Цьогоріч збіглося нараз кілька подій, потенційно здатних прислужитися для атак на опонентів. Тут і перші отримані населенням платіжки за спожите тепло з новими тарифи (їх, до речі, споживачі ще й не встигли оплатити), і близька річниця подій початку Майданів 2004 та 2014 років. Додали непевності й нещодавні гучні відставки голів Одеської ОДА Міхеїла Саакашвілі та Нацполіції Хатії Деканоїдзе. Перший уже встиг приєднатися до лав рішучих критиків влади, якою сам був іще тиждень тому.
Політики-популісти, різноманіття яких в Україні останнім часом постійно збільшується, вже давно прогнозували на кінець осені соціальний вибух. Із тією самою завзятістю, що й, наприклад, неодмінну перемогу Гілларі Клінтон над Дональдом Трампом на виборах президента США. Щоправда, доволі помітними були й заяви соціологів, які здебільшого відкидали можливість постання нового Майдану через виключно економічні чинники.
Осінь скоро закінчиться, і політикам, які з літа заявляли про критичний рівень невдоволення владою серед людей, нині потрібно доводити свої слова. Інакше це стане демонстрацією слабкості, яка рідко минається просто так.
Читайте також: Час діяти за 150 грн на добу
Серед охочих розіграти протестну карту чільне місце посідає «Батьківщина» з Юлією Тимошенко на чолі. Рейтинги політсили до останнього часу повільно зростали. За результатами опитувань, які здебільшого збігаються, ця партія здобула б найбільші вигоди в разі дострокових виборів. Проблемою Тимошенко є те, що її політсила наразі єдина, кому перегони справді на руку. Решті опозиціонерів вони навряд чи дадуть серйозні переваги. У радикалів Олега Ляшка зростання рейтингів несуттєве, і в разі всенародного волевиявлення партія просто повторить свій результат При цьому доведеться шукати чималі кошти на проведення кампанії. Опозиційний блок також тупцює на місці. Крім того, ця політсила отримала несподіваного конкурента у вигляді проекту «За життя» Рабіновича — Мураєва. За багато років це одна з перших серйозних спроб відбити електорат, який завжди вважали «залізобетонним» для регіоналів, чиїми спадкоємцями став саме Опозиційний блок. Так само не зацікавлені у виборах і в «Самопомочі». Репутація лідера цієї політсили мера Львова Андрія Садового суттєво погіршилася після «сміттєвого» скандалу. Про саму владу в особі союзу БПП та «Народного фронту» годі й казати.
«Днем ікс» назвали 15 листопада. Щоб люди ненароком нічого не переплутали, у Києві навіть розвісили спеціальні білборди з датою. Щоправда, авторів повідомлення на них не зазначили. Після цього у владі вирішили, що зайвий раз перестрахуватися не завадить. Через СБУ було поширено заяву, що від 15 листопада Кремль розпочинає нову фазу дестабілізації України. Для найперших протестів, мовляв, оберуть тему захисту прав вкладників збанкрутілих банків, а вже від 17-го числа інспіровані виступи змістяться в бік невдоволення тарифами. Акції мали тривати аж до 21 листопада, себто річниці Майдану, однак в організаторів, схоже, забракло ентузіазму чи, може, їм стало шкода тринькати гроші: «професійні» мітингарі не змогли забезпечити бодай трохи прийнятної картинки народного гніву.
Як наслідок — залишилося враження, що саме влада зробила найбільше для привернення уваги до можливих протестів. Це стосується і означених заяв, і перекритого у вівторок Хрещатика з установленими рамками металошукачів. А самі виступи цього дня аж ніяк не сягнули рівня, коли їх можна було б розглядати як серйозний чинник впливу. Журналісти зафіксували безліч фактів роздачі грошей за участь у мітингах, а «масовка», яку зібрали в центрі Києва, серйозно загрожувала хіба що горілчаним рядам у найближчих магазинах.
У виграші від цих подій поки що виявилися тільки екс-опоблоківці Рабінович та Мураєв: кількість згадувань їхніх імен та назви політсили у ЗМІ сягнула найвищого показника. А цього, власне, вони й домагалися, розминаючи свої політичні м’язи, які прагнуть продемонструвати в разі оголошення дострокових парламентських виборів. Програли нинішні очільники держави й уже згадана Юлія Тимошенко, котра виявилася жертвою власного бажання стати головним опозиціонером країни.
Читайте також: У Києві мітингувальники перекрили частину урядового кварталу
Владі довелося відповідати хіба що за нагнітання тривоги. Юлія Володимирівна взагалі прогадала двічі. З одного боку, Тимошенко, яка ще наприкінці жовтня особисто анонсувала масштабні протести саме 15 листопада, не зробила в цей день жодного кроку й обмежилася лише виступом на підтримку вкладників банків із трибуни Ради. «Батьківщина» ніяк не виказала себе під час вуличних акцій. Із другого — цього не вистачило, щоб її перестали асоціювати із «цирком», який відбувався на вулиці Інститутській під чужими прапорами. Наступного дня лідерка «Батьківщини» навіть мусила виправдовуватися, хоча й у властивому тільки їй стилі. Заявила, що у ЗМІ проти неї влаштували «шабаш», підготовлений так само, як і «за часів Януковича». Окрім того, на її думку, проплачених мітингувальників під НБУ звозила також влада.
Якщо відволіктися від партійних чвар, то події 15 листопада стали черговим підтвердженням, що ані влада, ані опозиція досі не навчилися розпізнавати суспільні настрої та відповідно на них реагувати. Саме це й видається найнебезпечнішим. Верховна Рада в день протестів ухвалила закон, який передбачає компенсацію з Фонду гарантування вкладів коштів вкладникам споріднених із банком «Михайлівський» фінустанов. Ця ініціатива наразилася на велику критику тих, хто переконує, що держава таким чином, по суті, підтримує фінансову неграмотність громадян. Якби в АП та парламенті не побоювалися, що виступи вкладників переростуть у справжній масштабний протест, навряд чи вдалися б до такого кроку.
Читайте також: У Києві перекриють для руху транспорту Хрещатик та Інститутську
В опозиції також досі переконані, що справжній Майдан можна заздалегідь підготувати й організувати. Вочевидь, історія останніх 10 років нічого не навчила. У 2014-му тодішній політичній опозиції коштувало неабияких зусиль створити бодай видимість, що саме вона очолює народні виступи. Схоже, цей урок політикум засвоїв найгірше. І доки немає серйозної низової ініціативи, «партійні» протести залишатимуться чимось на кшталт змагання районної самодіяльності в погано опалюваному клубі.