Ґросс відзначає, що у центрі демократії стоять громадяни, які всі разом утворюють націю. Їхня свобода, добробут, майбутнє й захист усього необхідного лежить в основі демократії.
«Натомість олігархія – цілком відмінна модель, у якій жменька чи невеликі групи осіб мають забагато, а більшості громадян бракує достатніх засобів для гідного життя. В олігархічному режимі гроші – це влада. Хто має більше коштів, той має більше влади. Хто без них, той без неї взагалі. Такі люди мають слухатися осіб, які володіють великими фінансовими ресурсами, контролюючи цілі галузі економіки, що гарантують їм прибутки, й на них працювати», – пише Андреас Ґросс.
Він додає, що в олігархії купка людей контролює державу і зловживає нею в інтересах максимізації своїх прибутків: «Громадяни в такій системі безпорадні й не мають сили захистити власні інтереси. Основа олігархії – гроші, а ключове питання – як їх чим більше заробити. Люди – лише інструменти досягнення такої мети, а методи цього процесу далекі від цивілізованих».
«Ці короткі характеристики двох суспільних устроїв показують, що неможливо жити в демократичній олігархії чи в олігархічній демократії. Демократія і олігархія побудовані на антагоністичних цінностях і принципах. Вони несумісні. Потрібно вирішити, що з них обрати. Ніхто не може прийняти цього рішення за самих громадян. Це стосується України, як і будь-якої іншої держави. Відрізняються лише специфічні умови, в яких цей вибір роблять», – резюмує Ґросс.
Більше читайте у статті «Олігархія чи демократія?» у друкованому спецпроекті "Світ у 2013".