17 грудня, у День народження Юрія Шевельова — українського мовознавця і літературознавця — уже понад 10 років вручають премію його імені за найкращу українську есеїстики, видану в поточному році. В 2025-му премію отримав Артур Дронь за книжку «Гемінґвей нічого не знає» (Видавництво Старого Лева).
Український філософ та перекладач, член Капітули Премії Олексій Панич так зазначив про переможця: «Для мене есеїстика — це те, що поєднує художні враження. І не лише тим, що і як автор пише. А буквально справляти реалістичне враження. Це має бути опис, майже як подорожній, поєднаний з інтелектуальними розмовами. Ось тоді це — есеїстика. І в Артура Дроня це є».
Ганна Улюра так зазначала про збірник Дроня: «Повторне переживання — цим є оповідна стратегія „Гемінґвея”, як, власне і книжка як така. І тут насправді звучить дуже потужне послання, яке так чи інакше проговорюється в нашій ветеранській прозі: вона презентує себе як частина життя, а не як частина художньої традиції. Підхід до твору як до частини художньої традиції й підхід до твору як до частини життя — це дуже, ну дуже різні способи читання (ремарка для філологів: це різниця між естетичною й етичною диспозицією). „Гемінґвей” відразу і категорично озвучує свою відмову від літератури на користь безпосередньо пережитого досвіду. Я не знаю ветеранської прози, яка цього не робила б — і навряд назву зараз таку, яка маніфестувала б це так прямо і безапеляційно (і моя їй за це повага)».
Фіналістами Премії імені Юрія Шевельова за найкращу українську книжку есеїстики 2025 року також були:
- Віра Агеєва, «Проти культурної амнезії. Есеї про національну пам’ять та ідентичність» («Віхола»);
- Дмитро Крапивенко, «Усе на три літери» (Видавництво Ukraїner).
Цьогоріч у межах Премії також вручили дві Спеціальні відзнаки Капітули: Мирославі Пінковській «за особливий внесок у збереження культурної памʼяті» та Вірі Агеєвій «за літературознавчу есеїстику, що наново відкриває забуті пласти української культури».
Книги лауреатів премії імені Шевельова складають інтелектуальну мапу України за останні 10 років. Прочитати їх — найкращий спосіб дізнатися злободенні проблеми й одвічні дилеми соціально-культурного життя нашої держави:
- 2013 — Тарас Прохасько («Одної і тої самої») та Андрій Портнов («Історії для домашнього вжитку»)
- 2014 — Костянтин Москалець («Сполохи»)
- 2015 — Олександр Бойченко («Більше/менше»)
- 2016 — Вахтанґ Кебуладзе («Чарунки долі»)
- 2017 — Андрій Любка («Саудаде»)
- 2018 — Володимир Єрмоленко («Плинні ідеології»)
- 2019 — Діана Клочко («65 українських шедеврів. Визнані й неявні»)
- 2020 — Тарас Лютий («Культура принад і спротиву»)
- 2021 — Андрій Бондар («Ласощі для Медора»)
- 2022 — Андрій Павлишин («Нам і далі загрожує вічність»)
- 2023 — Олександр Михед («Позивний для Йова. Хроніки вторгнення»)
- 2024 — Мирослав Лаюк («Бахмут»)
Цьогоріч тексти претендентів оцінювала Капітула, до складу якої ввійшли: Володимир Єрмоленко, президент Українського ПЕН (голова Капітули); Оля Гнатюк, дослідниця, професорка НаУКМА та Варшавського університету; Олексій Панич, філософ, перекладач, провідний науковий співробітник видавництва «Дух і Літера»; Олег Коцюба, літературознавець, керівник видавничої програми Українського наукового інституту Гарвардського університету; Тамара Гундорова, літературознавиця, членкиня-кореспондентка НАНУ (Інститут Літератури); Роман Веретельник, літературознавець, літературний критик, перекладач; Ростислав Семків, письменник, літературознавець, літературний критик, перекладач, доцент Національного університету «Києво-Могилянська Академія»; Оксана Хмельовська, журналістка, співзасновниця та редакторка культурно-видавничого проекту «Читомо»; Андрій Павлишин, журналіст, історик, перекладач, лауреат Премії за 2022 рік; Мирослав Лаюк, письменник, викладач, ведучий, лауреат Премії за 2024 рік, Василь Махно, поет, прозаїк, перекладач, володар Спеціальної відзнаки Капітули Премії Шевельова 2024 року.
Нагадаємо, що премія імені Юрія Шевельова була заснована 2013 року PEN Ukraine, Києво-Могилянською бізнес-школою, видавництвом «Дух і Літера», Центром юдаїки й Український науковий інститут Гарвардського університету. Вона присуджується раз на рік українському авторові за художню та наукову есеїстику. Нагорода носить імʼя Юрія Шевельова, який започаткував модерну українську есеїстику, та відзначає внесок у невідʼємні для цього жанру цінності: незалежність думки та витонченість стилю. До розгляду приймаються художні або наукові есеї українських авторів, опубліковані в паперовому вигляді впродовж календарного року.