Політолог, аналітик Стокгольмського центру дослідження Східної Європи Андреас Умланд розповів Тижню про те, хто може стати наступним канцлером Німеччини та як швидко може сформуватися нова німецька коаліція.
— Минулого тижня до Києва з несподіваним візитом приїздив канцлер Німеччини Олаф Шольц. Тоді політик анонсував пакет військової допомоги на 650 мільйонів євро для України. Чи вбачаєте Ви у цьому візиті режим передвиборчої боротьби за посаду очільника німецького уряду, як про це говорить чимало західних аналітиків?
— Ну так, це, мабуть, було частиною його передвиборчої кампанії, хоч у будь-якому випадку цей візит мав статися: Шольц не був в Україні з 2022-го року. Було трохи дивно, що він так довго не відвідував Київ. Тож добре, що цей візит відбувся, однак я не думаю, що він матиме якесь значення у виборчій кампанії для Шольца.
— Якими нині є його шанси у боротьбі за посаду канцлера?
— Насправді невеликими, тому що і Шольц, і його партія втратили популярність. Швидше за все, соціал-демократи отримають результат, за який буде соромно: колись це була друга партія, а зараз за результатами виборів вона буде або третьою, або четвертою.
Є ще й такий парадокс: соціал-демократи мають зараз найбільш популярного німецького політика, міністра оборони Бориса Пісторіуса. Але він не є офіційним кандидатом на посаду канцлера. Це жваво обговорюють у межах партії, критикують, тому що Шольц — непопулярний серед політиків. Тож це трохи дивна персональна політика і електоральна кампанія.
Наразі залишилося трохи більше двох місяців, усе теоретично ще може змінитися. Утім це не матиме прямого значення: канцлера обирає не народ, а Бундестаг. І тому в будь-якому випадку бути кандидатом у канцлери — це символічне звання, яке не має прямого результату для виборів. Обираються партії, а не люди.
— Учора у Києві з візитом перебував один із найбільш очевидних кандидатів на посаду канцлера Німеччини, лідер Християнсько-демократичного союзу Фрідріх Мерц. Він відомий, зокрема, своєю підтримкою надання Україні ракет Taurus. Як ви оцінюєте цей візит Мерца?
— Мерц — це ймовірний наступний канцлер Німеччини, тому що, скоріше за все, його партія виграє вибори і він буде очолювати майбутню урядову коаліцію. Адже останні опитування свідчать, що тільки християнські демократи можуть це зробити. Тож питання лише у тому, коли відбудеться зміна уряду: чи це буде у березні-квітні, чи вже у травні.
У цьому контексті, звичайно, дуже важливо, що Мерц зараз приїхав до Києва. Християнських демократів вважають більш рішучими, ніж соціал-демократів, проукраїнськими. Але як це виглядатиме на практиці, ще важко сказати.
— Щодо коаліції: як швидко, на Вашу думку, вона може сформуватися?
— Тут багато залежить від того, скільки буде мандатів у кожної партії. Наразі непросто спрогнозувати, чи буде двопартійна коаліція і між ким: між християнськими демократами і соціал-демократами, чи між християнськими демократами і «зеленими». Може статися і так, що буде трипартійна коаліція, як це було донедавна. У будь-якому випадку, на мою думку, християнські демократи будуть очолювати коаліцію.
Коли вона з’явиться, прогнозувати важко. В ідеальному варіанті це буде вже у березні, однак перемовини можуть тривати і до квітня чи навіть травня.
— На вихідних німецька преса жваво обговорювала новину про те, що ультраправа «Альтернатива для Німеччини» висунула кандидаткою у канцлери Аліс Вайдель. Це сталося вперше з часу заснування партії у 2013 році. Напередодні політикиня представила проєкт своєї передвиборчої програми, в якому, зокрема, передбачає вихід з ЄС і єврозони, жорстку антиміграційну політику та зближення з Росією. Чи зможе її курс отримати підтримку?
— Ця партія вже має фракцію у Бундестазі, і, мабуть, у наступному скликанні отримає трохи більше мандатів. Однак вона стигматизована та ізольована, буде в опозиції. З ними ніхто не хоче співпрацювати, вони мають погану репутацію, а тому з ними, ймовірно, не вистимуть перемовин. «Альтернатива для Німеччини» — окрема сила, фактор, який турбує, але не матиме великого впливу на федеральну зовнішню політику.
До того ж, усі партії висувають кандидатів, це часто тільки формальність. Зрозуміло, що Аліс Вайдель не стане канцлеркою, тим не менш, зараз вона буде обличчям партії у цій виборчій кампанії. Наприклад, у «Зелених» теж є кандидат, який, ймовірно, не стане канцелером — Роберт Габек.
— Якщо говорити про військову допомогу Україні, зокрема на тлі обрання Дональда Трампа. На кого із кандидатів може бути найбільше надій? Які варіанти тут можливі?
— Як про канцлера є сенс говорити лише про Мерца, тому що в опитуваннях ми бачимо значну різницю (майже вдвічі більше підтримки) між християнськими демократами і соціал-демократами. На мою думку, Мерц для України — кращий варіант: він більш рішучий, вважає, що за певних умов можна постачати крилаті ракети Taurus, хоч це і непопулярне рішення для Німеччини. Попри те, що значна частина німців виступає за військову допомогу для України — а дехто навіть за збільшення — інші ж проти, бо переконані, що це буде початком третьої світової війни. Це певний успіх російської пропаганди.
Водночас Німеччина не може так просто виділити більше коштів на військову допомогу, тому що є конституційне обмеження боргу. Крім того, у країні буде коаліційний уряд. Тому важко прогнозувати, як події будуть розвиватися.