Дронова атака на Польщу стала випробуванням не лише для військових, але й для усіх, хто працює в інформаційній сфері. Напад супроводжувався також лавиною дезінформації та коментарів у польському сегменті соціальних мереж, які покладали вину за напад на Україну. Коментарі про те, що це була «провокація з боку України» в першій половині дня в середу 10 вересня, коли стався напад, переважали над тими, які покладали вину на Росію (це видно на графіку групи аналітиків Res Futura). В другій половині дня, як пояснює в інтервʼю Тижню польська аналітикиня у сфері дезінфомації та автока книжки «Руйнівний ефект. Як дезінформація впливає на наше життя» („Efekt niszczący. Jak dezinformacja wpływa na nasze życie”, 2022)» Анна Мєжинська, кількість коментарів, що звинувачували Росію, а не Україну переважала, однак високий рівень дезінформації щодо України у Польщі тримається ще від початку повномасштабного вторгнення. Про те, як це впливає на польське суспільство, політику і наративи у мережі читайте в інтервʼю.
Реакція користувачів інтернету у Польщі щодо атаки дронів 10 вересня. Аналізувалися усі реакції, тому вони можуть включати і реакції від акаунтів російських ботів чи тролів. Джерело: Res Futura
У середу одразу після дронової атаки Росії на Польщу в соціальних мережах під постами польських медій зʼявлялося багато повідомлень про те, що це «українські дрони» чи «провокація СБУ». Деякі акаунти, які залишали такі коментарі видавалися ботами. Чи спостерігаєте ви активність, ймовірно, російських ботів у Польщі? Чи це не боти? Якою є ситуація із коментарями у польському сегменті соцмереж?
У середу після атаки дронів від самого ранку під повідомленнями великих польських медіа в основному у фейсбуці зʼявлялося багато коментарів, які містили антиукраїнські наративи, тобто намагалися покласти відповідальність за ці дрони над Польщею на Україну. Було кілька наративів, які повторювалися. По-перше, піддавали сумніву той факт, що це російські дрони, по-друге стверджували, що це провокація України як реакція на слова президента Польщі Кароля Навроцького про те, що Польща не надішле військ до України в разі потреби [Кароль Навроцький заявив про це 9 вересня — Ред.].
Боти – це такий тип акаунтів, які працюють автоматично відповідно до того, як їх запрограмували. Найчастіше вони публікують дуже схожі повідомлення, майже ідентичні. А тут ми мали ті самі наративи, але подані в різних формах. Тому ми у Польщі частіше говоримо про російських тролів, або про те, що це можуть бути різні типи акаунтів, які або керуються з Росії, або ж створені у Польщі на її замовлення
Справді повторюваність тих самих повідомлень, те, що ті самі повідомлення в той самий час публікували російські пропагандисти та російські ЗМІ російською мовою, а також частота появи цих дописів вказує на те, що ми мали справу із скоординованою акцією. Оскільки ж ця акція була вигідна Росії, то видається раціональним стверджувати, що вона була керована чи інспірована з її боку.
Але це лише один елемент цієї акції. Там також було помітні дописи справжніх польських користувачів, які підтримували той самий антиукраїнський наратив. Зокрема, вранці ми могли спостерігати дуже багато антиукраїнських дописів, пізніше ситуація вирівнялася і дані з вечора вже показують, що більше дописів однозначно вказували на відповідальність Росії за цей напад.
До публікації антиукраїнських дописів, які зʼявлялися вранці, долучалися ті поляки, які ще до нападу дронів мали антиукраїнське ставлення. Зокрема, це акаунти, які мали помітні звʼязки із різними політичними угрупованнями, яким притаманні нападки на Україну — крайньою правицею чи антисистемними рухами.
Ви згадували про російських тролів. Чи помітили ви якесь зростання таких акаунтів протягом чи від початку повномасштабного вторгнення Росії до України?
Після початку повномасштабної війни у 2022 році таких акаунтів і таких дописів, безумовно, побільшало. Щоправда зараз вони не так часто використовуються, хоча добре помітні у певні найкритичніші для Росії моменти.
Натомість мені видається, що не стільки у нас стало більше російських тролів, скільки, на жаль, і це показують опитування, у нас побільшало поляків, які мають антиукраїнське ставлення. Тож ця група справжніх польських користувачів мережі із антиукраїнським ставленням, на жаль, зростає.
Наскільки зросла хвиля дезінформації щодо України в Польщі протягом останніх чотирьох років? Чи помітне значне зростання саме протягом останнього року чи це вже триває довший час?
