Автор відвідав фермерські господарства, щоб на місці розібратися, як позначаються аграрні ініціативи офіційного Києва на очікуваннях і настроях підприємців. «Перше враження – бюрократи та суб’єкти господарювання існують у паралельних світах, які лише іноді перетинаються», – пише автор.
Він нагадав слова прем’єр-міністра Миколи Азарова про формування на ринку рентабельних цін на сільгосппродукцію, які не призведуть до подорожчання продовольчих продуктів.
Водночас, фермер з Херсонщини Володимир Циганов не прагне до рекордних врожаїв: «Можу збирати і 80 центнерів пшениці з гектара, але ж куди її дівати? Наявні ціни не відповідають витратам. 10 років тому полив гектара обходився в 400 грн, а зараз у 7 тис, тоді як вартість пшениці зросла за відповідний час з 800 до 1200-1400 грн.»
Фермери пояснюють, що монополізація елеваторів та баз зберігання позбавляє виробників можливості уникнути цінового диктату з боку зернотрейдерів.
У той же час, фермери негативно сприймають зняття мораторію на продаж землі.
«Наше господарство – це сукупність паїв. Одні захочуть їх продати, інші – ні. З єдиного земельного масиву можна буде зробити решето… Це катастрофа….», – заявив головний агроном ПСП «Дружба», що на Херсонщині, Сергій Шульга.
За його словами, на зрошувальних землях неминуче виникнуть проблеми з роботою широкозахватних поливальних машин, адже паї, навіть після продажу, доведеться поливати – почнуться психологічні та матеріальні конфлікти з власникам.
Також можливе значне зниження врожайності через зміну планів сівозмін, що затверджені на кілька років уперед.
Детальніше про різне бачення української влади та фермерів розвитку сільського господарства читайте у матеріалі «Марсіяни vs земляни» у №34 Тижня.