Чому АСЕАН важливий для України
В умовах російської агресії та необхідності відбудови економіки Україна активно шукає нових партнерів та ринки збуту. І саме країни АСЕАН – В’єтнам, Індонезія, Малайзія, Сінгапур, Таїланд та інші – можуть стати для нас стратегічно важливим економічним партнером. Об’єднання десяти країн Південно-Східної Азії представляє собою колосальний ринок з понад 650 мільйонами споживачів, що вдвічі перевищує населення Європейського Союзу. При сукупному ВВП понад 3 трильйони доларів та стабільному щорічному зростанні 4-6 %, регіон демонструє потужну економічну динаміку та постійне збільшення купівельної спроможності населення.
Особливу цінність для України становить взаємодоповнюваність економік. Наша країна може запропонувати продукцію та послуги, які користуються високим попитом в регіоні – від аграрної продукції до IT-послуг та промислового обладнання. Натомість країни АСЕАН експортують електроніку, текстиль та тропічну сировину, що необхідні для розвитку української економіки.
Значний інвестиційний потенціал регіону особливо важливий для майбутньої відбудови України. Сінгапур, як потужний фінансовий хаб Азії, разом з іншими країнами АСЕАН має значний досвід реалізації масштабних інфраструктурних проєктів. Їхня участь у відновленні української економіки може не лише прискорити цей процес, але й зробити його більш ефективним завдяки впровадженню передових технологій.
Співпраця з АСЕАН має також важливий геополітичний вимір. Росія активно намагається посилити свій вплив у Південно-Східній Азії, просуваючи ідею розширення БРІКС за рахунок країн регіону, зокрема Індонезії та Малайзії. Поглиблення української присутності може стати ефективною противагою російському впливу та допоможе донести українську позицію до місцевих суспільств.
Таким чином, поглиблення економічних зв’язків з країнами АСЕАН – це стратегічна необхідність для України, що відкриває шлях до зміцнення економічної безпеки та успішної інтеграції у глобальні ланцюжки створення вартості. Потенціал цієї співпраці виходить далеко за межі простої торгівлі, створюючи основу для довгострокового взаємовигідного партнерства.
Особливо важливо, що окремі країни регіону, зокрема Сінгапур, вже демонструють готовність до активної підтримки України, приєднавшись до санкцій проти Росії.
Поточний стан та перспективи співпраці з АСЕАН
Економічні відносини між Україною та країнами АСЕАН демонструють значний потенціал для зростання. Наразі основними торговельними партнерами України в регіоні є Сінгапур, Індонезія, Малайзія, В’єтнам та Таїланд, проте обсяги співпраці залишаються відносно невеликими – за 2015-2023 роки країни АСЕАН інвестували в Україну лише 174 мільйони доларів, що становить 1 % від усіх прямих іноземних інвестицій за цей період.
Масштаби торгівлі між Україною та АСЕАН значно поступаються потенціалу обох ринків. У 2023 році український експорт до країн АСЕАН складався переважно з зернових культур (224 млн дол. США), олії (127 млн дол. США), молочних продуктів та яєць (15,8 млн дол. США), а також продукції машинобудування (13,5 млн дол. США). Водночас Україна імпортувала з АСЕАН електроніку (486 млн дол. США), пальмову олію (148 млн дол. США), продукцію машинобудування (98,7 млн дол. США) та взуття (79,5 млн дол. США).
Для порівняння, загальний експорт країн АСЕАН сягає 1,9 трильйонів доларів, що в 40 разів перевищує український експорт.
Примітка: дані експорту та імпорту країни, що торгує.
Як видно з графіку, торгівля з країнами АСЕАН демонструє нестабільну динаміку. Після початку повномасштабного вторгнення обсяги торгівлі суттєво знизились через логістичні проблеми та блокаду українських портів.
Такий низький рівень торговельно-інвестиційної взаємодії свідчить про необхідність активізації економічних відносин з цим перспективним регіоном.
Аналізуючи конкурентні позиції України на ринках АСЕАН, важливо врахувати присутність інших гравців, зокрема Росії, яка активно розвиває економічні зв’язки з регіоном. Порівняльний аналіз конкурентних переваг України та Росії на ринках АСЕАН демонструє як сильні позиції нашої країни в певних секторах, так і сфери, де необхідно посилювати конкурентоспроможність.
