Зокрема, одна з таких груп прийшла до Посольства США 10 липня, заявляючи що протестує проти «чужорідних» цінностей, які нав’язує США Україні.
Інша хода рухається до Києва з Почаєва, тобто Почаївської Лаври – осередку легалізованої в Україні російської організації, яка не раз декларувала свої антиукраїнські, і доволі суперечливі з точки зору християнства, цінності. Ще одна хода рушила зі Святогірської лаври, що на звільненому Донбасі. За відсутності логічних причин, Московський патріархат в Україні має досі статус недоторканої колективної спільноти з усіма ознаками секти, успішно пропагує абсурд і індоктринуєукраїноненависництво в голови найбільш уразливих соціальних груп.
Що робити з цими людьми і проявом їхнього, змащеногоіндоктринацією ненависті, «світогляду»?Адже формально – це громадяни України або особи без громадянства, яким в Україні гарантуються рівні права за виключенням деяких обмежень.
Одні радять не звертати уваги, оскільки, мовляв, люди самі розберуться, і не підтримають цього абсурду, інші – ініціюють звернення до міської влади Києва з вимогою заборонити цю акцію, яка окрім провокації суперечок, порушує права решти киян і суперечить демократичним і патріотичним цінностям українців. Є заклики в той чи інший спосіб «зупинити» ходу «своїми силами», оскільки навряд чи ми дочекаємось адекватної реакції влади, а є діаметрально протилежні заклики – забезпечити охорону ході аби уникнути провокацій і причин для «політичної стурбованості» в РФ «порушенням прав русскоязичного православного населения», яке звісно, як мінімум, буде використано в антиукраїнській пропаганді, а як звично – для пошуку причин до подальших інтервенцій російських військ на територію України.
Читайте також: У МВС заявили про готовність зустріти в Києві "хресну ходу" УПЦ МП
Ну, загалом, хода додає як мінімум, роботи поліції в і без того неспокійний час в умовах терористичної агресії з РФ на Сході України. Безперешкодний рух відверто антиукраїнського, зокрема та анти-україно-державногоза ідеологією угрупування (яким на жаль, не зацікавилась СБУ на стадії його формування), окрім ідеологічної, становить доволі вірогідну загрозу колотнечі, або й навіть тероризму, оскільки під виглядом колективного бабушко-походу може статись що завгодно. Якщо Україною може блукати хто завгодно з якими завгодно «ідеями протесту», без ретельної перевірки і ознак, що Служба Безпеки достатньо уважно моніторить процес, то чому завтра, користуючись дипломатичною недоторканістю, нашими вулицями не пройде «ходою» з антиукраїнськими гаслами сам Владімір Владіміровіч?
Спробую перевести питання в правове поле. Стаття 33 Конституції України гарантує свободу пересування, вільний вибір місця проживання кожному, хто на законних підставах перебуває на території України. За винятком обмежень, які встановлюються законом. Конституцією не передбачено процедури позбавлення громадянства за відверту антиукраїнську діяльність. В коротких діалогах з репортерами, учасники (а переважно – учасниці) ходи висловлюють протести проти сучасних механізмів координації громадян із органами влади і самоврядування – біометричних паспортів, присвоєння ідентифікаційних кодів, загалом всього, що спрощує облік і стосунки громадян із бюрократичною машиною, а також проти прав інших громадян – прав геїв, гей-параду зокрема, і проти конституційного ладу України як республіки (монархія, на думку «ходоків» є найкращою прийнятною формою суспільно-державного устрою) а також права громадян захищатись від «братньої» російської агресії. Звісно, годі чекати, щоби проти «бабушкі», що несе портрет російського царя та вигукує хейт-спіч гасла ініціювали кримінальну справу за заклики до повалення конституційного ладу. Проросійська «бабушка» може робити що завгодно, – біснуватись, кидатись на перехожих з прокльонами і стусанами. «Бабушку» возведено в касту недоторканих, особливо якщо їх – легіон.
Читайте також: Деканоїдзе розповіла, як у Києві посилять заходи безпеки через прибуття "хресної ходи" УПЦ МП
Чому ст. 33 Конституції України не працює в зворотному напрямку – проукраїнському, і не використовувалась жодного разу під час іншого, масованішого волевиявлення, внаслідок якого як мінімум два Президенти прийшли до влади – Ющенко і Порошенко? Чому тих самих громадян, але з проукраїнським світоглядом, які прямували на мирні протести до Києва спиняли, влаштовували їм блок-пости, завертали машини і буси, і при повній бездіяльності міліції тітушня кришила в друзки скло машин і автобусів, била бітами чоловіків і жінок, а потім в судах потерпілих позбавляли водійських прав, зокрема і за подорож до маєтностей «слуг народу». Чому? Чому їх так само ніхто не охороняв «від провокацій», не толерував, або як мінімум, не ігнорував, як нині державці охороняють «православну ходу»?