"Ми вважаємо, що треба рухатися так, як дозволяє ситуація в країні. Ми наполягаємо на прийнятті закону, який закріпить в тих регіонах, де поширена та чи інша мова, право людей вчитися і звертатися до державних установ на своїй рідній мові", – сказав Азаров.
"Якщо ми задекларували прагнення йти в Європу, треба брати від Європи найкраще – в Швейцарії чотири державні мови, у Фінляндії дві", – додав він.
Читайте також: Мовне небуття: що буде з країною років через 10, якщо запрацює мовний закон регіоналів
Як повідомлялось, учора, 26 червня, у Верховній Раді було зареєстровано три законопроекти, якими пропонується положення "Європейської хартії регіональних мов і мов меншин" не застосовувати до російської.
5 червня Рада в першому читанні прийняла законопроект №9073 "Про засади державної мовної політики", за який проголосували 234 депутатів за 226 мінімально необхідних.
Наразі народні депутати подали понад 2 тис. поправок до другого читання законопроекту №9073. У разі його прийняття в цілому видатки на його виконання становитимуть від 12 до 17 мільярдів гривень на рік.