Конкуренція між Україною та РФ на ринках АСЕАН
Товарна категорія |
Позиція РФ |
Позиція України |
Основні ринки АСЕАН |
Конкурентні переваги |
Пшениця |
Сильна |
Середня |
Індонезія, В’єтнам, Філіппіни, Малайзія |
РФ: більші обсяги, нижча ціна Україна: краща якість |
Кукурудза |
Середня |
Сильна |
В’єтнам, Малайзія, Індонезія |
Україна: краща якість, традиційні зв’язки |
Соняшникова олія |
Сильна |
Сильна |
Малайзія, Індонезія |
Паритет за якістю, конкуренція за ціною |
Сталь/метали |
Сильна |
Середня |
Індонезія, В’єтнам, Таїланд |
РФ: ширший асортимент Україна: краще співвідношення ціна/якість |
Добрива |
Дуже сильна |
Слабка |
Всі країни АСЕАН |
РФ: значно більші обсяги, нижчі ціни |
Військова техніка |
Дуже сильна |
Слабка |
В’єтнам, М’янма, Індонезія |
РФ: традиційний постачальник |
Як бачимо, Україна має сильні конкурентні позиції в експорті кукурудзи та соняшникової олії, де якість продукції та налагоджені торговельні зв’язки дають перевагу. Водночас у таких категоріях як пшениця та сталь/метали наша позиція середня, що вказує на потенціал для зміцнення присутності на ринку. Розуміння цих конкурентних переваг та обмежень важливе для розробки ефективної стратегії виходу на ринки АСЕАН.
Найбільш динамічно розвивається аграрний сектор. Успішним прикладом є співпраця з сінгапурськими компаніями – спільний проєкт Wilmar International Ltd та Delta Exports Pte Ltd з інвестиціями у 250 мільйонів доларів. «Дельта Вілмар Україна» стала лідером з експорту рафінованої соняшникової олії, маючи два потужних заводи та комплекс з перевалки олій у порту Південний. Також вагомим гравцем є OLAM Ukraine, один із найбільших експортерів зерна з України.
Враховуючи, що країни АСЕАН є великими імпортерами продовольства, особливо зернових культур та рослинних олій, цей напрямок має значний потенціал для розширення. Перспективним є не лише нарощування експорту сировини, але й створення нових спільних підприємств з переробки агропродукції.
IT-індустрія демонструє швидке зростання на ринках АСЕАН. Українські компанії вже успішно працюють у регіоні: Aventus IT продає CRM/ERM системи у В’єтнамі та на Філіппінах, MGID розвиває рекламні послуги в кількох країнах регіону, а Avenga відкрила офіс у Малайзії. Потенціал цього сектору особливо великий у сферах фінтеху, електронної комерції та цифрової трансформації бізнесу. Наступним кроком може стати створення R&D центрів у країнах АСЕАН, що дозволить краще адаптувати продукти під місцеві потреби.
У промисловому секторі вже є успішні приклади співпраці: українська компанія «НІК» постачає інтелектуальні лічильники електроенергії малайзійській Tenaga Nasional Berhad, а «Дарниця» бере участь у програмі ВООЗ з передачі технології мРНК разом з компаніями з В’єтнаму та Індонезії. Перспективними напрямками є відновлювана енергетика, де український досвід у розвитку сонячної та вітрової енергетики може бути особливо цінним, та машинобудування, включаючи можливість відновлення проєктів ДП «Антонов» з малайзійськими партнерами після війни. Досвід спільного українсько-тайського виробництва військової техніки показує перспективність цього напрямку.
Освітня співпраця також має позитивну динаміку. Індонезійська програма Darmasiswa Scholarship за 20 років підтримала 145 українських студентів, а в’єтнамські заклади надали стипендії українцям, які постраждали від війни. Розвиток програм обміну студентами та створення спільних освітніх програм може стати міцною основою для майбутньої економічної співпраці.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії торговельні відносини з АСЕАН зазнали певного спаду через логістичні проблеми. Проте успішне функціонування «зернового коридору» та пошук альтернативних маршрутів поступово відновлюють торговельні потоки. Особливо перспективним є залучення інвестицій з країн АСЕАН у відбудову України, де Сінгапур як потужний фінансовий центр може відіграти ключову роль.
