Аншлаги й провали-2014

Деінде ще трапляються, скажімо, афіші гурту «Фристайл» та Ґріґорія Лєпса, які проявили безстрашність, виступивши цього року в країні «Правого сектору» та «укропів-кровопивців». Але це поодинокі винятки. На жаль, бояться гастролювати в нас і західні артисти: більшість їхніх концертів цього року було скасовано, окрім хіба що відчайдухів із Thirty Seconds to Мars. Та й самі українці не надто охочі розважатися під час війни. Все це завдає чималих збитків концертним агентствам, навіть робить багатьох із них банкрутами, та водночас відкриває нарешті ринок для вітчизняних виконавців.

СКАСОВАНІ КОНЦЕРТИ
Війна перекроїла музичний ринок України, витіснивши росіян, які в березні почали масово скасовувати заплановані тури. До цього додалися ще й зниження купівельної спроможності населення та брак настрою відвідувати концерти через постійну напруженість. Усе це різко знизило попит на концерти як такі, а особливо російських виконавців. Грошові потоки на українському музичному ринку збідніли на 80%.

«Музикантів із Росії поменшало до мінімуму, – коментує Тижню Анна Давиденко, організатор концертів і музичних фестивалів. – Рік тому за місяць приїжджало до 10 російських артистів, упродовж останніх півроку їх можна перелічити на пальцях однієї руки. Було дуже багато відмін серед європейців. Це пов’язано з бойовими діями, адже чимало посольств не рекомендували своїм громадянам їхати в Україну».

Звичайно, скасування концертів для будь-якого організатора є форс-мажорним жахіттям, яке призводить до чималих збитків. Ніхто не повертатиме перед­оплати за вже орендований зал або рекламу. «Концертний ринок зменшився, оборот грошей утратив 80%, що змусило музичних менеджерів затягнути паски, – зазначає в коментарі Тижню Катерина Судоргіна, організатор концертів. – Багато західних виконавців нас підтримують, але не їдуть, адже побоюються за безпеку – свою і публіки».

ЗНИКЛІ ОРГАНІЗАТОРИ

Складна фінансова ситуація призвела до ще одного негативного фактору – не відбулося дуже багато музичних фестивалів. Наприклад, регіонал Олександр Вілкул перестав фінансувати найбільший за останні роки в країні дніпропетровський фест The Best City, зовсім не знайшли ані спонсорських, ані державних грошей уже легендарні «Підкамінь» і «Тарас Бульба», було скасовано галузеві, однак від того не менш цікаві Jazz in Kiev та «Ніч у Луцькому замку» тощо. Із сумом констатуємо, що більшість організаторів концертів тимчасово зупинила свою діяльність в Україні. Основні причини – небажання громадян веселитися під час вій­­ни, потреба викласти значні кош­­ти на посилену безпеку й охоро­­ну, збитки, яких зазнали промоутери від початку року через масові скасування культурних заходів. Через це й виникла передбачувана проблема – повернення вартості квитків покупцям.

Більшість концертних аген­т­ств, зокрема «ЕЕМС Україна», «Аншлаг», «Мельница», «Бонапарт», нині потроху розраховуються із замовниками. Тим часом російське агентство NCA ще в липні закрило своє представництво у нашій країні, не повернувши покупцям квитків, згідно з їхніми-таки повідомленнями, близько 3 млн грн за свої згорнуті проекти. «Національна корпорація розваг» через скасування концерту Aerosmith іще влітку закрилась, а на її сайті – свіжі скарги шанувальників музики: вартості квитків знову не відшкодовано. «Я назвала б цей рік не провальним, а швидше дуже складним, – наголошує Давиденко. – Частина артистів усе-таки доїхала, і фестивалі було проведено. З ринку пішли деякі великі компанії, зокрема російські. Виживуть найсильніші або ті, хто працював на кілька країн».

Цей рік став не таким складним хіба що для академічної музики. Адже вона й не звикла до особливої уваги в нашій країні, а тому політично-економічна ситуація не завдала їй аж такого болючого удару. До того ж у цій галузі культурні зв’язки з Росією не втрачено. «До Львова у межах ювілейного XX Міжнародного фестивалю сучасної музики «Контрасти» запросили відомого російського композитора, музичного критика й менеджера проектів Владіміра Раннєва, який упер­­ше приїхав до міста й був під сильним позитивним враженням від нього, від людей, середовища, – зазначає в коментарі Тижню Богдан Сегін, композитор, менеджер музпроектів. – У російсь­­кому мистецькому середовищі достатньо великий відсоток людей, які підтримують Україну та позицію українських колег. І чергове підтвердження тому – факт, що 24 грудня цього року в Москві у межах щорічного фестивалю сучасної музики «Трудности перевода» відбудеться проект під назвою «Український спектр», програма якого складена цілком із творів наших вітчизняних сучасних композиторів».

