Очищення Служби безпеки після подій Майдану досі триває, це – своєрідне розмотування клубочків, виявлення зв’язків між вже відомими персонажами та тими, чия участь ще не доведена. Про це розповів в інтерв’ю «Українському тижню» екс-заступник голови СБУ, депутат Ради VIII скликання Андрій Левус.
«Головні (персони, пов’язані з злочинами проти Майдану, – Ред.) втекли. Це власне Якименко (Олександр Якименко, голова СБУ з 9 січня 2013 по 24 лютого 2014 року – Ред.), це Бік, керівник контррозвідки, ряд його заступників, найближчих помічників, тих, що організовували всі антимайданівські дії, а також частина офіцерів «Альфи»», – заявляє нардеп.
Проте, за словами Левуса, зараз Біка заарештовано, він № 3 чорному списку СБУ.
Але окрім тих, хто одразу втік, наголошує депутат, було ще 13 осіб, які залишалися на місцях.
«Це переважно офіцери з управління главку «К» (боротьба з корупцією), що були пов’язані з фінансуванням антимайдану, тітушками, провокаціями, знищенням бізнесу людей, які забезпечували коштами Майдан, роботою із суддями, коли масово почались арешти після законів 16 січня тощо. Таких було виведено на розпорядження, проти них розпочали перевірки, кримінальні провадження, і п’ятьох відразу заарештували», – розповідає Левус.
Екс-заступник голови СБУ наголошує на тому, що очищення ще не закінчене, тривають процесуальні дії.
«Ми граємо в шахи, а не в Чапаєва. Розмотуються клубочки куди більш заплутані. Тож спочатку ми взялися за людей, діяльність яких було зафіксовано. Так, дехто з них на волі, й це часто нам ставлять на карб. Але я не можу розкривати всі задуми, бо далі служба розмотує, де і з ким вони поєднані, що роблять. Відстежуємо зв’язки, і це важливіше, ніж узяти й прозвітувати. Ми хочемо знищити систему», – завершує думку пан Левус.
Нагадаємо, в 2013 році Андрій Левус був керівником комендатури Самооборони Майдану. З 26 лютого до 24 листопада 2014 року – заступник голови Служби безпеки України. Андрій Левус пройшов у Верховну Раду за списком партії «Народний фронт».
Повний текст інтерв’ю читайте в черговому числі «Українського тижня», №51.