Що потрібно для успіху
Реалізація потенціалу співпраці між Україною та країнами АСЕАН вимагає системних кроків на державному та бізнесовому рівнях. Першочерговим завданням є розширення дипломатичної присутності в регіоні – наразі на десять країн АСЕАН працюють лише п’ять українських посольств.
Відкриття нових торгових представництв, особливо в Сінгапурі та Індонезії як найбільших економічних центрах регіону, допоможе українському бізнесу краще орієнтуватися на місцевих ринках та отримувати оперативну підтримку.
У лютому 2024 року Міністерство закордонних справ України представило нову Стратегію співпраці з АСЕАН, яка визначає ключові напрямки взаємодії. Документ передбачає активізацію торговельно-економічних відносин, розширення експорту української продукції та залучення інвестицій з регіону. Важливим елементом Стратегії є участь України в регіональних форумах та самітах АСЕАН, що дозволить активніше просувати українські економічні інтереси. Також заплановано розширення співпраці на рівні бізнес-асоціацій та галузевих об’єднань.
Для максимально ефективної реалізації стратегічних напрямків необхідні додаткові практичні кроки. Суттєвого вдосконалення потребує логістична інфраструктура. Географічна віддаленість залишається одним з головних викликів у співпраці з АСЕАН. Розвиток мультимодальних перевезень та оптимізація транспортних коридорів можуть значно спростити торгівлю між регіонами. Особливу увагу варто приділити морській логістиці та альтернативним маршрутам доставки через країни Середньої Азії.
Критично важливим є посилення фінансових механізмів співпраці. Фінансова підтримка торгівлі та інвестицій має включати створення спеціальних програм експортного фінансування та страхування. Важливо розширити мережу угод про уникнення подвійного оподаткування та посилити механізми захисту інвестицій. Залучення міжнародних фінансових інституцій може допомогти у створенні нових інструментів підтримки торгівлі.
Розвиток прямих бізнес-контактів потребує створення ефективної інфраструктури співпраці. Це включає формування спільних бізнес-рад, організацію регулярних галузевих форумів та торгових місій. Важливо забезпечити системну участь українських компаній у найбільших виставках регіону, таких як Food & Hotel Asia в Сінгапурі та Manufacturing Indonesia.
Для успішного виходу на ринки АСЕАН українським виробникам необхідно адаптувати свою продукцію до місцевої специфіки. Це стосується не лише технічних стандартів, але й особливостей споживчих уподобань. Наприклад, для харчової продукції критично важлива халяльна сертифікація, враховуючи значну мусульманську аудиторію в регіоні.
Важливим напрямком є розвиток експертного потенціалу через створення регіональних центрів експертизи, підготовку фахівців зі знанням специфіки регіону та розвиток аналітичних центрів з вивчення ринків АСЕАН. Необхідно також посилити міжвідомчу координацію та розробити детальні дорожні карти по кожному з пріоритетних напрямків співпраці.
Реалізація як стратегічних напрямків, визначених МЗС, так і додаткових практичних кроків дозволить забезпечити стійке зростання торговельного обороту, диверсифікувати експортні потоки та залучити інвестиції для відбудови України. Це створить надійну основу для довгострокового партнерства та посилить позиції України в Південно-Східній Азії.
Успіх цих ініціатив залежить від послідовності та довгостроковості політики щодо розвитку відносин з АСЕАН. Досвід успішних українських компаній у регіоні показує, що при системному підході та належній підтримці український бізнес може ефективно працювати на цих ринках, відкриваючи нові можливості для економічного зростання та післявоєнної відбудови України.
Сьогодні, коли глобальна економіка переживає період суттєвої трансформації, а центр економічного зростання все більше зміщується до Азії, для України критично важливо не згаяти час і закріпитися на ринках АСЕАН. Це дозволить не лише прискорити відновлення нашої економіки, але й забезпечить її стійке зростання в довгостроковій перспективі.