Лаштунки довкола переговорів про звільнення Юлії Володимирівни останніми днями трохи розкрилися. Європейські адвокати лідера опозиції посилили публічний тиск на українську владу, скориставшися, зокрема, нагодою проведення міжнародного форуму «Ялтинської європейської стратегії», котрий відвідав Віктор Янукович. Спочатку комісар ЄС з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле, міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт та голова Комітету у закордонних справах Європарламенту Ельмар Брок у заяві за підсумками своєї зустрічі з Януковичем прямо нагадали про необхідність вирішити проблему Тимошенко (а не обійшлися обтічними заявами про «вибіркове правосуддя»).
У дискусіях під час роботи форуму за Тимошенко вступилася президент Литви Даля Грібаускайте, роздратувавши при тому Януковича: коли останній вкотре заговорив про збитки, заподіяні Україні «ганебними угодами» про постачання російського газу, литовська гостя заперечила, що її країна платить ще більше, і Тимошенко тут ні до чого.
Нарешті, вже згаданий Ельмар Брок оголосив дедлайн для української влади: справу Тимошенко варто вирішити до 15 жовтня, коли в Європарламенті мають заслухати звіт місії Алєксандра Кавснєвського та Пета Кокса. Як відомо, останні зараз грають роль переговірників у трикутнику Янукович – ЄС – Тимошенко.
Найцікавішими були заяви самого Януковича. «У нас ще є час, і ми будемо згідно з планом, тим, який є, працювати. Поки ми не сказали ні «да», ні «ні», – сказав він, відповідаючи ще в п’ятницю на запитання Арсенія Яценюка. При цьому президент зізнався, що не хотів говорити на цю тему.
Який же можливий варіант розв’язання задачі? Після Яценюка до Януковича звернувся Юрій Луценко, котрий закликав президента підписати указ про помилування Тимошенко, подібно до того, як у квітні помилувано самого Луценка. Але Янукович фактично дав зрозуміти, що цей варіант не розглядається.
Формальні підстави для відмови дійсно є. Як засуджена за тяжкий злочин, Тимошенко може бути помилувана лише після відбуття половини терміну. Хоча в разі потреби, напевне, гарант Конституції міг би заплющити очі на вимоги закону – звільнив же він Луценка за сумнівних юридичних обставин, назвімо це так.
Та наразі єдиним варіантом, котрий обговорюється, є виїзд Тимошенко на лікування за кордон. Це підтверджують і джерела, і публічні заяви задіяних осіб. Як саме подібний фінт буде оформлений з правової точки зору, можна лише здогадуватись, але немає сумнівів, що Банкова має план дій.
Інша річ, що Янукович, за його власним зізнанням, ще не сказав «так». Індивідуальна непереносимість (кажучи медичною мовою) Тимошенко у президента є, але навряд чи варто все зводити лише до неї.
Про людське око гарант пояснює зволікання так: «Треба дати відповідь на ті справи, як знаходяться в судах». Однак після цієї фрази (це теж фрагмент відповіді Луценкові) президент додав: «Відповідь на це питання находиться в площині знаходження компромісу за участі Тимошенко. Суд і Тимошенко можуть дати відповідь на це питання».
В ідеалі від Тимошенко вимагаються дві речі. По-перше, неучасть у політиці. По-друге – офіційне прохання про виїзд за кордон. Але в реальності цілком зрозуміло, що жодних гарантій відмови від політичної боротьби Тимошенко не дасть, та й, зрештою, як такі гарантії могли б виглядати?
Проте перебування української засудженої в німецькій (чи іншій) клініці можна обставити низкою умов. На кшталт неодмінного повернення до України у визначений термін та/або на вимогу вітчизняного суду (прокуратури). Звичайно, гарантом виконання таких домовленостей має бути приймаюча сторона. Якщо Кокс і Кваснєвський справді мають завданням обумовити подібний сценарій, їхню місію простою не назвеш.
Добрим бонусом для Януковича стало б визнання Тимошенко своєї провини. Нехай не пряме і відверте, а хоч би натяк на те, що підписані нею угоди таки не були ідеальними з точки зору державних інтересів. Або згода з законністю вироку. Звичайно, для Тимошенко це цілком може стати кінцем політичної кар’єри, й вона чудово розуміє цей ризик.
Ну і, нарешті, в гальмуванні процесу відіграє свою роль взаємна недовіра між Тимошенко і Януковичем. Екс-прем’єр вимагає офіційної пропозиції від влади про виїзд на лікування. Влада ж хоче, щоб перший хід зробила дама. Як висловився в останньому ефірі «Шустер Live» депутат-регіонал Володимир Олійник, «а якщо, коли ми підготуємо правові підстави, угоду між Україною і Німеччиною, ця людина скаже: «А чого я маю їхати? Ви мене хочете позбутися?» Буде конфузія!»
Читайте також: Євроінтеграція від Януковича: що регіонали скажуть землякам-виборцям?
У цьму ключі стають зрзумілими слова міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського, котрий 21 вересня, коментуючи перспективи звільнення Тимошенко, сказав: «І президент України Віктор Янукович, і екс-прем'єр України Юлія Тимошенко знають, що потрібно зробити в наступні кілька днів».
Можливо, в дійсності йтиметься не про дні, а про тижні. Але лічені. Звіст місії Кокса-Кваснєвського, про котрий говорив Елмар Брок, ще можна перенести. Але вже 21 жовтня розширене засідання Ради Європейського сюзу (на рівні міністрів закордонних справ) має прийняти рішення про готовність чи неготовність України до асоціації з ЄС. Цю подію переносити не будуть.