель Zagros. Останній, за даними американців, здійснює радіоелектронну розвідку й координує удари хуситів по кораблях США.

Між Іраном і Китаєм уже понад п’ять років діє таємна угода про взаємодію у сфері розвідки й обмін розвідувальними даними стосовно США.

Особливий інтерес для китайців становлять американські авіаносці, практика бойового розгортання в оперативних районах, способи й черговість використання палубної авіації під час атак на морські та наземні цілі, засоби маскування тощо.

Тому спостереження за цими кораблями біля берегів Ємена — унікальна можливість отримати саме таку інформацію, важливу як з погляду відпрацювання в КНР нових далекобійних пошуково-ударних (зокрема космічних і ракетних) систем боротьби з ворожими авіаносцями, так і з погляду подальшого розвитку китайських авіаносців.

Нагадаємо, що із середини квітня 2025 року в регіоні діють дві американські авіаносні групи на чолі з атомними авіаносцями USS Harry S. Truman (у Червоному морі) та USS Carl Vinson (в Аравійському морі).

Поряд із цим хусити регулярно намагаються обстрілювати Ізраїль. З грудня 2024 року для цього використовують гіперзвукові балістичні ракети Palestine2 з маневруючою бойовою частиною. Останній удар такою ракетою повстанці завдали по міжнародному аеропорту «Бен-Гуріон» у Тель-Авіві 3 травня 2025 року та ізраїльська ППО-ПРО знову не змогла її перехопити.

І саме ізраїльтяни — ще до зміни адміністрації у Вашингтоні — визначили напрямок ефективних ударів по активах хуситів. Ізраїльська авіація першою здійснила масований авіаудар по інфраструктурних об’єктах у портах Ходейда й Саліф. Цей рейд став прикладом для американських військових планувальників на 2025 рік.

За експертними оцінками, окрім Ходейди, ключовими для нейтралізації терористичної активності хуситів на морі є також інші порти західного узбережжя: комплекс Саліф — Рас-Іса та Аль-Лухайя. Без них регіон втрачає ефективність як місце прийому вантажів як контрабанди, так і гуманітарної допомоги.

У тіні операції «Вартовий процвітання»

У відповідь на напади хуситів на судноплавство в Червоному морі багатонаціональна (понад 20 країн) коаліція на чолі із США, сформована в грудні 2023 року, розпочала довготривалу військову операцію «Вартовий процвітання» (Prosperity Guardian). 12 січня 2024 року США й Сполучене Королівство за підтримки Австралії, Канади, Південної Кореї, Німеччини, Нідерландів і Бахрейну завдали перших авіаударів по об’єктах хуситів у Ємені.

США й Велика Британія реагували на атаки хуситів обмеженими точковими ударами в межах операції «Стріла Посейдона» (Poseydon Archer) по військових цілях.

4 березня 2025 року США оголосили про внесення до переліку терористичних організацій угруповання єменських повстанців-хуситів (Al-Husiun). А 15 березня президент США Дональд Трамп віддав наказ Збройним силам США завдати ударів по хуситах. За останніми повідомленнями, нова повітряна кампанія обіцяє бути більш масштабною і спрямованою на кардинальне розв’язання проблеми безпеки судноплавства в Червоному морі й Аденській затоці. Президент США також звернувся до Ірану з вимогою негайно припинити підтримку хуситів.

Поряд із цим Європейський Союз 19 лютого 2024 року розпочав власну військово-морську операцію «Щит» (EUNAVFOR ASPIDES) для захисту судноплавства в Червоному морі й Перській затоці від атак єменських хуситів. На відміну від США та Великої Британії, європейські флоти не атакували берегові цілі. Їхня діяльність обмежувалася моніторингом ситуації на морі, супроводженням і в разі потреби захистом комерційних суден від можливих ударів у межах цього стратегічного коридору. А проте вартість боєприпасів (передусім ракет ППО), які відстріляли кораблі США і ЄС під час відбиття атак на цивільні судна, уже вимірюється сотнями мільйонів доларів.

Зі свого боку Іран і далі постачає своїм єменським проксі зброю, боєприпаси й координує удари хуситів по цілях на морі та на суходолі, зокрема на території Ізраїлю. Постачання іранської зброї (ракети, безпілотники тощо) здійснюють морем. Час від часу повідомляють про перехоплення американцями або європейцями іранських суден з озброєнням, що прямують до контрольованих проіранськими бойовиками портів Червоного моря.

11 січня 2024 року Центральне командування збройних сил США (CENTCOM) повідомило про перехоплення спецпідрозділом ВМС США невеликого судна типу дау з іранською зброєю для хуситів. Йшлося про компоненти балістичних і крилатих ракет, двигуни, системи наведення й боєголовки для балістичних ракет та протикорабельних крилатих ракет, а також компоненти ППО іранського виробництва. Команду затримали, а судно затопили.

