Чи реагують антитіла до сезонних коронавірусів на SARS-CoV-2, як змінилися алкогольні звички людей під час карантину, а також чи є залежність між забрудненням повітря і смертністю від COVID-19. Про це докладніше в науковому огляді Тижня.
Розмаїття антитіл
Імуноферментний аналіз (ІФА) – один із методів визначення, чи була людина заражена або ж заражена і досі численними інфекціями, в тому числі коронавірусом SARS-CoV-2. Метод виявляє у крові антитіла, білки, що виробляє імунна система у відповідь на зараження (про точність різних методів виявлення антитіл у огляді Тижня). 29 вересня у журналі Science вийшла стаття, автори якої (колектив із Гарвардської медичної школи та бостонського Brigham and Women’s Hospital) знайшли у крові пацієнтів антитіла до більше ніж 800 епітопів, ділянок вірусу, що розпізнаються імунною системою.
Науковці провели глибокий серологічний аналіз крові 232 інфікованих коронавірусом, та 190 зразків, які були зібрані у людей ще до появи нового вірусу – для контролю і порівняння. Для дослідження імунної відповіді вони використали платформу VirScan, що має базу тисяч антитіл до майже всіх відомих вірусів, які можуть інфікувати людей. Порівняння із контрольними зразками допомогли вченим знайти специфічні тільки для SARS-CoV-2 епітопи, а також такі ділянки вірусу, які розпізнають антитіла до інших людських коронавірусів.
Читайте також: Окупація + коронакриза
Зразки, взяті у інфікованих, показували високу крос-реактивність (тобто здатність розпізнавати не тільки ті віруси, до яких були вироблені антитіла) до SARS та MERS, а також до менш небезпечних людських коронавірусів. При цьому в зразках, взятих до епідемії коронавірусу, спостерігалася сильна крос-реактивність до сезонних коронавірусів, проте не всі розпізнавали SARS-CoV-2. Одне із пояснень – концентрація таких антитіл у старих зразках могла бути меншою, ніж дозволяють виявити прилади. Найкраще антитіла в зразках хворих на COVID-19 реагували на S-білок та нуклеопротеїн, частини коронавірусу, що є популярними цілями для вакцин, які розробляються. Старі ж зразки крові майже не реагували на ці білки. Слабша реакція була на поліпротеїн реплікази ORF1, зате вона однаково спостерігалася у всіх зразках крові – що може свідчити якраз про крос-реактивність антитіл до інших коронавірусів.
Щоб перевірити силу імунної відповіді в залежності від тяжкості перебігу хвороби, зразки інфікованих людей розділили на ті, які були взяті у госпіталізованих (усього 101 зразок) та інших. У госпіталізованих людей спостерігалася значно сильніша імунна відповідь на S-білок та нуклеопротеїн SARS-CoV-2. Також вчені знайшли відмінності у демографічному складі хворих. Найсильніша імунна відповідь була у госпіталізованих старшого віку, у чоловіків та представників не білих етнічних груп.
Карантин та алкоголь
На жаль, дослідження того, наскільки частіше (або рідше) українці стали пити від запровадження карантину, немає, зате таке дослідження провели для американців. 29 вересня у журналі JAMA група вчених з Каліфорнії та Індіани опублікувала статтю про зміни у вживанні алкогольних напоїв американцям.
Дослідження базувалося на двох опитуваннях групи людей від 30 до 80 років. Перше опитування провели протягом 29 квітня – 9 червня минулого року, його завершила 1771 людина. В другому опитуванні, 29 травня – 16 червня цього року, взяли участь 58,9% учасників попереднього. Порівняння проводилося за двома параметрами – кількість днів за місяць, коли люди вживали бодай якийсь алкоголь, а також кількості «запойних» днів – які вчені визначили як такі, коли протягом кількох годин чоловіки випивали 5, а жінки – 4 і більше стандартних дози міцного алкоголю (приблизно дорівнює 45 мл).
Читайте також: Чатбот vs терапевт
Перший параметр збільшився в середньому на 0,74 дні, або ж на 14% в порівнянні до 5,48 «алкогольних» днів на місяць до запровадження карантину. Для жінок це складало 17% зростання ( +0,78 днів до 4,58 днів перед епохою коронавірусу). Для дорослих віком 30-59 років – плюс 0,93 дні, або 19% зростання. Троє із чотирьох людей стали вживати алкоголь на один день на місяць більше. Кількість же днів надмірного споживання алкоголю виросла на 0,13 з 0,69 у 2019 році, або на 19%.
Вчені зазначають, що така динаміка може стати викликом системі охорони здоров’я, адже через більше споживання алкоголю зросте кількість асоційованих із ним захворювань, включаючи депресію.
Забруднення повітря та коронавірус
Чи впливає забруднення повітря на важкість перебігу хвороби? В цьому спробували розібратися дослідники, що опублікували свою статтю у журналі The Innovation – партнері одного з найвпливовіших медичних наукових журналів Cell. Вони побудували модель, що пов’язує життя протягом багатьох років (у моделі – 2010-2016) американців у містах з підвищеними рівнями діоксиду азоту (NO2), озону (О3) та аерозольних частинок розміром менше за 2,5 мікрони (PM2.5), та смертністю від COVID-19. Забруднення цими речовинами загалом підвищують ризик різних респіраторних та легеневих захворювань.
Читайте також: Чандран Наір: «Нам украй необхідно перелаштувати нашу діяльність і заново визначити, що ми розуміємо під прогресом людства»
Усього вони дослідили 3 659 828 випадків коронавірусу та 138 552 смерті (коефіцієнт смертності 3,8%, тобто відношення кількості померлих до кількості виявлених випадків за той же період) станом на 17 липня. Вчені знайшли сильну залежність між забрудненням діоксидом азоту, здебільшого пов’язаного із автомобільним трафіком, та коефіцієнтом смертності і рівнем смертності (кількість померлих на мільйон жителів) від COVID-19. При зростанні забрудненості на 4,6 частинки на мільярд коефіцієнт смертності зростав на 11,3%, а смертність – на 16,2%. Сильної залежності від забрудненості аерозольними частинками та озоном науковці не знайшли. За їхніми словами, зменшення забрудненості діоксидом азоту в регіонах, де його рівень значно вищий за середній по країні, могло б зменшити кількість померлих приблизно на 15 тисяч осіб.