Анатомія «Барбі»

8 Січня 2024, 19:04

7 січня відбулася церемонія вручення «Золотого глобуса», яка могла стати тріумфом фільму «Барбі». Фентезійну комедію Ґрети Ґервіґ номінували на нагороду дев’ять разів, і це другий результат за 81-річну історію премії. Утім, призи стрічка здобула тільки у двох категоріях — за кінематографічні й касові досягнення та найкращу пісню до фільму. Схоже, так іноземні журналісти, які обирають переможців, чітко вказали на місце й визначили роль «Барбі» в кіноіндустрії.

Ще до вручення премії фінансові показники фільму перевершили очікування не лише скептиків, а й фанатів. У всьому світі було продано квитків на суму понад 1,4 мільярда доларів на додачу до інших прокатних рекордів. У наших кінотеатрах всупереч сиренам «Барбі» зібрала понад 110 млн грн, ставши найуспішнішою стрічкою Warner Bros. Pictures в Україні.

Тож, хай як ви ставитеся до творіння Ґрети Ґервіґ, феноменальний успіх її фільму неможливо заперечити й варто пояснити. Чому світ дивився «Барбі»?

Хто зробив «Барбі»?   

У цієї стрічки — два жіночі обличчя — Марго Роббі та Ґрети Ґервіґ. Перша виконала головну жіночу роль і стала продюсеркою фільму. Режисерка Ґрета Ґервіґ також написала сценарій для «Барбі» у співавторстві з Ноа Баумбахом (своїм чоловіком і партнером у багатьох проєктах).

Попередні режисерські роботи Ґервіґ — інді-драма «Леді-Птаха» (2017) та екранізація історичного роману Луїзи Мей Олкотт «Маленькі жінки» (2019). Це досить різні проєкти як у творчому, так і у фінансовому плані. Бодай одна з небагатьох характеристик, яка притаманна всім сольним роботам Ґервіґ, — «жіноча» тематика, що, можливо, і вплинуло на вибір режисерки для «Барбі».

Ще одне важливе для нас питання: хто дав гроші на фільм?

Серед компаній, які займалися виробництвом і фінансуванням стрічки, — LuckyChap Entertainment, Mattel Entertainment, Parkes+Macdonald Productions, Playground Productions, Warner Bros. і Heyday Films. Одним з двох виконавчих продюсерів фільму став нинішній очільник і СЕО Mattel Інон Крейз.

Ім’я виробника ляльки серед співтворців фільму — звісно, закономірність. Урешті, частина подій у «Барбі» відбувається буквально в офісі компанії. Про те, чи був Mattel для кінострічки лише благом, поговоримо далі, а поки що зазначимо, що фільм позитивно позначився на капіталізації Mattel. Корпорація наростила продажі іграшок й отримала свою частку прибутку з квитків.

Як зробили «Барбі»?

Історію про подорож стереотипної Барбі з ідеального Барбіленду (в якому панує матріархат) до суперечливого реального світу критики й глядачі оцінили неоднозначно.

Серед сильних сторін фільму називають креативність, гумор і феміністичне спрямування. Зокрема, «Барбі» доступно й дотепно транслює «перевернутий» світ, утопічний матріархат, розвінчуючи й висміюючи реальний стан справ.

Критикують «Барбі» за провисання в сюжеті й умовність світу — відносинам між Барбілендом і реальністю бракує пояснень. Не всім подобається закриття арок Барбі й Кена — розвиток подій немов натякає на продовження, хоча наразі Ґервіґ і Роббі заявляють, що сиквела не буде.

Ще один предмет критики — висвітлення діяльності Mattel в «Барбі». Попри те що корпорація, очевидно, схвалила свій самоіронічний образ у фільмі, деякі оглядачі вбачають у цьому рекламну технологію. Наприклад, Пітер Бредшоу із The Guardian назвав стрічку «двогодинною рекламою». Можна сперечатися щодо цієї оцінки. На мою думку, «Барбі» ближча до жанру корпоративної презентації. Від рекламного ролика презентація відрізняється структурою: тривалість фільму дає змогу поволі розкривати в сюжеті філософію й ідеї компанії, подекуди приправляючи їх жартами, щоб колеги або партнери, які будуть його переглядати, не поснули. А з висловлювань персонажів цілком можна зібрати текст для розділу «Цінності» на корпоративному сайті.

В окремих (о)глядачів невдоволення викликало непевне позиціювання фільму. Дитяче кіно про іграшку? Милий сімейний мюзикл? Доросла комедія з інтелектуальними жартами? Серйозний активістський фільм?

Читайте також: Барбі в кінотеатрі. Як Україна може розв’язати кризу ідей у світовому кінематографі

Під час перегляду «Барбі» часом здається, що оптика змінюється від сцени до сцени, а інколи — у рамках одного епізоду. Сценаристи не поспішають обрати одну лінію, можливо, розраховуючи на те, що кіно подивиться аудиторія від 3 до 103. І якщо це насправді так, то загравання з чутливими для різного віку наративами, жарти масові та нішеві й навіть умовність світу «Барбі» — це все продумана спроба охопити якомога більшу ЦА (цільову аудиторію).