ШАНС ДЛЯ УКРАЇНЦІВ

Головний позитивний цьогорічний тренд такий: побоювання закордонних зірок їхати в Україну та патріотична мода спричинили збільшення кількості гастролей наших митців і аншлаги на їхніх концертах. «Для українських музикантів це хороший рік, – вважає Павло Нечитайло, фронтмен рок-гурту «Пропала грамота», учасник дуету Zapaska. – З’яви­лося багато можливостей для виступів, звільнилося чимало вух. Я знаю про концерти маловідомих, але хороших ансамблів, які збирали великі зали, абсолютно на таке не сподіваючись. Цей злам на добро, принаймні поки що так бачиться».

На думку Олександра Ярмоли, лідера гурту «Гайдамаки», свідомі світові виконавці зійшли на пси й за них усе вирішують їхні менеджери, а «українські музиканти стають найсвідомішими». Та й аудиторія за останній рік виросла. «Люди нарешті почали думати, – коментує Тижню Ярмола. – Отож-бо настав провальний час для поп-артистів. А представники року, навпаки, мають більший попит. На мою думку, треба на період війни припинити розважальні й відверто комерційні заходи та програми. А от сучасну українську музику, яку можна зарахувати до мистецтва, навпаки, варто розвивати й підтримувати».

Однак популярність свого, віт­чизняного не дала українцям змоги заробити: більшість концертів були доброчинними, і май­­же всі виручені гроші йшли на АТО. «Дуже позитивно ставимося до організації благодійних концертів, проте на багато речей не вистачає ні часу, ні грошей, – зазначає Судоргіна. – Музиканти мало не щодня пропонують організувати такий захід, але з усіма просто немає ресурсу працювати, тож часто доводилося їм відмовляти, вони ображаються. За цих обставин на плечі організатора лягає обов’язок простежити, куди зароблені кошти йдуть потім, щоб прозвітувати».

Водночас медіа-експерти менш оптимістичні щодо попиту на український продукт: комерційні радіостанції та музичні телеканали не поспішають змінювати свою програмну політику на користь наших альтернативних співаків. І хоча ставлення суспільства до якісної музики змінилося, згідно з даними медіасервісу ФДР, за останні місяці в радіоефірі українських пісень відчутно не додалося. Із позитиву – стало менше російських виконавців і більше західних. Однак у мисленні програмних директорів радіо- й телекомпаній переважає інерція. Вони звикли до простої схеми: даєш кліп російського артиста чи нашої поп-зірки, йде проплата за ротацію плюс під цей кліп чи пісню має бути реклама. Розімкнути зачакловане коло поки що намагаються одиниці, та й держава не робить нічого для підтримки вітчизняного продукту – в сенсі його вигідності комерційним медіа-ресурсам.

Іще одна втішна тенденція – проходження виборчих перегонів без «музичної підтримки». Цього року співаки й гурти, якщо не брати до уваги кількох «зірок» місцевого рівня, не агітували своїми виступами за політичні сили. Може, відмовлялись, а може, їх просто не запрошували.

ЗА КОРДОН

Цікавим трендом цього року стало те, що українські артисти почали більше їздити за західний кордон, адже російський ринок, де всі звикли заробляти основні кошти, надовго закрив­­ся. Найпопулярнішими країна­­ми для гастролей є традиційно ті, де більше наших іммігрантів, зокрема Польща, Німеччина, США, Канада. Однак збори від цих гастролей не збільшилися, бо на українських артистів мен­­ше почали ходити російські приїжджі, відповідно й українці за кордоном теж не відвідують російських зірок, як стверджують організатори концертів. Залишається проблемою дуже мала кількість промоутерів, здатних забезпечити такий тур, тому най­­частіше музиканти влаштовують закордонні гастролі самотужки.

Хоча, безумовно, позитивним фактором є те, що їхати почали не тільки відомі артисти, а й молоді команди, які на відміну від метрів, котрі не ризикують відходити від іммігрантської аудиторії, навпаки, намагаються завойовувати місцевих. Зокрема, в Поль­­щі успішно гастролювали гурти O. TORVALD і «Фіолет», багато часу поза Україною проводять хлопці з Kozak System, не кажу­­чи вже про експериментаторів із «ДахаБраха», які мало не весь рік мандрували світом.

Загалом 2014-й став переламним роком для музично-концерт­ного ринку, майже цілком знищивши усталені схеми. 2015-й буде не менш складним, однак усі шанси для прориву в українських музикантів є. Щоправда, із прибутками доведеться трохи почекати.