В арсеналі політиків і політичних консультантів соціальні мережі давно посідають вагоме місце як платформи, за допомогою яких кандидати можуть привернути увагу своєї аудиторії. А часом навіть переконати тих, хто сумнівається, проголосувати за певного кандидата. Події в Румунії, за якими два тижні спостерігав увесь світ, показали, наскільки впливовим майданчиком насправді можуть бути соцмережі. Виграш маловідомого кандидата так шокував і регуляторів Румунії, і навіть конституційний суд країни, що останній після повторного підрахунку голосів анулював результати першого туру виборів і тимчасово припинив початок голосування на закордонних дільницях у другому турі.
Одночасні звернення до ЄС із проханням оцінити вплив TikTok на ці вибори та відповідний запит європейських структур терміново (протягом 24 годин) надати додаткову інформацію про вплив відеоплатформи на результати виборів з’явилися після оприлюднення окремих документів румунської розвідки щодо впливу TikTok на політичний процес. Сама собою ця історія не лише безпрецедентний приклад впливу соціальної платформи на результат виборчих перегонів. Румунська ситуація продемонструвала, що демократичні інституції (особливо в молодих демократіях) виявилися вразливими до гібридних впливів, реалізованих за допомогою соціальних сервісів. Європейський Союз від подібного втручання не захистили навіть його жорсткі закони, що регулюють діяльність цифрових сервісів.
Як у Румунії переміг TikTok
Переможцем першого туру президентських виборів, які відбулися в Румунії 24 листопада, став маловідомий проросійський політик Келін Джорджеску, попри те що рівень його підтримки під час кампанії оцінювали на кілька відсотків. Його результат 23 % шокував не лише румунських політичних консультантів, а й усю Європу. Друге місце отримала проєвропейська кандидатка Елена Ласконі, якій опитування пророкували перемогу.
Відразу після оголошення перших результатів румунські спецслужби запідозрили, що це не лише наслідок популярності Келіна Джорджеску в TikTok. Вони мали очевидні ознаки іноземного втручання, здійсненого з порушеннями законів країни й нормативної бази ЄС. Згодом влада країни оприлюднила подробиці цього втручання й пояснила виявлення зусиль, які «координувалися суб’єктом, що фінансується державою».
Румунська розвідка дійшла висновку, що раптовий і несподіваний сплеск популярності Джорджеску в TikTok був зумовлений «високо організованою» та «партизанською» кампанією в соціальних мережах, поширенням ідентичних повідомлень і використанням для цього інфлюенсерів.
Як TikTok став інструментом політичного впливу
Історія із Джорджеску показала, що TikTok став не лише інструментом політичного впливу, а ще й платформою глобальних маніпуляцій з майже гарантованим результатом. Тиждень проаналізував, які тактики використовувала команда кандидата для просування свого політика.
Першою тактикою використання TikTok, яку обрала команда кандидата, були кроки, спрямовані на його розкручення всіма можливими способами.
У 2019 році румунська аудиторія TikTok становила 175 тисяч користувачів. На початку 2024 року вона вже перевищувала дев’ять мільйонів, а це майже половина жителів країни. На акаунт Джорджеску підписалися 450 тисяч користувачів. Його відео набрали мільйони переглядів і понад п’ять мільйонів уподобайок. Представник молдовського аналітичного центру Watchdog.md повідомив, що загалом агітаційні відео Джорджеску набрали понад 52 мільйони переглядів лише за чотири дні, що дало йому змогу мобілізувати молодих виборців.
Для розкручення Джорджеску потрібні були акаунти, які б організували йому «природне» вірусне просування. Румунські спецслужби виявили, що до кампанії Джорджеску було залучено близько 25 тисяч акаунтів у TikTok. Цікаво, що багато з них існували давно, проте були неактивними й «прокинулися» за два тижні до голосування. Зокрема, цей поведінковий патерн дав змогу говорити про скоординовану поведінку. А додатковим аргументом для підозр про прихований вплив є те, що цим акаунтам, які раптом «ожили», було присвоєно унікальні IP-адреси, що свідчить про навмисне намагання приховати справжній масштаб мережі TikTok-підтримки кандидата.
Другою тактикою стала ботмережа з акаунтів, які видавали себе за політика чи його фанатів.
