Нова податкова політика влади може призвести до того, що менше ніж за півроку Пенсійний фонд недоотримає 1,1 мільярда гривень.
Малі підприємці, які сплачують єдиний податок, відмовляються платити додаткові відрахування до пенсійного фонду, які з липня зросли до 200 гривень.
До середини жовтня влада змушує підприємців сплатити державі ці додаткові пенсійні внески за цілий квартал, що становить майже тисячу гривень.
Тож не дивно, що підприємці, які працюють на єдиному податку, протестують проти додаткових відрахувань до пенсійного фонду. Понад дві тисячі листів з протестами підприємці відправили президентові та главі уряду.
«Не кожен дрібний підприємець за нинішніх умов може це зробити», – пояснив голова Інституту підтримки регуляторної реформи в Україні Володиммир Дорош.
За його словами, якщо такі податкові зміни, ухвалені без обговорення з громадськістю, негайно не скасувати, це стане причиною припинення діяльності понад 1 мільйона суб'єктів господарювання. Також вимушені обов’язкові платежі до пенсійного фонду призведуть до тінізації малого бізнесу в Україні, а це спричинить суттєве скорочення робочих місць і зменшення надходжень до державного бюджету.
«Якщо щомісяця мільйон підприємців мали платити по 200 гривень податку, то втрачається 200 мільйонів гривень. Якщо помножити на п’ять місяців, відколи закон вступив у силу, то через податкові органи держава недоотримає 1 мільярд 100 тисяч. А всього додатково держава планувала зібрати до пенсійного фонду 1 мільярд гривень», – впевнений Дорош.
Мотивів платити додаткові відрахування до пенсійного фонду у підприємців з єдиним податком немає, каже експерт, оскільки, вийшовши на пенсію, вони отримають за це лише 30 гривень надбавки до мінімальної пенсії.
Крім цього, законодавці вимагають обов’язково сплачувати додаткові внески і від пенсіонерів, які мають свій бізнес.
«Також люди, які по основному місцю роботи платять відрахування і є підприємцями, теж змушені платити ще раз. Цікаво, їм що потім подвійну пенсію платитимуть?» – дивується голова Інституту підтримки регуляторної реформи.
Водночас, на думку народного депутата Анатолія Гриценка, слово «кодекс» стало для уряду мантрою, яка паралізувала свідомість та замінила собою пошук ефективних управлінських рішень.
Нагадаємо, перший проект Податкового кодексу запропонований урядом викликав багато нарікань серед підприємців.
На їхню думку уряд намагається через ухвалення свого варіанту Податкового кодексу скасувати спрощену систему оподаткування і «вбити» малий бізнес.
Своє незадоволення Податковим кодексом висловив і президент.
Після такої заяви глави держави представники коаліції пообіцяли доопрацювати документ.
8 липня парламент виніс Податковий кодекс на всенародне обговорення. Втім, воно, на думку опозиції, проходило лише за участю підконтрольних владі громадських організацій.
7 вересня Верховна Рада прийняла Постанову «Про інформацію Кабінету Міністрів України про стан виконання Постанови Верховної Ради України від 8 липня 2010 року «Про всенародне обговорення проекту Податкового кодексу України» та визнання такими, що втратили чинність, деяких рішень Верховної Ради України щодо проекту Податкового кодексу України».
7 жовтня Верховна Рада України прийняла за основу проект доопрацьованого Податкового кодексу України.
