За словами фахівців Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України, подібних знахідок на території міста ще не було.
«Казани ми знайшли у ямі кінця XIV – XV століття, яка опускалась на 2,5 метри від тогочасного рівня поверхні. Нині є два припущення – або це була господарська яма, або своєрідна схованка того часу. Тепер головне питання – що це за казани? Схожих знахідок на території Львова ще не було, адже в основному знаходили керамічні форми. Цікавим є факт, що дно приєднане до стінок казана так званим циганським швом. Припускаємо, що це могли бути не казани для приготування їжі, а світильники. Аби сказати точніше, треба провести дослідження, чим вкрите дно обох посудин», – розповів керівник досліджень Юрій Лукомський.
Попри тривалий час, який казани пролежали у землі, вони дуже добре збережені і майже не окиснені. Археологи це пояснюють особливістю ґрунту, який перешкоджав доступу кисню до металевих виробів. За словами Юрія Лукомського, казани дуже добре зроблені і на той час, ймовірно, коштували чимало грошей.
Окрім цього, на місці розкопок також виявлено ручку від амфори 13 століття, шпору 18 століття, стару бруківку, а також монети Яна Казимира та Марії Антуанети.
Розкопки на вулиці Федорова фахівці Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України проводять вже чотири роки поспіль.
На території будівництва готелю археологи знайшли унікальні дерев’яні водозбірники XIV – XIX століття, чимало цілих форм кераміки, шматки шкіри, монети, а також скарб, що складався з хрестів-енколпіонів (нагрудний хрест давньокняжої доби, в якому, зазвичай, зберігали мощі святих), квадратоподібних ланок зі зображенням лику Ісуса Христа, невеликого мідного горщика та двох маленьких (до 1 см) хрестиків.
Як повідомлялось, археологи НДІ карпатознавства Ужгородського національного університету за результатами розкопок спростовують міф угорського державотворення на території українського Закарпаття.