Організація Democracy Reporting International виявила понад 60 TikTok-акаунтів, які видавали себе за іншу людину, наприклад, вони використовували фото кандидата в президенти або логотип його передвиборчої кампанії та сприяли просуванню оригінальних повідомлень Джорджеску.
Така поведінка порушує правила TikTok, адже в користувацькій угоді сервісу сказано, що неоригінальні акаунти, які видають себе за іншу людину, наприклад фанатські або пародійні, повинні чітко вказувати це в описі. Хоча частину цих псевдопрофілів TikTok видалив, багато з них залишилося активними й мали десятки тисяч підписників.
Важливим кроком у просуванні Джорджеску стала напівнелегальна реклама — її можна вважати наступною тактикою кандидата. Річ у тім, що в TikTok заборонено політичну рекламу. Це правило передбачає, що будь-яка реклама, пов’язана з виборами, закликами до голосування, референдумами чи політичними кандидатами, не допускається на платформі. Натомість Джорджеску позиціонував себе як незалежний кандидат, за яким не стоїть політична партія, тож він рекламувався як приватна особа, а не як політик. Ба більше, Джорджеску заявляв, що не тратив грошей на це просування. Отже, через те що платформа не позначила його відео як політичну рекламу, він дістав переваги, якщо порівняти з іншими кандидатами, які не могли запускати таку рекламу в TikTok.
Тож те, що TikTok класифікував контент Джорджеску як розважальний, а не політичний, допомогло йому обійти правила маркування політичної реклами й отримати більше видимості серед користувачів. Вища рада національної оборони заявила, що TikTok надав Джорджеску «преференційний режим», завдяки якому він мав можливість бути масово представленим на популярній платформі, на відміну від його суперників.
Кампанія значною мірою покладалася на інфлюенсерів, яким платили за згадки політика, — це можна вважати четвертою тактикою Джорджеску. Інфлюенсерам надавали чіткі інструкції щодо конкретних гештегів, профілів і тем, пов’язаних з моделлю «ідеального президента». Деякі отримували фінансову компенсацію через платформи для наймання інфлюенсерів, такі як FameUp та FA Agency. Одночасно із цим румунські спецслужби виявили канали Telegram і Discord, у яких координували діяльність організаторів та учасників кампанії за Джорджеску. У цих каналах пропонували готові матеріали — публікації та коментарі, які треба було поширювати в TikTok. Алгоритми соцмережі самі активніше просувають контент від популярних користувачів, так вони допомогли сформувати потужний наратив навколо Келіна Джорджеску в TikTok.
Підсвідомі тактики прихованого впливу
Звісно, не лише TikTok відіграв роль у перемозі Джорджеску. Андрій Курарару, співзасновник молдовського аналітичного центру Watchdog.md, сказав, що кандидат уміло скористався економічними труднощами, протестними настроями й бажанням бачити нові обличчя в політиці, а його архетип батька, який пропонує швидкі рішення, миттєво відгукнувся в електорату.
Лукаш Олейнік, незалежний дослідник і консультант із кібербезпеки й конфіденційності, проаналізував методи, якими скористався кандидат, і зробив акцент на підсвідомих тактиках впливу на виборців. Експерт пише, що спочатку кампанія Джорджеску використовувала підсвідомі методи для непомітного впливу на громадську думку без прямих згадок імені кандидата. Контент переважно зосереджували на мотиваційних темах, наголошуючи на таких рисах, як лідерство, оновлення й національна гордість. У міру просування кампанії ім’я кандидата почало з’являтися частіше, але все ще в широкому емоційному контексті.
Експерт також розповідає, що перед кампанією проводили детальне соціологічне дослідження, а саме визначали тенденції громадської думки, політичні погляди конкретних партій / кандидатів, усе це робили, щоб визначити вразливі місця для майбутніх впливів. Ба більше, Олейнік, базуючись на розсекречених звітах румунських спецслужб, пише, що випробувальним полігоном для цих стратегій, де маніпуляція інформацією була пристосована до конкретних демографічних груп і груп населення, була Молдова.
Подальше вивчення, як кандидат використовував TikTok, показало, що на його кампанію було витрачено понад мільйон євро, а фінансували через акаунт bogpr, який веде румун Богдан Пешір, популярний користувач сервісу, якого називають королем TikTok.