Відповіді на деякі запитання щодо позиціювання стрічки дала Ґрета Ґервіґ в інтерв’ю The New York Times. Режисерка стверджує, що вона не розмежовує речі, створені для дітей і дорослих. Саме так робили її батьки, відчиняючи для неї «вікно у світ». Ще одна цікава репліка Ґервіґ стосується збереження в сценарії жартів «для трьох або для семи людей»: авжеж, такий крок розрахований на значно більшу аудиторію, яка почуватиметься «обраною».

Помітні також намагання команди фільму сподобатися зумерам. Для будь-якого продукту тинейджери й молодь — перспективна й бажана аудиторія, проте завоювати її прихильність складно. У «Барбі» єдина героїня-підліток жорстко критикує саму концепцію старого світу з фемінними іграшками, і ця данина бунтарству дуже показова. Іншим реверансом зумерам можна вважати саундтрек — пісні для «Барбі» виконали Біллі Айліш, Дуа Ліпа, Charli XCX і решта близьких поколінню виконавців.

У полоні рожевого

Передпрем’єрні маркетингові активності тривали багато місяців і передбачали престур і попередні рецензії. Тільки на маркетинг «Барбі» витрачено $150 мільйонів. І тепер, увага, — бюджет на виробництво фільму становив $145 мільйонів (!), що вкрай симптоматично і вказує на пріоритети.

Звісно, деякі з продуктів, які випустили у колабораціях з Warner Bros., були недоступними навіть американській аудиторії: худі Balmain за $1350 або будиночок Барбі на Airbnb — задоволення не для всіх. Проте вони й не лише вони забезпечували потужну медіахвилю фільму й підігрівали інтерес аудиторії.

Уже з перших днів прокату в усьому світі стало зрозуміло, що «Барбі» заходить на територію коміконів. Глядачі приходили на сеанси в рожевому, не забуваючи сфотографуватися й опублікувати світлини в соцмережі. Для такого флешмобу не треба було купувати дорогі костюми — рожева сукенка або сорочка з масмаркету цілком годилися. Абсолютно добровільно глядачі робили помітну рекламу фільму, водночас відчуваючи з ним сильний емоційний зв’язок.

Дизайн і яскравий стиль часто ставали ключами успіху в кіно. Проте ситуацію з «Барбі» можна назвати безпрецедентною: щонайменше на прокатні тижні стрічка «привласнила» навіть колір з усіма можливими його відтінками.

Barbie with(out) Oppenheimer

Взаємодію «Барбі» й «Оппенгеймера» ще досліджуватимуть і фінансисти, і кінознавці. Пересічним глядачам почасти цікавіше розглядати її як предмет меметики, адже вірусність цієї пари, безумовно, вплинула на взаємну популярність.

Лише в грудні під час інтерв’ю з Кіліаном Мерфі для Variety Марго Роббі розповіла, що продюсер «Оппенгеймера» Чарльз Ровен просив її перенести дату виходу «Барбі». Першою про прем’єру 21 липня 2023 року оголосила саме команда «Оппенгеймера». На прохання Ровена пересунути дату виходу «Барбі» Роббі відповіла зухвалим: «If you’re scared to be up against us, then you move your date», певно, натякаючи, хто тут бос, і даючи життя феномену «Барбігеймера».

Зауважу, що журі «Золотого глобуса» між «Барбі» й «Оппенгеймером» зробило очевидний вибір на користь останнього. Картина Ґервіґ здобула дві премії з дев’яти номінацій, тоді як робота Крістофера Нолана, не набагато поступившись кількості номінацій (вісім), взяла аж п’ять нагород: за найкращі драматичний фільм, режисерську роботу, чоловічу роль у драмі, чоловічу роль другого плану й музику.

Що нам з того?

Фінансовий і глядацький успіх «Барбі» став можливим завдяки багатьом складовим. Оригінальна концепція, соціально важливі теми, легкість і гумор, яскравий каст, орієнтація на максимально широку аудиторію і, звісно, сильна маркетингова підтримка зробили стрічку справжньою подією.

Що корисного може взяти собі з цього українська кіноіндустрія? «Барбі» як продукт — це насамперед історія про тісну взаємодію маркетингу й кіномистецтва. Уже, на щастя, не унікальна для України (привіт, «Мавко»!), проте, на жаль, не надто поширена.

Оперуючи недосяжними для нас бюджетами, «Барбі», однак, наводить непоганий приклад роботи з актуальними темами, показує, наскільки взаємовигідною може бути взаємодія корпорацій та індустрії розваг. І хтозна, можливо, під час відбудови саме український бізнес зможе долучитися до створення культурного продукту, який завжди на часі.