Тиск прокуратури на лідерів «Народної самооборони» Юрія Луценка і Давида Жванію, з погрозою позбавити останнього громадянства, не викликає сумнівів у тому, що це політично обумовлена атака. До неї долучився навіть Президент Віктор Ющенко, який заявив, що політична сила (читай НУ-НС) має бути готовою в будь-який момент звільнити тих міністрів, які не дотримуються її політики (читай Луценко).
Мотивація атаки цілком зрозуміла. При тому, що в Україні у верхах є люди, які публічно визнавали факт свого незаконного другого громадянства, жодної активності прокуратури щодо цих осіб не спостерігалося. Вочевидь, причина в незговірливості «Народної самооборони». Секретаріат зацікавлений у тому, щоб отримати цілковито керовану більшість фракції НУ-НС, тобто 37 депутатів, необхідних для того, аби в зручний момент мати змогу переформатувати коаліцію. Водночас Луценкові не можуть пробачити квіти, які той першим приніс Юлії Тимошенко після виборів 30 вересня минулого року. Для здобуття впливу на групу «Народної само оборони» завдають удару «по штабах» – тобто по лідерові та головному спонсору цієї політичної сили.
У свою чергу, Давид Жванія вирішив відповісти заявами про те, що отруєння Віктора Ющенка не було, а результати аналізів сфальсифіковані. Тривають підкилимові домовленості й усередині Верховної Ради. Не виключено, що вдале голосування у вівторок 3 червня, коли Парламент зміг привести до присяги трьох нових суддів Конституційного Суду за квотою Президента, а потім проголосувати за необхідний для уряду законопроект щодо відновлення надходжень у доходну частину бюджету, було наслідком своєрідного обміну між Президентом і прем’єром. Найгірше, що всі ці інтриги лише за умови розгляду під мікроскопом набувають якогось значення. А в реальності країна стоїть перед потужними зовнішніми викликами, зокрема, й своїй територіальній цілісності. У цей час політики не здатні забезпечити елементарну єдність, натомість, більшу частку свого часу й енергії приділяють боротьбі з «конкурентами» у владі, а не вирішенню проблем держави.
На цьому тлі пропозиція голови парламентського комітету з питань національної безпеки та оборони Анатолія Гриценка одразу трьом лідерам – Тимошенко, Ющенку та Януковичу – поступитися своїми президентськими амбіціями заради долі країни виглядає вкрай романтично. У коментарі Тижню він пояснив, що «треба зняти головну причину, яка стоїть, свідомо чи підсвідомо, перед очима кожного з названих трьох лідерів. Якби вони насмілилися заявити про відмову, спрямували себе й усі свої зусилля на країну, я думаю, що це був би великий плюс. Якщо ж протистояння триватиме далі, то рівень довіри й підтримки цих трьох політичних сил буде падати, і по факту жоден із них не стане Президентом. Може, все ж краще зробити такий крок, може, вони пізніше це зрозуміють? Чим далі будемо падати в яму, тим більша ймовірність такого варіанта». Наразі ймовірність такого варіанта дорівнює нулю.