(Не) винний TikTok
Ще під час кампанії румунські виборчі органи звернулися до TikTok із проханням видалити контент, пов’язаний із Джорджеску, бо було незрозуміло, хто за нього платить. TikTok відповів, що заблокував доступ до відео про кандидата для жителів Румунії, але вони залишалися доступними за кордоном.
Доступність суперечливого контенту в TikTok для румунської громадськості навіть після завершення кампанії та в день виборів було прямим порушенням румунського законодавства. Натомість представники TikTok у коментарях для журналістів заявляли: «Категорично неправильно стверджувати, що до його облікового запису ставились інакше, ніж до інших кандидатів». За словами очільників компанії, на нього «поширювалися ті самі правила й обмеження», що й на всіх інших кандидатів.
Румунський телекомрегулятор Ancom звертався до TikTok щодо контенту Джорджеску, проте той, за словами представників держструктури, недостатньо швидко реагував на його запити. Потім представники Ancom звернулися до Єврокомісії з проханням з’ясувати, чи відповідає діяльність TikTok закону про цифрові послуги (DSA).
Уже наприкінці минулого тижня ЄС скерував у TikTok терміновий запит щодо впливу на вибори в Румунії, платформа має відповісти на нього протягом 24 годин. Уже після цього запиту стало відомо, що результати виборів у країні анулювали.
Румунські уроки для захисту демократії
У рішенні конституційного суду країни, який скасував вибори, пояснено: «виборчий процес щодо виборів Президента Румунії супроводжувався порушеннями виборчого законодавства, які спотворили вільний і справедливий характер голосування громадян і рівні можливості конкурентів на виборах, вплинули на прозорий і чесний характер виборчої кампанії та знехтували правовими нормами щодо її фінансування». Суд також посилається на «маніпулювання голосами виборців і спотворення рівних можливостей для конкурентів на виборах з порушенням виборчого законодавства й використанням цифрових технологій і технологій штучного інтелекту під час проведення виборчої кампанії, а також через фінансування з незадекларованих джерел».
Судді наголошують на порушенні вільного характеру голосування, оскільки «виборці були дезінформовані через виборчу кампанію, у якій один з кандидатів отримав вигоду від агресивної реклами, здійсненої в обхід національного законодавства у виборчій сфері, та через зловживання алгоритмами платформ соціальних мереж».
Вибори в Румунії продемонстрували новий тип політичного гібридного впливу через соціальні мережі. Безпрецедентність і глобальність цього впливу та успіхи такого цифрового втручання втілилися в конкретних цифрах, коли маловідомий кандидат став переможцем першого туру. Після румунської TikTok-історії випадок із Cambridge Analytica видається дитячою забавкою.
Ця історія цікава ще й тим, що всі ці впливи й маніпуляції відбувалися в країні ЄС — там, де діють серйозні закони, що мали б обмежити поширення дезінформації та маніпуляції через цифрові платформи. Окрім того, румунська передвиборча кампанія довела, що спроби захиститися від цифрових впливів і виборчих фейків, які тривали протягом останнього року, провалилися. Вибір TikTok як платформи впливу теж не випадковий: це популярна серед молоді соцмережа, алгоритм якої дуже добре реагує на інтереси аудиторії.
Загалом румунська історія порушує питання щодо прозорості використання цифрових платформ у політичних кампаніях і показує вразливість їхніх алгоритмів до сторонніх впливів.
У контексті подій у Румунії та спроб заборонити TikTok у США майбутнє популярного соціального сервісу здається вельми примарним. У США TikTok програв спробу апеляції щодо його заборони: апеляційний суд підтримав закон про заборону TikTok. У Європі китайський відеосервіс чекає на серйозне розслідування. Воно може тривати порівняно довго, але такі рішучі кроки румунської влади можуть його пришвидшити. І навіть спонукати Єврокомісію на рішення щодо доступності TikTok у ЄС.
Проте головним наслідком румунської історії, напевне, має стати потреба глобально розв’язати проблему впливу на політичні процеси з боку соціальних мереж. А ще виробити механізми оперативної реакції на дезінформаційні кампанії. У цьому рішучість румунської влади може бути прикладом для інших країн світу.