У Збройних Силах України з 2014 року триває реформування. Цей процес торкнувся не лише суто військових аспектів, як-от нова тактика чи нове озброєння, також було запущено перехід на структуру й стандарти НАТО. Поки що не можна говорити про те, що це реформування цілком успішне: деінде патріоти звільняються, на їхнє місце вертаються старі кадри, а з ними — і радянські підходи. В окремих сферах реформування буксує через відсутність достатнього фінансування, десь бракує досвідчених людей на місцях. Утім, процес запущено, й так чи так він просувається. Важливим аспектом цього перетворення є й формування нової ідентичності українських військових, адже без усвідомлення свого шляху жодна зброя чи стандарти НАТО не допоможуть. Тиждень відвідав 3-й окремий полк спеціального призначення імені князя Святослава Хороброго Сил спеціальних операцій (ССпО) ЗСУ, щоб довідатися, як реформується ця частина і як військові сприймають адміністративні та ідеологічні перетворення.
Ця частина перейшла на адміністративну структуру Альянсу ще за два роки до старту цієї реформи в ЗСУ. Штаб та структурні підрозділи повністю змінено відповідно до натівських настанов. Частина документації ведеться англійською, чимало бійців брали участь у міжнародних навчаннях чи бойових операціях за кордоном, за підрозділами закріплені інструктори з різних країн Альянсу. Поступово на озброєння надходить найсучасніша техніка, зокрема стрілецька зброя, яка відповідає рівню колег із НАТО.
Читайте також: ССпО – це не спецназ
На території полку є новий тренажерний зал; не забувають і про духовне: незабаром буде зведено храм ПЦУ. Полк запроваджує нові традиції, частина з яких ґрунтується на подіях часів козацтва й УНР, а деякі перейнято із сучасної історії російсько-української війни. В полку є своя бойова пісня: «Пісня Хоробрих». Хоч би що трапилося, тут не кидають своїх: у полку й далі служать всі воїни з важкими пораненнями, а нещодавно до частини повернулися з п’ятилітнього полону сержант Олександр Коріньков та старшина Сергій Глондар, яких зустрічали буквально всім містом! Після відпустки та реабілітації обидва планують стати до лав. Недарма гаслом частини є «Всі ті хто варті, стоять на варті».
У полку здійснюється активна просвітницька робота з молоддю міста й області, проводяться військово-патріотичні конкурси, заняття у школах. Нещодавно оновлено музей частини, тепер там Майдан, Крим, оборона Донецького аеропорту, а ще Артемівськ, Іловайськ, Дебальцеве й Савур-Могила… Окремі зали присвячені Холодному Яру та УНР. Тут можна побачити справжні документи російських «відпускників», бойове екіпірування бійців полку, ключ від ДАПу і прапор, що майорів над його терміналом.
Довгий список. Сертифікація частини ССпО за стандартами НАТО складається з 640 параметрів.
Імовірно, поєднання цих факторів і є запорукою успішності бійців частини: на рахунку чимало вдалих бойових операцій і міжнародних навчань, кілька років поспіль частину визнають кращою в ССпО.
Стати частиною НАТО
Минулого року одна з частин ССпО ЗСУ успішно пройшла сертифікацію, і з 2020-го офіційно долучилася до Сил швидкого реагування НАТО (NRF). Своєю чергою, підрозділи 3-го полку брали участь в кількох міжнародних навчаннях, зокрема й Combined Resolve X. Тоді військові були в складі багатонаціональної оперативної групи спеціальних операцій (Special Operations Land Task Group, SOLTG). «І після того як ми побачили, як працюють представники країн, що вже є членами НАТО, то зрозуміли, що в нас є всі можливості також розпочати цю роботу щодо сертифікації», — розповів Роман, один із військовослужбовців полку (ім’я змінено. — Ред.). В лютому 2019 року було підписано меморандум, який зобов’язує 3-й ОПСпП підготувати власну SOLTG, яка згодом може бути включена до складу NRF, і цей процес уже запущено. Сертифікація складається з чотирьох оцінок, при цьому окремо перевіряється кожен елемент бойової підготовки. Існує відповідний список, Check-list: він містить близько 640 питань-критеріїв, і якщо на 20% з них не відповідають, то підрозділ не проходить сертифікації, й підготовка починається заново з перервою щонайменше півроку. Минулоріч SOLTG 31, підрозділ від 3-го полку, розпочав підготовку до сертифікації, а вже під час навчань Rapid Trident-2019 пройшов перші випробування. На цих навчаннях оцінювалася взаємна сумісність із підрозділами Альянсу. «Так сталося, що по всіх питаннях, які до нас тоді ставилися в п’яти сферах, ми не змогли успішно пройти оцінювання лише в одній, а саме — адміністративній, адже не в усіх ключових осіб підрозділу були необхідні сертифікати про знання іноземної мови.
