Цього тижня у журналі JAMA вийшов результат незвичного «експерименту» по спостереженню за двома автобусами – без носіїв коронавірусу та з одним хворим. У The BMJ аналізували точність поширених тестів на антитіла, а «Ремдесивір», схоже, успішно пройшов третю фазу клінічних досліджень. Про це докладніше в науковому огляді Тижня.
Коронавірус в автобусі
Нещодавно Тиждень писав про ризик заразитися в потязі із сидячими місцями. Найбільша вірогідність передачі інфекції стосувалася людей, що сидять в одному ряді із інфікованим, тоді як люди на інших рядах були в більш-менш безпеці, а далі ніж три ряди заразитися вже було майже неможливим.
А що ж до автобусів? Колектив китайських та американських вчених дослідив ситуацію із передачі вірусу в наповненому автобусі, що перевозив членів буддистської спільноти на окраїні міста Нінбо у Китаї, де у січні стався один із перших поза Вуханем спалахів коронавірусу. Результати вони опублікували у журналі JAMA 1 вересня.
Читайте також: Навчання на власний розсуд
Деякі наукові статті із епідеміології схожі на детективи. Вчені детально досліджують що робили люди під час спалаху інфекції, з ким контактували, як себе почували. Отже, спалах COVID-19 19 січня стався серед відвідувачів буддистського заходу у храмі в 700 км від Вуханю, біля місто Нінбо. Захід відвідали 293 буддисти, 2 водія автобусів та 5 монахів. До того випадків коронавірусу в місті не зареєстровано.
Вчені встановили, що частина буддистів їхала на захід в двох автобусах по 60 та 68 людей (враховуючи водіїв). У другому автобусі сидів інфікований буддист із Вуханю, 60-річний чоловік. Наявність двох однакових автобусів дозволила вченим використати один із них як контрольний і розглянути ситуацію як квазіексперимент. Сумарно в обидві сторони автобуси рухалися 100 хвилин (підвозили людей із міста до храму і назад). Середній вік пасажирів – 58,6 років. Між поїздками люди молилися на свіжому повітрі, спілкувалися та вечеряли.
Серед 60 пасажирів першого автобусу не захворів ніхто. У другому 24 з 68 (35,3% враховуючи вуханця) отримали згодом діагноз. А серед інших 172 буддистів інфікувалися 7 (4,1%) – всі вони близько контактували із інфікованим. Підхопити вірус в автобусі було в 11 разів легше, ніж на подальшому заході. Під час першої мандрівки в автобусі інфікований не мав симптомів, лише під кінець дня у нього з’явився кашель. Ніхто із учасників заходу не носив масок і не використовував інших методів захисту.
Читайте також: Альтруїзм та солідарність
Вчені також встановили де сиділи люди в автобусі. Інфікований сидів посередині восьмого ряду, а ті, хто заразився від нього, були розкидані по автобусу. Серед тих, хто сидів біля відкритих вікон зі сторони інфікованого не заразився ніхто. А ті, хто сидів ближче ніж за три ряди до нього, мали більший ризик інфікуватися, правда, незначно. Вчені вказують на необхідність хорошої вентиляції подібних транспортних засобів.
Мораль цієї роботи така, що якщо ви їдете великою компанією на кількох автобусах і принципово не користуєтеся масками, то, можливо, ви потрапите в наукову статтю з епідеміології. В такому разі важливо не переплутати і сісти в контрольний автобус, там безпечніше.
Точність тестів на антитіла
В журналі The BMJ вийшов мета-аналіз 40 наукових робіт, присвячених серологічному тестуванню людей. Мета-аналіз – це ґрунтовний огляд наукових статей, до якого за певною методикою вчені відбирають такі роботи, що найбільше заслуговують довіри, та зводять докупи їхні висновки. Ціль даного аналізу – зрозуміти, за якими методами тести на антитіла дають найточніші результати.
Усього ці 40 статей поєднують інформацію про 29 842 зроблені тести, які діють за трьома різними принципами. ELISA – ферментний імуносорбентний аналіз. Тести за цією методикою використовують в МОЗ України. LFIA – імунохроматографічний аналіз, такі тести виглядають як тонкі смужки, на які нанесені специфічні антитіла, які зв’язуються із тестованою рідиною. Та CLIA – хемілюмінесцентний імунологічний аналіз.
Читайте також: Олександр Коляда: «За ці кілька місяців я виніс для себе урок, що дуже багато людей на високих посадах не розуміють ситуації взагалі»
Результати показали, що найменшу точність має метод LFIA – він встановлював правильно антитіла за їхньої наявності у 66% випадків (із інтервалом 49,3% до 79,3%), та у 3% випадків давав хибний позитивний результат – встановлював наявність антитіл у людини, в якої їх нема (вона не хворіла на COVID-19).
У ELISA та CLIA по 2% хибних позитивних результатів, та перший метод правильно знаходив антитіла у людей з COVID-19 (або одужавших) у 84% випадків, із розкидом 75,6% та 90,9%. Найточнішим виявився метод CLIA з точністю 97.8% (проте у нього великий інтервал – 46.2% до 100%).
Перераховані вище тести використовують для масових аналізів людей на антитіла, з метою зрозуміти, яка частка населення справді перехворіла на COVID-19 (див. «Великі сподівання»). Для індивідуального використання точнішими є ПЛР-тести.
Клінічні випробування ремдесивіру
3 вересня міністр Максим Степанов повідомив, що МОЗ планує закупити препарат «Ремдесивір» для лікування людей із середньою та тяжкою формою COVID-19. Незадовго до того, у журналі JAMA вийшли результати третьої фази клінічних досліджень препарату. Схоже на те, що на відміну від гідроксихлорохіну, який отримав МОЗ на початку пандемії, ці ліки дійсно працюють.
Вчені поділили 584 пацієнти із середньою формою хвороби на три групи – тих, кого 5 та 10 днів лікували ремдесивіром, і тих, хто отримував інше лікування. Хворим вводили внутрішньовенно 200 мг ліків у перший день, і згодом по 100 мг кожного дня. У пацієнтів були і супутні захворювання, які погіршують перебіг хвороби – у 56% серцево-судинні захворювання, у 42% гіпертензія, у 40% діабет.
Читайте також: Російська вакцина: Спутнік і корона
Пацієнти на 5-денному лікуванні на 11 день після початку прийому ремдесивіру знаходилися в значно кращому стані, аніж ті, хто отримував стандартне лікування. При цьому хворі із 10-денної групи не мали істотно кращих показників. Вже на 14 день спостережень пацієнти із обох «ремдесивірівських» груп мали кращий стан, аніж контрольна група. Вчені вважають, що причиною різниці на 11 день може бути те, що пацієнтів не розподіляли у групи за тяжкістю симптомів, і, можливо, у групу із 10-денним прийомом ремдесивіру потрапили більш тяжкі хворі. Також вони не виключають, що додаткові дні лікування цим препаратом могли дати негативний ефект.