Час від часу в різних медіа постає питання, яку саме музику слухають наші краяни. Зрозуміло, усе залежить від віку, статі, соціального статусу, регіону проживання й багатьох інших критеріїв, але ще порівняно нещодавно це були переважно російськомовні пісні (або ж і російські). Навіть після лютого 2022-го ми доволі довго були споживачами російськомовного сегмента музичних онлайн-платформ. Власне, оскільки дізнатися, що слухають українці офлайн, можна хіба що за допомогою опитування, то принаймні те, що ми споживаємо в інтернеті, можна простежити за рейтингами музичних чартів на YouTube, Spotify та Apple Music. Щоправда, кількість українських користувачів цих сервісів достеменно невідома, і варто зважати на те, що все ж таки вони охоплюють насамперед людей молодого й середнього віку, тож вибірку можна назвати умовно репрезентативною.
Попри це, є свідчення, що у квітні 2021 року серед 25 найпопулярніших треків Apple Music киян певний час не було жодної пісні українською. Утім, це пояснювали тим, що, як завжди, важливіше не як голосують, а хто рахує, бо натоді Україна не мала регіонального офісу Apple Music чи YouTube Music, а в Москві вони були, а тому й чарт складали, орієнтуючись на СНД. У серпні 2022 року Unison Media зауважило, що 168-го дня війни кожна четверта пісня серед 100 найпопулярніших треків Apple Music в Україні — російська, і ця новина мала широкий розголос. У вересні 2022 року з’явилася інформація, що десятка найпопулярніших пісень зазначеного сервісу в Україні вже стала повністю українськомовною.
2023-го ситуація з нашою музикою на не наших платформах стабільно змінювалася на дедалі більш україноцентричну, хоча й хвилеподібну, бо в чартах нерідко опинялося кілька російських виконавців, а інколи їх і очолювали. Наприклад, у вересні цього року журналісти зафіксували в українських списках на цих сервісах кількох виконавців з РФ (зокрема, реперів Morgenshtern і Oxxxymiron). Утім, чарти оновлюються щодня, тому виводити загальну аналітику можна тільки в довгостроковій перспективі, простеживши зміни в списках принаймні за кілька місяців.
Яку ж ситуацію з музикою маємо на сьогодні, 25 листопада 2023 року? Погляньмо на топові треки найпопулярніших сервісів.
На YouTube у першій двадцятці всі пісні українськомовні, за винятком четвертого і двадцятого місць у південнокорейського бойбенду Stray Kids. Очолює рейтинг «Покохай мене» Chico & Qatoshi, 100лиця. І по два треки від SKYLERR і Klavdia Petrivna.
На Spotify список 20 найпопулярніших треків строкатіший, бо навіть у першій десятці більшість пісень — не українські, є чотири росіянина (Toxi$ — друге місце, FRIENDLY THUG 52 NGG — третє місце, Три Дня Дождя feat. MONA — дев’яте місце, shadowraze — десяте місце), а також британка Kenya Grace (восьме місце) і сезонно популярний хіт WHAM! про останнє Різдво (четверте місце). У топ-20 є три треки Klavdia Petrivna і ще два українця — KRBK і Wellboy — але українськомовна пісня тільки у другого.
На Apple Music у двадцятці є чотири російські виконавці (6-те, 12-те, 13-те, 18-те місця), а українських пісень загалом 11 (серед них п’ять треків від Klavdia Petrivna).
Отже, три оглянуті платформи сходяться тільки в одностайній любові до Klavdia Petrivna, тоді як їхні аудиторії суттєво різняться. І якщо, згідно із соціологічними дослідженнями, відомо, що саме підлітки частіше віддають перевагу російськомовним пісням, то помітно, якими з наведених сервісів частіше користується саме молодь. Утім, треба враховувати, що, крім YouTube Music, який має і безплатну версію, інші сервіси платні, а тому в підлітків мають бути на них гроші. І, за дослідженням 2020 року, 80 % українців регулярно дивляться YouTube. Крім того, велику роль у популяризації українських пісень відіграє TikTok.
Проблема того, що українці й далі слухають російську музику (і ширше — споживають російськомовний контент), — багаторівнева. Пояснювати її лише тим, що в нас немає відповідного продукту, а тому вільні ніші звично заповнює активно поширювана продукція недружнього сусіда — це спрощена й часто просто безпідставна аргументація. Насправді з українськомовною музикою ми вже давно можемо не тільки конкурувати, а й упевнено перемагати російськомовну, але спрацьовує низка чинників, зокрема психологічних. Звичка чи певна соціальна інерція, потужна медійна підтримка чужих треків і водночас слабка промоція своїх, новочасні тренди чи спорадична мода — усе це разом зі слабкістю (а то й імпотентністю) української державної культурної політики впливає на те, що наші слухачі й далі обирають «російське» чи навіть не вважають за доцільне якось скорегувати свій аудіопростір, позбувшись пісень мовою окупанта. Свідомий вибір неросійського на користь українського й байдужість до того, які саме пісні лунають, — два полюси нашої слухацької публіки, якщо не враховувати тих, у кого в плейлістах ніколи й не було треків на кирилиці. Війна, безперечно, змусила багатьох зважати на національне походження музичних композицій, а також ретельніше ставитися до того, що споживати. Однак відсоток тих, хто досі слухає те, що й до 2022 року, теж поки що доволі високий, зважаючи на двадцятки згаданих онлайн-платформ. Культурний вибір, як і мовний — складники самоідентифікації, а із цим в українців і досі, на жаль, чимало психологічних проблем, хоча повномасштабне вторгнення пришвидшило процеси самовизначення. Утім, у музичних смаках, які традиційно вважаються чимось не дуже серйозним, українці виявляють дедалі більше серйозності, обираючи своє, однак не відмовляючи собі в задоволенні послухати, що співають росіяни. Звісно, про смаки не сперечаються, але коли це шансон у таксі чи російська попса в автобусі — то таки варто. Радує, що такого репертуару стає дедалі менше, але, як бачимо, в онлайн-просторі російськомовних аналогів цього не бракує. І ще наші радіомовники, які майже повністю перейшли на українську, поступово призвичаюють до пісень солов’їною і старше покоління. Хай там як, нашій музичній галузі складно, але ситуація здебільшого контрольована. Утім, не забуваймо, що саме від нашої теперішньої підтримки залежить, які пісні слухатимуть у прекрасній Україні майбутнього.