Читайте також: Ігор Луньов: «Наші вороги вже перестали спати спокійно»
Тобто ми можемо виконувати завдання, планувати й проводити операції, інтегруватися до багатонаціональних підрозділів, здійснювати бойове управління ними, однак така бюрократична вимога не дозволила нам успішно пройти оцінювання», — зазначив Роман. За його словами, планується повторне проходження сертифікації на цьогорічних навчаннях Rapid Trident-2020. Для цього, крім відпрацювання суто військових питань, персонал частини активно займається вивченням іноземної. Крім мовних курсів, у частині запроваджено проведення щомісячних брифінгів англійською. Якщо все проходитиме за планом, то вже 2022 року підрозділ має закінчити сертифікацію й буде включений до NRF. Для України Альянс визначив країну-наставницю (mentor nation), яка допомагає з підготовкою до сертифікації; для 3-го ОПСпП — це підрозділ Сил спеціальних операцій Польщі. «Їхні спеціалісти періодично приїжджають до нас, до того ж, ми постійно спілкуємося онлайн. Вони допомогли розробити нам план занять, причому йдеться не лише про підрозділ, а й про плани для кожного окремого військовослужбовця», — уточнив військовий. Наприклад, медик має пройти кілька курсів за натовськими методиками, перейти на протоколи й екіпірування, що застосовують країни Альянсу. Усього йдеться про близько 60 курсів. «Загалом це дуже тривалий і складний процес, і ті два роки, що ми маємо, це надзвичайно швидкий темп», — підкреслив Роман. До речі, підготовка стосується не лише людей, адже однією зі сфер сертифікації є логістика. Тобто полк має забезпечити відповідні технічні засоби розвідки або, приміром, спеціальну автомобільну техніку.
Народження «кіборгів». Саме підрозділи 3-го ОПСпП розпочали оборону Донецького аеропорту й прийняли перший бій 26 травня 2014 року
Проходження цієї сертифікації є дуже важливим для частини. Адже, як пояснив Роман, нині в ССпО діє кваліфікаційний курс, потім — навчання, після яких у підрозділи приходять підготовлені бійці, які багато чого вміють і мають значно вищий рівень, ніж це було досі. Утім, вони повинні вміти працювати не як окремий боєць, а як підрозділ, тобто знати, як комплексно спланувати операцію, провести її та якісно проаналізувати результати. Щоб це здійснити, необхідна підготовка за натовськими стандартами. Тому виконуючи завдання для сертифікації частина підвищує власні спроможності. Адже одночасно ведеться і підготовка штабу, і підготовка індивідуальна та колективна, і зміна системи забезпечення. У комплексі всі ці заходи дадуть змогу вийти на надзвичайно високий рівень ССО (Сили спеціальних операцій) НАТО. «Коли я вперше побачив, як працюють ССО ЗС США з ідентифікації цілей, їхнього супроводження та знищення, то був вражений тим, наскільки це кропіткий та високопрофесійний процес. Навіть якщо людина прослужила в нас у підрозділах спеціального призначення чимало років, але не має розуміння цих стандартів і підходів, досягнути такого рівня буде неможливо», — підкреслив Роман.
Крім того, SOLTG підбирається таким чином, щоб бути самодостатньою для виконання того чи іншого завдання. Група має працювати в усіх кліматичних умовах, бути забезпечена достатньою кількістю боєприпасів та інших витратних матеріалів. Додається й складова інформаційного впливу на противника. Отже, якщо підрозділ відповідатиме критеріям NRF, це значно розширить його можливості.
Як один з елементів реформування й розвитку, в частині було проведено експеримент, яким передбачалося, що закупівлею спорядження — від форми до зброї — займатиметься сам полк, без централізованих поставок від Міноборони. 2017 року в межах експерименту було отримано перші комплекти нового спорядження та форми. «Ми одразу після цього поїхали на міжнародні навчання. І якщо поруч поставити нашого бійця, який був екіпірований відповідно до експерименту, і американського спецпризначенця, то ми були на одному рівні, якісно відрізнялися від тих самих болгар чи македонців», — пригадує Роман. На його думку, штатне екіпірування не повністю дає змогу виконувати спеціальні завдання, особливо коли йдеться про місцевості з особливим кліматом. Згідно з сучасними вимогами, ССпО мають діяти в глибокому тилу противника. Тож про жодні демаскуючі речі, як-от навіси, курені чи багаття, не може бути й мови. Тому виникають додаткові вимоги до якості однострою, зокрема, його стійкості до вологи, низьких температур та інших нюансів. Крім того, новий підхід дає змогу створити так звані стандартно-операційні процедури. Якщо простіше: командир підрозділу знає, що в усіх підлеглих однакове спорядження, воно уніфіковане, вони його знають і вміють використовувати. В критичній ситуації, приміром, у разі поранення, це дає змогу діяти швидше за заздалегідь відпрацьованою схемою. До того ж, за словами бійця, ця форма комфортніша, носиться довше, незважаючи на більше навантаження. Він вважає, що цей експеримент потребує розширення спектру доступного екіпірування, щоб надати можливість обирати більш специфічне приладдя для, наприклад, медика чи інженера. «І абсолютно точно, що треба розширювати таку схему на всі українські ССпО, це життєво необхідно, і це треба робити якнайшвидше», — переконаний військовослужбовець.