Австрійські видання частіше, ніж решта світових, писали про українських олігархів. Бувало, з нотками вини, бо, як видається, розуміли, що їхня країна часто незаконно йде на співпрацю з такими «східноєвропейськими бізнесменами».
У середу, 12 березня, близько восьмої вечора, як пише австрійське інтернет-видання Kurier.at, представник федерального управління кримінальної поліції разом із елітним спецпідрозділом «Кобра» зустрів Фірташа на виході з офісу однієї з австрійських компаній останнього, що на Швіндґассе, 5. Ані олігарх, ані його охоронці не чинили спротиву.
«Велика риба на ймення Фірташ», як влучно назвав свою статтю журналіст Штефан Шохер, зловилася в австрійський невід не просто так, а завдяки влучному закиданню аж зі США. Мабуть, саме тому австрійський політик, член партії «Зелені» Петер Пільц прокоментував це як «імпортовану відвагу».
Читайте також: Золоті яйця олігархів: чи різати курку, яка несеться не туди?
Згідно з офіційним ордером на арешт, на який посилається видання, Фірташ опинився в розшуку через сумнівний бізнес із видобутку титану в Індії, а також за підкуп кількох членів уряду в тамтешньому штаті Андхра-Прадеш. Згадано про хабар у сумі $18 млн. Титан постачали і для американських компаній, саме тому суд штату Іллінойс і видав торік у червні ордер на арешт бізнесмена. До речі, Фірташ є також власником підприємства з виробництва аналогічної продукції в Україні «Кримський титан».
У повідомленні, яке поширила наступного дня після затримання австрійська компанія олігарха Group DF, вона визнає, що дії правоохоронців Австрії пов’язані не із ситуацією в Україні або ж діяльністю цієї фірми в Європі чи Америці, а з інвестиційним проектом 2006 року».
ФБР у своєму офіційному повідомленні щодо затримання вітчизняного промислового магната також наголосило, що цей крок не стосується нещодавніх подій у нашій державі. Проте сам Фірташ пізніше заявив, що політична мотивація тут таки є, а австрійські видання ще від дня затримання висували безліч припущень щодо справжніх підстав такої події.
«Арешт глобальної вибухонебезпечності. Олігарх досі діяв як не зовсім безкорислива єднальна ланка між Москвою та Києвом», – написала щоденна газета Der Standard. Видання пов’язало його затримання зі звинуваченнями від Юлії Тимошенко. «Колишня очільниця Кабміну зображала Фірташа, який контролював велику групу в Партії регіонів, центральною постаттю у величезному корупційному болоті. Простіше кажучи, бізнесмен купив за вигідною ціною газ у російського монополіста Газпрому і з високою націнкою передав українському Нафтогазу. Тимошенко, як відомо, потрапила за ґрати», – пише Der Standard.
Читайте також: Хто віддасть украдені в України гроші?
Як зазначає у своєму коментарі Тижню політолог Михайло Мінаков, «Фірташ унікальний у типології пострадянських олігархів, адже створив капітал і накопичував його на торгівлі між країнами, коли перші бартерні схеми вже пішли в небуття (тобто після 1996 року)». Він, за словами політолога, був комунікатором між сірими й білими зонами Східної та Західної бізнес-спільнот, тож його арешт дає США інформацію про «нову – післялазаренківську – історію європейської корупції».
Як Der Standard, так і решта австрійських видань не оминули факту співпраці Фірташа з мафіозі, за інформацію про якого ФБР готове заплатити $100 тис., Семеном Могилевичем, адже свідчення про це є у WikiLeaks.
«Контакти Фірташа з банком Raiffeisen Investment AG (RIAG), до речі, були предметом парламентської слідчої комісії щодо фінустанов у 2007 році», – зауважує видання Die Presse, шукаючи можливі пояснення його затриманню.
Неавстрійські видання, як-от Bloomberg, припускають, що «затриманий мільярдер може розкрити газові секрети Путіна». Саме тому Фірташ здатен стати ключовою постаттю в пошуку суворіших санкцій проти близького оточення російського президента.
Читайте також: Олігархічні війни: примарна надія
Михайло Мінаков вважає, що арешт Фірташа – це сигнал для олігархів, і не лише в Росії. «Українським олігархам, передусім Ахметову й Пінчукові, США дали сигнал, який налякав першого з них і змушує другого уважніше прислухатися до Вашингтона. Відповідь Ахметова має два варіанти (і це майже цугцванг): стати союзником або США, або Росії. Другий правдоподібніший. Для Пінчука існує лише один шлях: посилити власну присутність у Вашингтоні, бо арешт Фірташа й перемога олігархів Тимошенко роблять його бізнес і політично, й економічно дуже ризикованим», – зазначає політолог.
Наразі рекордна для австрійського правосуддя сума застави €125 млн дала Фірташеві змогу вийти з віденської в’язниці. У коментарі Тижню суддя Кримінального суду Відня Крістіна Зальцборн відмовилася повідомити, звідки надійшли ці кошти. Що ж до процедури екстрадиції олігарха до США, то вона наразі очікує звідтіля документації, після вивчення фактів та юридичного складу якої, швидше за все, відбудеться засідання суду; судове рішення із цього питання може бути оскаржене у Верховному суді Відня.
Попри офіційні заяви та гіпотези журналістів і політологів, вочевидь, справжня причина арешту буде відома вже після екстрадиції Фірташа до Америки. Як зі скриньки Пандори, із цієї справи може вилізти багато нового, що стосується євразійських корупційних схем. Залишається сподіватися, що екстрадиція таки відбудеться.