Ще 2007 року у статті "Утиный суп" по-украински" Табачник писав:
"Політики вищого рангу без тіні сумніву стверджують, що, якщо ми всі переодягнемося в "вишиванки", полюбимо УПА і визнаємо підступного середньовічного інтригана Мазепу національним героєм, всі ріки в країні негайно потечуть медом і молоком. У відповідь на сході вже набуває популярності гасло повернення кордону по Збручу, денонсацію пакту Молотова-Ріббентропа і "відновлення історичної справедливості" шляхом повернення західних областей Польщі".
В інтерв’ю московським журналістам телекомпанії “ТВ-Центр”, яке увійшло до документального фільму “Убить русского в себе” (2009 рік) Табачник заявив, що "за багато років знаходження під владою абсолютно чужих – ментально, національно і релігійно – держав на Західній Україні сформувався зовсім інший психотип людини. Який згоден в очі згоджуватися з хазяїном, який готовий його хвалити і обожнювати, і вночі з таким самим спокоєм і старанністю перерізати йому горлянку. … А на Західній України межею мрій було стати старшим кельнером".
У своїй статті "Опоздавшие на 200 лет" нинішній міністр освіти писав, що "галичани, що захопили владу в Україні, вважають нас, малоросів, великоросів і білорусів, єдиним російським народом".
"Їх пропаганда і реальна політика спрямовані не лише проти нас як "неправильних" українців, що проживають на територіях, які галичани чомусь вважають своїми, але і проти сусідніх руських держав — Росії і Білорусі. Думаю, що в даному випадку ми повинні прийняти їх погляд на речі, визнати, що йде боротьба між римсько-уніатсько-галіційським і російсько-православним етносами…", – йдеться в статті.
Раніше у своїх наукових роботах Табачник неодноразово негативно висловлювався про мешканців Галичини.
Зі статті „Аннигиляция "национальной идеи": "Однак історично обґрунтований комплекс неповноцінності, властивий населенню західних областей України, відчувши себе «національною інтелігенцією», тільки зайнявши будинки і квартири своїх колишніх господарів-поляків, вигнаних чи знищених Гітлером і Сталіном, слід лікувати, а не нав'язувати всій Україні, навіть якщо його розділяє президент".
Або ж тези зі статті Табачника «От Риббентропа до майдана. Парадоксальные последствия сталинской внешней политики»: "…галичани практично не мають нічого спільного з народом Великої України ні в ментальному, ні в конфесійному, ні в лінгвістичному, ні в політичному плані. У нас різні вороги і різні союзники. Більш того, наші союзники і навіть брати — їхні вороги, а їхні "герої" (Бандера, Шухевич) для нас – вбивці, зрадники і посіпаки гітлерівських катів".
Окрім цього, Табачнику належить ще один скандальний вислів: "Галичани – це лакеї, що ледь навчилися мити руки, які практично не мають нічого спільного з народом Великої України ні в ментальному, ні в конфесійному, ні в лінгвістичному, ні в політичному плані".
У вересні 2010-го у ще одній скандальній статті Табачник назвав Західну Україну "печерним заповідником націоналізму", яка до того ж не в змозі прогодувати. "Мільйонам втікачів-прибульців з псевдо-П'ємонту просто нічого буде їсти і ніде буде працювати в мегаполісі, якщо з нього підуть офіси донецьких, дніпропетровських, харківських, запорізьких, одеських, кримських та інших компаній", – написав Табачник.
В інтерв`ю журналу "Фома" у вересні минулого року Табачник заявив, що перебування України в єдиному духовному просторі з Росією і розвиток культурних зв`язків не може загрожувати незалежності нашої держави.
На думку Табачника, "спільний гуманітарний простір – духовний, історичний і культурний – сприяє одночасно і самоідентифікації, і зближенню народів".
"Нашу спільну історію, мені здається, безумовно, потрібно починати від Володимира Хрестителя, від Ярослава Мудрого, від Олександра Невського. І навіть той факт, що ще у XIX і XX століттях православне населення габсбурзької монархії називало себе не українцями, а росіянами і русинами – найкрасномовніше тому підтвердження", – вважає Табачник.
Разом з тим він пояснює, що у назві "Малоросія" з початку закладені "ніжність і шанування до батьківщини історичної Русі", а не свідоме приниження України.
"У тому, як намагаються сьогодні викривити цю позицію, видавши Україну за щось принижене і незначне – брехня політиків і велика трагедія нашого нерозуміння", – підкреслив Табачник.
"Мала Русь – це синонім Русі первісної. Адже в усіх слов`янських мовах є аналог, що демонструє, що слово «мала» у даному випадку не є приниженням. Поляки саме так називають серце своєї країни, звідки пішла їх державність – Малопольська. У Празі центральна, основна і найдавніша частина міста називається "Мала Країна", – пояснив міністр освіти.
Читайте також: «Ліца» антипатріотизму
У травні цього року Табачник проводив екскурсію в музеї війни у Києві для учнів 10–11-х класів Ліцею інформаційних технологій. Під час заходу він розповів про поганих українців, які в роки війни створили в Києві Буковинський курінь, вдягли форму поліцаїв і розстрілювали мирне населення з кулеметів, а далі трупи роздягали й грабували. На уточнення, чому міністр у своїй екскурсії не торкнувся слизьких тем про червоних партизанів, чи не згадав про загороджувальні загони НКВС, від яких гинули десятки тисяч невинних людей, міністр попросив поставити йому інше запитання, додавши, що свідомо не хотів порушувати всіх тем, щоби не втомлювати учнів зайвими теревенями.
Читайте також: Табачник перекваліфікувався в екскурсоводи
У червні під час зустрічі Табачника з вчителями Росії він заявив, що перестав нав’язувати регіонам підручники на "непотрібній мові".
"Якщо говорити про те, що зробила демократизація, то ми перестали нав’язувати регіонам підручники на непотрібній мові. Бюджет задихається, я бачив це апокаліптичне похмуре видовище. За кілька років, наприклад, не розпаковані підручники в АР Крим. Запитую наших поважних директорів департаментів, заступників міністра: навіщо ви возите підручники в ті регіони, де батьки все одно їх купують іншою мовою? Чую: Ну, така команда. Ми третій рік у мовному сенсі повністю йдемо від побажання кожної школи. Вона замовляє і отримує той комплект підручників, які замовила", – зазначив він.
А нещодавно в інтерв'ю журналу «ШО» Табачник заявив, що співдружність Росії і України має стати цивілізаційним вибором нашої країни.
"Русь для мене не тільки стародавнє найменування нашої землі, я розглядаю його як абревіатуру – Російсько-українську співдружність. Саме це співдружність має стати нашою спільною відповіддю на цивілізаційні виклики третього тисячоліття", – заявив він.
"Якщо цього не відбудеться, то нас чекає така ж сумна доля, як вмираючу на наших очах цивілізацію, що виникла спочатку на фундаменті християнства, і закінчується забороною християнської символіки, пропагандою содомії, евтаназії та ювенальним руйнуванням інституту сім'ї", – резюмував міністр.