Нова військова доктрина України, яку затвердив Кабмін у середу, 13 квітня, містить нові ризики внутрішнього конфлікту та обмежує Україну щодо вступу в НАТО.
Попередня редакція документу була затверджена 7 років тому при екс-президентові Леоніді Кучмі.
У документі наводяться внутрішньоолітичні ризики виникнення військових конфліктів.У порівнянні з попередньою редакцією, де головними внутрішніми загрозами називалися незадовільний стан збройних сил і діяльність екстремістських і сепаратистських організацій, їх перелік розширився. Тепер, крім проявів сепаратизму всередині країни, загрозою вважається «втручання у внутрішні справи, здійснюване за допомогою інформаційного впливу, економічного тиску, фінансової та моральної підтримки окремих політичних сил, неурядових організацій», чия діяльність спрямована на дискредитацію влади.
Окрім цього, у новій військовій доктрині чітко прописаний позаблоковий статус України, де вона відмовляється від перспективи вступу до НАТО.
«Україна дотримується політики позаблоковості, розцінює її як важливий фактор зниження напруженості військово-політичної обстановки в регіоні», – йдеться в документі.
За словами експертів, саме відмова від перспективи участі у військових блоках стала причиною того, що в Україні вирішили оновити військову доктрину.
«Основна відмінність нової доктрини полягає в тому, що забезпечення безпеки розглядається через призму позаблоковості», – зазначив експерт Центру дослідження армії, конверсії і розброєння Сергій Згурець.
Розробники документа припускають, що Україні може бути втягнута у військовий конфлікт між іншими державами. Крім того, можливі такі варіанти, як виникнення збройного конфлікту на її кордоні або «переростання внутрішньої нестабільності в збройний конфлікт усередині держави».
При цьому в доктрині визначаються 3 види військових конфліктів: озброєний (до них відносяться прикордонні конфлікти, зіткнення всередині країни, наприклад, з метою створення «нових адміністративно-територіальних утворень та надання їм певних повноважень»), а також локальний (на Україну нападає одна країна) і регіональний (на Україну нападають дві і більше держав).
«З огляду на тенденції та умови розвитку військово-політичної обстановки, Україна вважає, що збройна агресія, в результаті якої виникне локальна або регіональна війна проти неї, є в середньостроковій перспективі малоймовірною», – наголошується в документі.
У разі, якщо в Україні зрозуміють, що військовий конфлікт неминучий, держава буде діяти ненасильницькими методами. А саме: підвищить активність в інформаційному просторі, звернеться за допомогою до Ради Безпеки ООН і до «впливових держав», введе режим надзвичайного стану. Крім того, Україна буде «демонструвати власну обороноздатність, готовність і рішучість відбити агресію, здатність завдати потенційному агресору неприйнятні втрати».
Примітний також пункт про те, що буде вважатися початком військового конфлікту всередині країни: «будь-які дії (акції) не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань, які спрямовані на захоплення державної влади або зміну конституційного ладу шляхом насильства; виникнення міжнаціональних або міжконфесійних зіткнень; блокування або захоплення особливо важливих об'єктів або території, що супроводжуються насильством над громадянами; дезорганізація діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування».
Секретар парламентського комітету з питань нацбезпеки і оборони, радник президента Юрій Самойленко (Партія регіонів) назвав військову стратегію «чисто концептуальним документом».
За його словами, він буде покладений в основу розробки стратегії реформування збройних сил (ЗСУ).
«Військова доктрина визначає, які збройні сили нам потрібні на даному етапі будівництва державності – їх чисельність, види, дислокацію. Все це повинно базуватися на військовій доктрині, яка визначає основні напрями розвитку і формування збройних сил», – зазначив Самойленко.
Проте експерти зазначають, що доктрина не врятує Україну від зовнішніх загроз.
«Прийнята військова доктрина є документом публічного спілкування між військовими і політичними елітами різних держав. Але вона не рятує країну від зовнішніх загроз. Цей документ є лише базисом, на якому має бути вибудовано загальне розуміння того, що тепер до оборони потрібно ставитися по-іншому. Якщо цього не відбудеться, то, яка би гарна не була ця доктрина, вона країну не захистить», – впевнений Згурець.
Нагадаємо, в Україні вже була розроблена «Концепція подальшого реформування ЗСУ на період до 2015 року», яка поки що так президентом і не була схвалена. Згідно з документом, збройні сили будуть включати сухопутні війська (після реформування їх чисельність має скласти 57,2 тис осіб, зараз – 73 тис), повітряні сили (42,5 тис осіб, зараз – 46 тис), військово-морські сили (14 тис осіб, зараз – 15 тис). Крім того, в планах Міноборони було сформувати сили спеціальних операцій ЗСУ чисельністю до 5 тис осіб. Концепція передбачає, що вони повинні бути створені до 2013 року як окремий рід військ, основними завданнями якого стане ведення спеціальної розвідки, участь в антитерористичних операціях, «знищення важливих об'єктів економіки і військових об'єктів евентуального противника», контрдиверсійну і контртерористичні операції.
Як повідомлялося раніше, в ефірі Луганської обласної телекомпанії народний депутат України "регіонал" Сергій Єфремов заявив, що має інформацію, що Джордж Сорос виділив кошти на те, щоб підготувати в Україні певну групу молодих хлопців, які могли б за прикладом Північної Африки запускати будь-які проекти.
Виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» Євген Бистрицький вимагає від Єфремова оприлюднити дані, які свідчать про те, що Джордж Сорос виділив кошти на підготовку в Україні подій «за варіантом Північної Африки».