Силовики запевнили: за ґрати хлопці потрапили аж ніяк не за Януковича, а через хуліганство – від «псування» стін до закинутої у вікно гуртожитку димової гранати. Навіть якщо не ставити під сумнів цю інформацію, на поверхні залишається факт: одного із сумчан, Володимира Никоненка, звинуватили виключно у «президентській» справі. За «нанесення на стіни зображення людини з червоною крапкою в області чола, яким викликали у оточуючих негативні асоціації», хлопець дістав покарання – «однин рік обмеження волі». Тобто рік виправної колонії. Тиждень.ua поспілкувався із засудженим за «непристойний малюнок» за ч. 2 статті 296 («хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом»).
«Давайте штраф»
Як міліції вдалося вийти на активістів, Володимир не знає. Припускає, що змусити «заговорити» могли одного з них. Він із розумінням ставиться до цього. «Не знаю, чесно, тож казати не буду… Але ж хлопців били. Одного навіть ще під час обшуку в нього вдома, – розповідає активіст. – Тоді забрали комп'ютер, плеєр, диски».
Володимира правоохоронці «запросили» до себе останнім. «Коли я йшов до них, був певен, що мені «світить» адміністративна відповідальність. Я зав'язав краватку та спокійно пішов до відділку, – згадує хлопець. – Адже знав, що це трафарети та й годі. Думав, прийду, скажу: «Так, це я. Давайте штраф».
У відділку міліції Володимира Никоненка відразу відвели до «головного». «Ну що ти? – запитав той. – Я ж бачу, ти нормальний пацан, вдягнений нормально. Нащо тобі це потрібно? Ти знаєш, що порушено кримінальну справу? Що ти можеш «поїхати» звідси?»
Цього Володимир не знав: «Я подумав, що він бреше. Вже потім мені показали, що це справді кримінальна справа».
Міліціонерів після несподіваного близького знайомства хлопець поділяє на два типи. Першим, каже, просто на все начхати. Другі, припускає він, «ображені на життя». «Агресивні, – пояснює він. – Там достатньо таких».
У суді Володимир опинився вперше у житті. «Мені немає з чим порівнювати, – зізнається він. – Але прокурор бачив нас уже за ґратами… Йому байдуже було на наших матерів».
Водночас суд прокурора «переміг». Приміром, активіста, якому прокурор вимагав дати 1,8 року, суд зрештою засудив до двох років ув’язнення. «Тобто навіть ще збільшили», – знизує плечима Володимир.
Лише трафарети
Трафарети з Януковичем аж ніяк не єдиний малюнок хлопця. «Ми, звісно, малювали й інші графіті, – усміхається він. – Наприклад, «Спорт, здоров'я, нація», та й акції організовували, покликані пропагувати здоровий спосіб життя». Однак саме трафарети з Януковичем – єдиний епізод сумської справи, до якого причетний Володимир.
«Лише трафарети, – наголошує сам засуджений. – І кримінальна відповідальність за них. Рік колонії. В мене добрі характеристики з місця роботи та з місця навчання. Я ніколи раніше не був судимий, і навіть родичі не були судимі, служив у прикордонних військах, там перевіряють біографії близьких».
Близькі, до речі, підтримують хлопця. Насамперед друзі. «А батьки відреагували… як батьки, – констатує він. – Тато ще нічого, він солідарний зі мною. А мати… Вона жінка. Непокоїться дуже».
Вирок, винесений Володимирові 14 січня, має набрати чинності наприкінці місяця. Зараз він під підпискою про невиїзд та має законні 15 днів для подання апеляції. «У вівторок вона буде подана», – запевняє активіст.
«Чому я не люблю президента? – перепитує він. – А хто його любить?». Сміючись, додає: «Мені здається, сумські судді не дарма визнали портрет гаранта української конституції «непристойним зображенням».