Утім, завдання лише повітряних високоточних ударів по наземних цілях питання не вирішує, адже хусити наразі контролюють майже третину території Ємену включно зі столицею Сана. Для цього потрібна наземна операція, успіх якої посилить позиції США й послабить Іран, Росію та всю «вісь зла».

Але 47-му президенту США, який мріє про Нобелівську премію миру, менш за все хотілося б утягнути Америку у війну на суходолі проти іранських проксі в Ємені. Перемогу в ній ніхто не гарантує, не можна виключати й затяжну війну на кшталт афганської з непередбачуваним фіналом.

Тому у Вашингтоні працюють над комбінованим рішенням, яке дозволило б уникнути участі армійських підрозділів США.

Перспективи наземної операції

У середині квітня 2025-го ізраїльське видання Jerusalem Post повідомило, що уряд Ємену готує 80-тисячне військо для масштабного наступу на контрольовані повстанцями-хуситами території країни. Головною метою наступу має стати визволення контрольованого бойовиками порту Ходейда на Червоному морі (західний напрямок). Це створить умови для визволення столиці країни Сана, яку хусити контролюють з 2014 року (центральний напрямок).

До того ж експерти звертають увагу на такі переваги хуситів, як-от: здатність використовувати складний рельєф Ємену та швидко відновлювати активи після авіаударів. Останній аспект тісно пов’язаний з доступом до морського узбережжя й можливістю використання порту Ходейда через який вони здійснюють сполучення з Іраном і зовнішнім світом.

Саме тому більш небезпечним для хуситів може бути наступ у західному напрямку, уздовж узбережжя Червоного моря. Такий маневр за умови американської підтримки з повітря й можливого морського десанту потенційно змусить шиїтських бойовиків залишити порт Ходейда. Утрата цього стратегічного пункту матиме як логістичне, так і символічне значення й, головне, унеможливить атаки на цивільні судна в Червоному морі надалі. Лише одночасне перекриття каналів постачання й фізичне знищення логістичної інфраструктури може призвести до тривалого послаблення військово-мілітарних структур хуситів.

Абдулазіз Саґер, експерт аналітичного осередку Gulf Research Center (Саудівська Аравія), навіть висловив оптимістичне припущення, що йдеться про початок кінця повстанців-хуситів. Експерт звертає увагу на зустріч у квітні 2025-го в Саудівській Аравії командувача CENTCOM генерала Майкла Курілли з начальником штабу Збройних сил Ємену генералом Сагіром Азізом. А напередодні цієї зустрічі генерал Курілла відвідав низку країн Близького Сходу, зокрема Ізраїль, Йорданію, Катар, ОАЕ та Саудівську Аравію.

Таку активність американського командувача пов’язують із візитом у регіон президента США Трампа, який 13–16 травня планує відвідати Саудівську Аравію, Катар та ОАЕ. За експертними прогнозами, не можна виключати прийняття в цей час важливих рішень щодо формату військової операції на підтримку наступу урядових сил на позиції проіранських бойовиків-хуситів. За словами експерта, США обіцяють забезпечити прикриття наступальних військ з повітря й повітряну розвідку.

У контексті такої підготовки варто розглядати й системне посилення повітряних ударів американців по єменських повстанцях, які почалися з 15 березня. Американці активно використовують палубні літаки сімейства F-18: F/A-18E/F Super Hornet i EF-18G Growler. Останні несуть високоточні боєприпаси. Також повідомляли про знищення радара хуситів крилатими ракетами Tomahawk, який здійснив ракетний крейсер Gettysburg.

Водночас американці атакують хуситів самостійно, тоді як раніше вони робили це спільно з британцями. Присутність у Червоному морі кораблів європейських флотів, переважно британських і французьких, надавала атакам характер міжнародної боротьби з тероризмом. Чому сьогодні США діють окремо й із чиєї ініціативи це сталося — американської чи європейської, незрозуміло. Імовірно, це рішення особисто Трампа на підтримку дипломатичних зусиль під час переговорів з Іраном, що тривають.

За повідомленнями медіа ОАЕ, під час останніх авіаударів у порту Ходейда загинуло кілька ватажків проіранських бойовиків, а також знищили низку важливих інфраструктурних об’єктів. Нагадаємо, що Ємен — одна з найбідніших країн регіону, яка через Ходейду до війни імпортувала продовольство.

Своєю чергою хусити кілька разів оголошували, що у відповідь на авіаційні удари вони атакують американські кораблі, зокрема атомний авіаносець USS Harry S. Truman. Але жодна з таких спроб насправді не була успішною. Наприклад, 17 березня американські винищувачі збили 11 дронів, які запустили хусити в напрямку авіаносця в Червоному морі. Також невдалими були спроби атакувати авіаносець ракетами.

