На фото: ВТРАЧЕНА НАГОДА. Побудувавши спільно з ВАТ «ТВЕЛ» завод із виробництва ядерного палива, Україна остаточно прив’яже себе до російських технологій
Дарма вважають також, що розумний не ступить на граблі двічі. Українці можуть, і навіть тричі. Підписана 27 жовтня під час візиту до Києва Владіміра Путіна Угода щодо утворення підприємства з виробництва ядерного палива свідчить саме про це. Ми втретє намагаємося зробити спільне виробництво із росіянами. Дві перші спроби, звісно, виявилися безрезультатними. Лише нагадаємо, що наприкінці 1990-х вже реєструвалося СП «ТВЕЛ-Енергія», де партнером України та Росії з виробництва палива для атомних станцій фігурувала… Андорра. Тоді не вийшло, мабуть, андоррці завадили. Вже на початку цього тисячоліття було засновано спільне українсько-казахсько-російське підприємство «УкрТВС». На виході – також повний нуль. Погляньмо на третю спробу.
Засновниками нового СП будуть вітчизняний державний концерн «Ядерне паливо» та російське ВАТ «ТВЕЛ». Саме очільники цих структур (відповідно Тетяна Амосова та Юрій Олєнін) і підписали угоду в Києві. Україні належатиме 50% + 1 акція підприємства. Грошовий аспект та майнові питання вже викликають зацікавлення. Вартість заводу замість анонсованої раніше суми в 1,679 млрд грн (внесок партнера – 60%) становитиме значно більше. За оцінкою віце-президента ВАТ «ТВЕЛ» Васілія Константінова, спорудження підприємства обійдеться у понад $300 млн. Ймовірно, це можна пояснити стрибками курсу гривні, але складніше зрозуміти, чому Україна ще й досі не визначилися, що вона вносить в СП, на базі яких потужностей створюватиметься завод з виробництва палива для АЕС.
За лаштунками вже йдеться про три можливі варіанти його розміщення. Крім Дніпродзержинська фігурують Жовті Води та Енергодар. Невже Київ не міг визначитися з базою для спорудження заводу, коли готували та проводили відповідний тендер? Чи тепер вирішуватимемо так, як рекомендуватиме російська сторона?
Невизначеність із місцем розташування викликає стурбованість, бо усі повідомлення про запуск виробництва у 2013 році пов’язуються із прискореними вибором українською стороною майданчика, розробкою технічно-економічного обґрунтування (ТЕО) проекту. А із цим справа може затягнутися. Зокрема, вже майже півроку минуло із часу домовленості щодо добудови блоків на Хмельницькій АЕС, а ТЕО все ще пишеться київським інститутом «Енергопроект». Тож щодо дотримання термінів здачі заводу в експлуатацію виникають сумніви. Чомусь постійно фігурує, що в підписаній угоді наголошується на важливості своєчасного отримання українською стороною ліцензій та дозволів компетентних органів на будівництво, кваліфікацію та експлуатацію підприємства. Текст документа ще не потрапив на очі громадськості, а отже, не зрозуміло, що це за перестороги щодо вчасного запуску заводу з виробництва паливних збірок. Доводиться користуватися загальновідомою інформацією. У підписаній угоді ВАТ «ТВЕЛ» підтверджує свій намір передати технології усіх переділів виготовлення ядерного палива не пізніше 2020 року; забезпечувати технологічне супроводження діяльності заводу із урахуванням впровадження новітніх технологій; навчити персонал; кваліфікувати завод. Також російська корпорація підтверджує готовність постачати на завод усі необхідні компоненти та комплектуючі ядерного палива, а також забезпечити послугами зі збагачення урану. Що важливо, в угоді зазначена в перспективі можливість поставок продукції заводу на ринки третіх країн.
Останнє, може, й має ключовий характер. Причому не для нас, як може здатися, а для Росії. Бо угода вигідна саме їй. По-перше, вони закріпили за собою наш ядерний ринок. По-друге, будують на європейських теренах, ближче до своїх основних споживачів, паливний завод, який зможе забезпечувати й українські, і європейські АЕС паливом. По-третє, із терміном запуску вони можуть варіювати, зважаючи на нюанси угоди, і ввести його в експлуатацію, коли цього потребуватиме ринок. Отже, з третьої спроби Україна врешті-решт, здається, створить виробництво паливних збірок для атомних станцій, але про омріяну диверсифікацію постачання ядерного палива можна забути.