АвтоМобілізація

Здавалося б, зростання попиту на автомобілі на початку осені не мало викликати особливого здивування. Для європейського автомобільного ринку вересень — це традиційний місяць «розігріву». Після завершення сезону відпусток клієнти починають активніше цікавитися новими машинами. Однак Україна і тут вийшла за межі загальноєвропейської ринкової логіки — попри фантастичний, як для країн Заходу, вересневий приріст обсягу продажів — 52%, показники серпня Були ще вищими. У традиційно «мертвий» серпневий сезон ринок встановив абсолютний рекорд — за даними інформаційно-аналітичної групи «Автоконсалтинг», порівняно з 2006 роком обсяг продажу збільшився на 53%, що еквівалентно майже 53 тис. нових автомобілів.

 

Зрозуміло, що відсоткові показники — річ певною мірою умовна. Справді, ріст продаж з 1 автомобіля до 2 дає 100% зростання, і при цьому навряд чи доречно говорити про успішність. Нині ці міркування можна вважати неактуальними. У 2007 році Україна за кількістю проданих автомобілів уперше увійшла в першу десятку країн Європи. У серпні — піднялася до 7-го місця, обійшовши Нідерланди та Бельгію. У вересні стало зрозумілим, що ці результати — закономірність, а не наслідок випадкового сплеску попиту. З’явилися всі підстави очікувати, що до кінця року кількість продажів нових авто в Україні перевищить півмільйона. За оцінками віце-президента компанії «Укравто» В’ячеслава Поврозника, у 2008 році вони збільшаться до 600 тис., а пізніше можуть сягнути 1 млн нових автомобілів щороку. Ще один цікавий факт: у Росії, яка також демонструє вражаючу динаміку авторинку і вже найближчим часом має обійти Німеччину і піднятися з 2-го місця в Європі на 1-ше, відсоткове зростання менше від українського і становить близько 30%. Тобто, не зважаючи на загалом вищий достаток середньостатистичного росіянина, українці купують нові авто активніше.

Можна назвати кілька причин такого значного попиту саме на нові машини в Україні. Найфундаментальніша з них не дуже помітна на перший погляд. Такою собі «підводною частиною айсберга» є норми українського законодавства, які зробили нерентабельним ввезення із-за кордону «масових» авто, що були у вжитку, з метою власного користування або подальшого перепродажу. Над досягненням цієї мети законодавче лобі як автоімпортерів, так і виробників, активно працювало з початку 2000-х років. Зрозуміло, що на той час втрата можливості недорого розмитнити 5-7-річне імпортне авто, яке без особливих проблем можна було експлуатувати роками навіть в умовах українських доріг і українського автосервісу, не викликала у пересічних споживачів нічого, окрім невдоволення. Однак з часом проявилася і позитивна сторона законодавчого «бар’єру» на шляху ввезення вживаних авто: українці хоч-не-хоч стали купувати більше

нових автомобілів.

 

Другим потужним чинником стала активізація виробництва нових автомобілів у самій Україні. Паралельно із витисканням вживаних авто з ринку вітчизняні компанії-виробники активно лобіювали власні інтереси. Вони намагалися «посунути» з ринку конкурентів-імпортерів, запровадивши більше мито задля «підтримки вітчизняного виробника». Еа щастя, ці  лобістські війни на законодавчому полі закінчилися взаємно прийнятним компромісом, що надав певні преференції виробникам та «збиральникам» і водночас не викрутив руки імпортерам. Отже, компанії, що виробляють авто в Україні за повним циклом та здійснюють складання різного ступеня глибини, отримали у своє розпорядження ринок, на якому панував незадоволений попит, і можливість заповнити цей ринок своєю продукцією. Сучасний автомобільний бум є показовим свідченням того, що цю можливість їм вдалося реалізувати.

 

Третя причина, яка надзвичайно суттєво вплинула на темпи продажу нових автомобілів в Україні, — це розвиток кредитування. І тут справа навіть не в постійному зниженні відсотків за автокредитом, зменшенні непрямих платежів при його оформленні і вигідних пропозиціях на кшталт кредитів із нульовим першим внеском, без довідки про доходи або на тривалий термін. Найважливіше, що змінився сам підхід українського споживача до придбання нового авта. Стабільність гривні та покращення економічної ситуації зумовили те, що українці перестали боятися купувати машину в борг. Цікаво оцінити співвідношення обсягів зростання продажів нових авто з рівнем зростання доходів населення в 2007 році. Стабільне підвищення доходів не пов’язане з різкими «піками» та «провалами» попиту на автомобілі в окремих місяцях. Проте останні дуже непогано корелюють з політичними подіями в державі, а саме — з розпуском Верховної Ради. Політична нестабільність квітня та червня знаменувала різкий спад — з 28% в березні до 19,9 в квітні, 24 в травні і 17% в червні. Натомість із липня, коли офіційно стартувала передвиборча кампанія, і неминучість проведення дострокових виборів стала фактом, кількість продажів знову різко збільшилася, зрісши в липні майже втричі порівняно із червнем (50%). Схоже, що українці відкладали купівлю нового авта тоді, коли у зв’язку з політичною нестабільністю втрачали впевненість у завтрашньому дні.

 

Що може зупинити автомобільний бум по-українськи? Найбільш імовірна причина така сама, що і цього літа, — гостра політична нестабільність. Наслідком боротьби за владу у верхах може стати бажання низів притримати свої заощадження. Друга, більш гіпотетична ситуація — обвал цін на ринку нерухомості. Не секрет, що багато хто з українців купує авто тому, що не може придбати житло — адже нинішній рівень цін на квартири зробив їх практично недоступними для середнього класу, навіть у кредит. І кошти, які могли б піти на купівлю житла, витрачаються на новенький автомобіль. Зрозуміло, що у разі падіння цін на нерухомість ситуація може змінитися.

 

Однак підстав для оптимістичного сценарію значно більше. По-перше, співвідношення гривні до долара залишається стабільним. По-друге, очікуваний вступ до СОТ дасть змогу імпортерам зменшити митні витра ти.

 

Здешевлення автомобілів це навряд чи зумовить (ніхто не знижує ціни, коли нові авто буквально розмітають  у салонах), проте надасть можливість компенсувати негативний вплив, пов’язаний зі зростанням курсу євро щодо долара. І нарешті, постійно збільшується пропозиція нових моделей у ціновому діапазоні 10—14 тис. дол., що є найпривабливішим для українського споживача. Особливу роль тут відіграють китайські бренди — про це свідчать блискучі цьогорічні результати Chery та Geely, збирання яких налагоджене в Україні, та дуже непогані показники інших марок з Китаю. Європейські автоконцерни, які раніше не приділяли великої уваги бюджетному сегменту, зараз все більше цікавляться створенням «народних авто» в ціновій категорії близько 10 тис. євро. Розширення пропозиції доступних за ціною автівок ще сильніше стимулюватиме попит. Не слід забувати і про те, що кожне придбане авто — це не лише прибутки автовиробника і податки до держбюджету, але й додаткові робочі місця. Особливо це стосується автомобілів, виготовлених в Україні: кожне нове робоче місце на автозаводі створює 5—7 робочих місць в інших галузях виробництва. Водночас активізується і виробництво комплектуючих (запчастин, шин, паливномастильних матеріалів, електрообладнання, автохімії тощо). Однак бурхливе збільшення автомобільного парку створює значні проблеми: наявна мережа автошляхів не може впоратися з додатковим обсягом автомобілів, вкрай загострюється питання парковки. Як казав герой Екзюпері: «Немає у світі досконалості».[367]