Останні антиукраїнські дописи у мережі, які я ретельно досліджувала були опубліковані на межі серпня і вересня — після того, як президент Кароль Навроцький наклав вето на закон про допомогу українським громадянам [офіційне повідомлення про вето зʼявилося 25 серпня — Ред.]. Саме в останні дні серпня ми у Польщі мали справу з найбільшою хвилею антиукраїнських дописів за весь період, протягом якого ми проводимо ці дослідження з початку війни. Аби ви зрозуміли, наскільки масштабною була хвиля: протягом тижня в мережі було опубліковано стільки ж антиукраїнських дописів чи згадок, скільки ми раніше фіксували щомісяця. Ці згадки не завжди можна назвати дезінформацією, оскільки дезінформація вимагає, щоб це була якась неправдива інформація. Часто це були просто думки. Вони не містили якихось фактів, часто це просто був гейт щодо українців, України та всього, що пов’язано з її громадянами.
Якщо ж говорити не про гейт, а саме про дезінформацію, то чи можемо говорити, що Росія якось працює із її поширенням, чи це якась хвиля, яка розпочалася від певної події між поляками та українцями. Яка тут роль Росії, на вашу думку?
Росія дуже активно пропагує антиукраїнську дезінформацію в Польщі принаймні з 2020 року, хоча маємо докази про те, що вони роблять це ще з 2014 року. Найбільше зросла інтенсивність російської дезінформації у 2022 році, з початком повномасштабної війни. І з того часу вона перебуває на дуже високому рівні. Нині ми бачимо ефект цієї дезінформації у польському суспільстві. Він полягає у багаторазовому повторенні антиукраїнських повідомлень проросійськими колами, проросійськими акаунтами, інфільтрація у певні кола в Польщі. На жаль, в кінці-кінців це все має негативні наслідки не тільки для України, але й для поляків, бо руйнує внутрішню згуртованість польського суспільства.
Ви згадали про інфільтрацію певних кіл Росією. Чи намагається Росія політично чи фінансово інвестувати у ці певні кола в Польщі?
У Польщі не було щодо цього розслідувань, тому, наприклад, складно офіційно щось стверджувати щодо фінансування або безпосередніх звʼязків певних кіл із Росією. З огляду на це ми у Польщі найчастіше говоримо про проросійські кола, тобто такі, які поширюють інформацію чи пропагують політичні рішення, вигідні для Кремля. До таких кіл належить представники крайньої Правиці, тобто «Конфедерація польської корони» [ККП, лідером партії є Ґжеґож Браун — політик із антиукраїнською риторикою, кандидат у президенти на виборах 2025 року, за якого проголосували 6,34% поляків. Браун вимагає повністю припинити військову підтримку України — Ред.], «Конфедерація» [партія має нині підтримку близько 20%, а за Славоміра Менцена, її представника на президентських виборах 2025, віддали голоси 14,8% поляків — Ред.] та антисистемні кола. Це такі середовища, які виникли переважно в часи пандемії коронавірусу і обʼєднали тих людей, що протистояли діям держави у той час та антивакцинаторів.
Читайте також: Антиукраїнський кандидат з тіктоку: Чи має Славомір Менцен шанси перемогти на виборах у Польщі?
Я спостерігала за цими рухами від часу пандемії до сьогодні і бачила, як вони були інфільтровані проросійськими активістами в Польщі. Тобто ці проросійські активісти ставали членами цих рухів, часто активно там діяли і навіть ставали їх лідерами.
У нас в Польщі також є невеликі, «нішеві», партії, як наприклад «Фронт» Кшиштофа Толвінського. Ця партія відкрито співпрацює з Білоруссю, має там особисті контакти і підтримує Росію. Раніше також була активною така проросійська група, як «Безпечна Польща» Лешка Сикульського. Вона досі існує, але вже малоактивна.
Наразі також бачимо спробу творення нового проросійського середовища. Буквально через тиждень має відбутися з’їзд такого угруповання як «Безпартійні самоурядники» (Bezpartyjni Samorządowcy”), лідером якого є [також кандидат на президентських виборах 2025 року — Ред.] Марек Вох [отримав найменшу кількість голосів – 0,09% — Ред.]. Я нещодавно писала про це у своїй статті на сайті oko.press. Це угруповання має об’єднатися з так званим Табором Великої Польщі (Obóz Wielkiej Polski, OWP). Табір Великої Польщі – це дуже відома проросійська організація, лідери якої ще в 2014-2016 роках співпрацювали з російськими пропагандистами. OWP також фінансувався Росією, і зараз цей табір Великої Польщі має приєднатися до існуючого і активного, хоча й невеликого, політичного середовища в Польщі.