«Я думав, що на Лук’янівці щось змінилося після виходу документального фільму Костянтина Усова «Тюрма № 1». Але насправді там не помінялося нічого. Як був бардак, так і залишився», – сказав Дзиндзя, додавши, що хіба що нова влада може щось змінити.
Активіст зазначив, що у СІЗО до нього «ставилися нормально»: «Навіть допомога була від самого кримінального світу, посилка наступного після затримання дня».
За словами Дзиндзі, в’язні підтримують революцію. «Підтримують. Хоча в них є певні претензії до неї. Через Євромайдан деякі люди залишаються досі в СІЗО – їх не просто вивозять на суди! Людина, яка була зі мною в одній камері, пропустила чотири судових засідання», – розповів він.
Інтерв’ю з Андрієм Дзиндзею читайте у № 6 «Українського тижня».