Азох ун вей*!

І вже влаштували хіпіш**, мовляв, Тягнибок іде в президенти. Нікуди він не йде. 

 

Справжній рейтинг Олега Ярославовича показали торішні парламентські вибори, на яких навіть у Львові – нашому традиційному П’є­­­монті – за нього проголосували відсотків п’ять. І не лише тому, що він антисеміт, а нашим людям антисемітизм насправді чужий і нецікавий. І не тому, що русофоб, а в нас відсотків 30–40 російськомовні. Просто всім має бути зрозуміло без будь-якого аналізу, на рівні інтуїції, що думає про ступінь складності поточних проблем політик, якщо до своєї команди він запросив одного чудового актора, одного колишнього режисера, одного філолога та одного фітотерапевта. Україну вже не вилікуєш ані снодійним, ані проносним, тут потрібна хірургія.

 

Утім, третина є третина – якщо вмерла, то вже вмерла. Але тут слід відокремити полову від козлищ. Перше, про що, може, навіть не варто говорити: політики першого ешелону себе скомпрометували, причому всі. Йдеться як про со­ціально-економічну політику, так і про гуманітарну. Зокрема, якщо влада галасливо імітує турботу про мову та культуру, частина народу, якій це болить, здатна довірити їхній захист навіть такому шейгіцу***. Друга обставина так само очевидна: електорат перебуває в апатії та розгубленості. Навряд чи можна говорити про репрезентативність результатів, якщо в обласному центрі до урн прийшли заледве 30% виборців. 

 

Дехто готовий екстраполювати тернопільський казус на президентські вибори у наступному січні. В анекдоті вже назвали новий період української історії Тернопільським (вочевидь, на відміну від попереднього Трипільського). Навряд чи: щоб повторити такий рейвах**** у національному масштабі, потрібно мати відповідну хватку (хоча б як у Кучми) та відповідного чільника в Міністерстві підрахунку (хоча б Ківалова).

 

Тобто проблема зовсім не в Тягнибоку, а в тому, що київські технологи, давши йому carte blanche, свідомо розгойдують човен. Бо не можуть не розуміти, що реакцією на нього на Сході автоматично стане хтось не менш одіозний, тільки проросійський, та сама, припустімо, Вітренко, яку без них вже всі забули. Та хіба цим хлопцям знайоме словосполучення «відповідальність за країну»?

 

Так тримати! А гіц ін паровоз*****!