16 грудня Генеральна Асамблея ООН схвалила посилену резолюцію «Ситуація з правами людини у тимчасово окупованих Автономній Республіці Крим та м.Севастополь, Україна».
В документі від РФ вимагають негайного припинення політичних репресій, незаконних затримань жителів півострова та звільнення політв’язнів, зокрема Еміра-Усеїна Куку, Галину Довгополу, Сервера Мустафаєва, Владислава Єсипенка, Нарімана Джеляла та інших бранців.
Світова спільнота закликала державу-агресора припинити зміну етнічного складу півострова та припинити нарощування військової сили у Криму. Окрім того, в ООН засудили перепис населення Криму (він відбувся у межах перепису населення Росії – Ред.) та зобов’язали Росію як державу-окупанта забезпечити півострів прісною водою.
Читайте також: Стихійні арешти в Криму тривають: кримського татарина затримали через розслідування вибуху у Перевальному
Колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко у коментарі Тижню назвав резолюцію політичним документом, проте зазначив, що він має велике значення в судових процесах проти Росії.
«Ця резолюція визначила ставлення країн ООН до того, що відбувається в Криму. Переважна більшість проголосувала за і це важливо в тому розумінні, що в міжнародних судових інстанціях резолюції розглядаються як політичні документи, з яких потім робляться політичні висновки», – каже Огризко.
На думку дипломата документ не поліпшить ситуацію в Криму, а РФ не припинить репресії та мілітаризацію. Проте в документі з’явилися згадки про репресованих та Кримську платформу, що дає підґрунтя для тиску на державу агресора.
«Чи вона зменшить російський вплив та допоможе жителям Криму? Напряму – ні, але це створює підґрунтя для розгляду справ, які вирішуються в міжнародних судових інстанціях. Подивіться – зараз з’явилися прізвища, чого раніше не було, а ще згадали про Кримську платформу. Це все акцептується як певні моменти, які потім будуть аналізуватися та враховуватися для прийняття певних юридичних рішень, що безумовно позитивно для України», – каже Огризко.
Читайте також: “К'иримда яша”. Кримськотатарських активістів викликають на “розмови” працівники ФСБ
Голова Кримськотатарського ресурсого центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв уточнив для Тижня, що це шоста резолюція по ситуації з порушенням прав людини в Криму та 11-та по Криму з початку незаконної окупації, тобто з 2014-го року.
«Подібні резолюції необхідні, що видно по реакції з російського боку. Офіційні російські особи вже назвали її «черговою маніпуляцією». Але я хочу звернути увагу на те, що в цьому питанні є системний підхід, оскільки вона, з одного боку, має рекомендаційний характер, а з іншого Генасамблея ООН – найавторитетніший орган, який існує на цей час у світі», – сказав голова КРЦ.
Він також зазначив велику роль документу в питаннях санкційної політики та рішень міжнародних судів.
За словами представника України в ООН Сергія Кислиці, 65 держав-учасниць проголосували за прийняття резолюції, утрималися 85, а проти голосували Росія, Білорусь, Китай, Вірменія, Сербія, Іран, Казахстан, Киргизстан, Індія, Саудівська Аравія, Сирія та низка країн Африки та Латинської Америки.