На тлі геополітичної напруги в Європі, Данія активно переглядає та посилює свою оборонну стратегію. Зважаючи на військову активність Росії у Балтійському регіоні, влада країни робить ставку на комплексний підхід до зміцнення національної безпеки.
Тиждень поговорив із доценткою Центру військових досліджень в Університеті Південної Данії Анне Інгеманн Йохансен про останні оборонні закупівлі країни, їхній вплив на баланс сил у Північній Європі та Балтійському регіоні, а також про одні з фактично найбільших військових навчань у сучасній історії Ґренландії — Arctic Light 2025 та сигнали для Москви і Вашингтону.
Анне Інгеманн Йохансен, доцентка Центру військових досліджень в Університеті Південної Данії
— Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен нещодавно оголосила, що країна придбає високоточну зброю великої дальності, щоб протистояти загрозі, яку Росія становить для Європи. Минулого тижня Копенгаген також підтвердив плани витратити 58 мільярдів данських крон на європейські системи протиповітряної оборони — це найбільша закупівля озброєння в історії Данії. Як оцінюєте останні придбання країни у галузі оборони і чи є інші нещодавні закупівлі, на які варто звернути увагу?
— Останні оборонні придбання Данії свідчать про справжню зміну парадигми в її безпековій політиці. Інвестуючи в європейську систему протиповітряної оборони та високоточну далекобійну зброю, Копенгаген відходить від традиційного фокусу на територіальній обороні і рухається у напрямку формування надійного наступального потенціалу. Політично це сигналізує, що Данія готується не лише до власної оборони, але і більш активно сприяє стримуванню Росії з боку НАТО та Європи.
Поки що зарано говорити, наскільки далеко сягне цей наступальний потенціал — чи зможе Данія одного дня вражати військові цілі, наприклад, у Калінінграді чи навіть Москві, — але саме рішення є вкрай важливим. Воно узгоджується з діями інших європейських союзників, які модернізують свої арсенали у відповідь на погіршення ситуації з безпекою.
Ці оголошення продовжують низку масштабних угод про закупівлі, укладених раніше цього року: зміцнення оборони Арктики завдяки новим безпілотникам і патрульним кораблям, замовлення трьох нових фрегатів, запуск першого датського супутника спостереження для підвищення обізнаності про морський простір на Крайній Півночі. У сукупності ці інвестиції демонструють, що Данія послідовно зміцнює як територіальну стійкість, так і далекобійні спроможності, що відображає масштаб сприйняття загрози країни після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Водночас залишаються важливі прогалини, які Данія має усунути, і деякі з нинішніх недоліків лише підкреслюють, наскільки нагальним є ця «зміна парадигми». Наприклад, Військово-повітряні сили Данії наразі не мають достатньої кількості бойових літаків відповідно до вимог НАТО. Це обмежує здатність Данії проєктувати силу, утримувати перевагу в повітрі чи брати участь у бойових повітряних місіях у межах коаліції. Якщо цю проблему не вирішити, то це може зменшити ефективність нових наступальних та оборонних можливостей, які Данія зараз здобуває.
Читайте також: Способи приборкати російський тіньовий флот у Балтійському морі
— Як ці кроки можуть вплинути на баланс сил у Північній Європі та Балтійському регіоні? І які сигнали, на Ваш погляд, Копенгаген надсилає Москві через такі рішення?
— Традиційно Данія інвестувала в оборону менше, ніж багато її північних сусідів, однак зараз ситуація змінюється. Завдяки новому високоточному далекобійному озброєнню та європейським системам протиповітряної оборони, країна позиціонує себе як більш спроможний та надійний учасник оборони Північної Європи та Балтійського регіону.
У порівнянні з Фінляндією, яка увійшла до НАТО з однією з найсильніших армій в Європі та тривалою традицією територіальної оборони, Данія все ще наздоганяє її. Але траєкторія розвитку очевидна: ці кроки наближають Данію до північного мейнстріму потужного стримування.
Для Москви сигнал є однозначним: Данія більше не є «м’яким флангом», а інвестує у спроможності, які можуть як захистити її власну територію, так і завдати ударів по російських військових об’єктах у разі провалу стримування. У ширшому регіональному балансі ці кроки сприяють зміцненню оборонної позиції Північної Європи та країн Балтії у межах НАТО, зменшенню вразливості та підвищенню ціни для Росії за подальшу агресію.
— Паралельно відбулися фактично найбільші військові навчання у сучасній історії Ґренландії — Arctic Light 2025, до участі в яких Данія не запросила американські війська. Голова Арктичного командування країни Сьорен Андерсен заявив, що навчання готують військових до можливих сценаріїв, пов’язаних із посиленням активності Росії та Китаю в Арктиці. Раніше також були заяви Дональда Трампа щодо цього регіону. На вашу думку, кому саме ці навчання надсилали сигнали і чому?
— Навчання Arctic Light 2025 було насамперед сигналом для Вашингтона. Данія зацікавлена у виведенні територіальної оборони Ґренландії з-під винятково двостороннього обговорення зі Сполученими Штатами та інтеграції її до НАТО або ширшої європейської рамки. На тлі попередніх заяв Дональда Трампа про Ґренландію, Копенгаген чутливо реагує на критику з боку США і прагне продемонструвати, що він готовий і здатний посилити оборону Арктики.
Водночас навчання підкреслили, що Данія розглядає Арктику як потенційний театр суперництва великих держав. Практикуючись у сценаріях, що передбачають активність Росії та Китаю, Копенгаген також доводить, що Крайня Північ повинна розглядатися як невід’ємна частина колективного стримування НАТО.