Щоправда, під час бойових дій у Червоному морі все ж таки втратили два винищувачі F/A-18E Super Hornet, вартістю по $60 мільйонів. Перший 22 грудня 2024 року помилково збили вогнем американського ракетного крейсера USS Gettysburg (пілотів урятували). Другий літак 28 квітня 2025 року під час виконання авіаносцем маневру ухилення від ворожої ракети, що атакувала, просто викотився з польотної палуби в море й затонув.

Але на цьому проблеми для авіаносця не закінчилися. На початку лютого він через Суецький канал перейшов до Середземного моря. А в ніч проти 12 лютого вже 2025 року, маневруючи поблизу Порт-Саїду, авіаносець зіштовхнувся з панамським вантажним судном Besiktas-M й зазнав незначних пошкоджень. Після заміни командира корабля й нетривалого ремонту на базі Суда-Бей (острів Кріт) авіаносець повернувся до Червоного моря й продовжив бойову діяльність.

А з 12 квітня в зоні відповідальності Центрального командування СENTCOM почала діяти також друга авіаносна група на чолі з атомним авіаносцем USS Carl Vinson, яку розгорнули в Аравійському морі. Разом із стратегічними бомбардувальниками берегового базування B-2 Spirit атомні авіаносці становлять потужну ударну силу, здатну не лише знищити військовий та економічний потенціал єменських хуситів, а й погрожувати Ірану.

Таку потужну концентрацію сил США в регіоні можна розглядати як такий собі дуже переконливий аргумент Вашингтона на тлі ядерних переговорів з Тегераном, що тривають за посередництвом Оману. Президент США Трамп заявив про своє бажання гарантувати, що Іран ніколи не отримає ядерну зброю. А за відсутності угоди із цього питання він погрожує ударами по іранських ядерних об’єктах із потенційним залученням Ізраїлю.

Отже, по суті, хуситське питання — складник частини масштабнішого іранського питання. Саме Іран фактично стоїть за цим шиїтським режимом на півночі Ємену й за участі останнього веде проксі-війну проти США, Ізраїлю та Заходу загалом. Тому Вашингтон докладає зусиль у напрямі досягнення бодай якогось результату, так потрібного сьогодні президенту США, який 2 травня навіть заявив, що хусити, мовляв, «…уже здалися й більше не будуть стріляти по наших кораблях». Питання лише в тому, чи знають про це самі хусити й що відбувається на американсько-іранських переговорах насправді.

Відомий ізраїльський журналіст і блогер Сєрґєй Ауслендер із цього приводу зазначив, що Трамп, мабуть, мав на увазі лише кораблі США, адже вже наступного дня хусити знову обстріляли балістикою Ізраїль.

А проте за великим рахунком наразі все ще немає певності, що ймовірний наступ урядових сил проти іранських проксі відбудеться й матиме успіх. Передусім це залежатиме від стану залучених військ, моралі, управління, наявності резервів, а також рівня та якості розвідки. Також варто зважати на те, чи піде уряд в Адені на ризик відновлення громадянської війни й розмороження бойових дій. У 2014-му наступ хуситів з великими складнощами зупинили далеко на півдні Ємену.

За експертними оцінками, варто дуже обережно підходити до оцінювання бойових якостей урядових військ. Суттєвим фактором залишаються етнічні, релігійні, родоплемінні питання, що впливають на внутрішню політику Ємену й на стан війська та силових структур загалом. Населення країни складається з кількох десятків племен і племінних конфедерацій, які подекуди навіть ворогують між собою.

Утім, експерти зазначають ознаки того, що іранська сторона — хоча й дуже повільно — починає відводити з підконтрольних хуситам територій Ємену сили ВМС, КВІР і подекуди навіть військових радників. Тегеран тверезо оцінює свої спроможності на випадок можливої наземної операції в Ємені та її потенційні наслідки. І якщо це знайде своє підтвердження, такий перебіг подій буде для хуситів потужним ударом.

Насамкінець не минулося без Москви, яка намагається тиснути на США, щоб ті обмежили атаки на єменських повстанців, щоб нібито запобігти кровопролиттю надалі.

Тим самим ця «високоморальна» запоребрикова «країна-цивілізація», відверто виступає на підтримку іранських (і китайських) проксі, терористів і піратів. Що зайвий раз підкреслює її очевидну вже васальну підпорядкованість Пекіну.

Тут буде доречно навести влучне ствердження директора аналітичного центру Carnegie russia в Берліні Алєксандра Габуєва, що для Росії будь-яке загострення у світі «є хорошою новиною, адже це відвертає увагу світу від України».