«Під удар також ставиться діяльність представництва України при Європейському Союзі в Брюсселі. Природна таких ускладнень очевидна: мета діяльності усіх трьох міжнародних організацій – захист прав людини. Відповідно, придушення таких прав призводить до тиску на країну-члена, застосування до неї процедури моніторингових механізмів, а в разі відмови країни-члена виконувати взяті під час вступу до ОБСЄ, РЄ та ООН зобов’язання – до призупинення членства або навіть до виключення з цих організацій», йдеться у звіті.
За оцінками аналітиків Geostrategy, ухвалені законодавчі ініціативи після підписання президентом Віктором Януковичем, матимуть для України наступні негативні коротко- та середньострокові міжнародні наслідки:
Близька перспектива – 3 місяці
Українська тема активно обговорюватиметься на більшості міжнародних форумів та заходів, які проводитимуться у першому кварталі 2014 року за участю українських представників. Країни ЄС, США та Канада – пропонуватимуть вписувати у підсумкові документи міжнародних форумів жорсткі формулювання про згортання демократичних процесів в Україні.
Використовуючи ці формулювання в офіційних документах, ОБСЄ, РЄ та ООН наполягатимуть на запровадженні щодо України додаткових моніторингових процедур, існуючих в рамках цих організацій, або ж посилення існуючих моніторингових процедур, які існують, наприклад, в Раді Європи.
«На практиці у Відні, Нью-Йорку, Женеві та Страсбурзі практично щотижнево українським представникам доведеться не лише вислуховувати критичні зауваження від десятків іноземних держав. Вони також будуть змушені пояснювати причини згортання демократичних процесів в Україні. Наслідок такого моніторингу стане різке погіршення міжнародного іміджу України, зведення до мінімуму офіційних контактів Києва з країнами Заходу, зникнення підстав для залучення Західних коштів для проведення внутрішніх реформ в Україні. Інвестиційна привабливість погіршуватиметься», – вважають аналітики.
На їхню думку, під час сесії ПАРЄ, запланованої на кінець січня, вочевидь, на порядок денний поставлять питання про розгляд внутрішньополітичної ситуації в Україні. У результаті в документах ПАРЄ можуть з’явитися натяки на санкції.
Також питання про події в Україні може бути порошно у рамках проведення наприкінці січня у Відні першої підготовчої зустрічі у рамках підготовки до 22-го Форуму ОБСЄ з питань економіки та навколишнього середовища.
Крым того, в ООН у межах засідань низки робочих органів делегація ЄС, окремі країни-члени ЄС та США можуть вказати Україні на неприпустимість згортання демократичних процесів, пов’язаних з ущемленням прав людини.
Водночас більшість дипломатичних установ України в країнах ЄС опиняться під серйозним політичним тиском.
«Це станеться не лише завдяки ухваленню вищевказаних законів, але й через зрив підписання Угоди про асоціацію Україною, яка проявила себе як ненадійний партнер, залежний від Росії», – підкреслюють аналітики.
Середня перспектива – до кінця року
«Увесь накопичений за перший квартал негатив почне трансформовуватися у конкретні міжнародні складнощі для офіційного Києва. Міністр закордонних справ Леонід Кожара стане повністю нев’їздним до Європи та Північної Америки. Вже сьогодні його спілкування з міжнародними партнерами звелося до обговорення міжнародних питань з gослами іноземних держав, акредитованих в Україні. Це – серйозна негативна тенденція, яка відповідає міжнародній практиці країн із диктаторськими режимами. Автоматично ця ситуація позначиться на президенті Вікторі Януковичі, який буде змушений освоювати Туреччину, Ізраїль, окремі країни Близького Сходу, можливо – Африки. На цьому тлі обговорення з Європою, США і Канадою серйозних економічних проектів зведеться до мінімуму, що, вочевидь, призведе до початку скорочення торгівлі та зменшення обсягів продажу українських товарів на ці ринки. Росія навряд чи буде компенсовувати українським виробникам поступову втрату європейського та американського ринків, внаслідок чого посиляться протестні настрої у бізнес-середовищі України», – йдеться у звіті.
Аналітики звертають увагу, що водночас до України різко підвищиться увага Європейського суду з прав людини. Не виключено, що друге рішення суду у справі Юлії Тимошенко приймуть швидко (наприклад, у березні – квітні 2014 року), у ньому може міститися вимога про її звільнення. Також більш жорсткими стануть рішення Євросуду за тисячам інших позовів українських громадян, що вже перебувають на розгляді суду. Очікується, що маса скарг за новим справам (Тетяна Чорновіл, Юрій Луценко та інші), пов’язаним із актами насилля в Україні у грудні 2013 року та січні 2014 року, надійдуть на розгляд Європейського суду. Таким чином Україна ризикує стати лідером по кількості поданих до Європейського суду позовів, що автоматично знизить її міжнародні демократичні рейтинги.
Крім того, Київ може очікувати поступове згортання проектів та програм, які фінансуються ЄС, США та Канадою через МЗС України та інші державні установи, що обмежить доступ України до фінансових ресурсів Заходу, які десятками років спрямовувалися на внутрішні реформи.
Аналітики наголошують, що внаслідок, накопичений протягом року негатив може призвести до формування настроїв у міжнародних організаціях, де Україна є постійним членом, про ухвалення рішення про призупинку її членства у цих організаціях, що стане прямим шляхом до міжнародної ізоляції, погіршення внутрішньо економічної ситуації в Україні, виникнення хаосу в близькому оточенні президента України та різкою поляризації суспільства.
«Така міжнародна ситуація робить результати проведення в 2015 році президентських виборів важкопрогнозованими», – резюмується у звіті.
Нагадаємо,16 січня регіонали з комуністами прийняли закони, що обмежують права мітингувальниківта дозволяють здійснювати заочне кримінальне провадження. Крім того, більшість прийняла скандальний законопроект про наклеп та законопроект про так званих "іноземних агентів".
Незважаючи на заяви опозиційних фракцій, в яких вона вимагає не підписувати та скасувати рішення Верховної Ради, ухвалені 16 січня, як такі, що прийняті з грубим порушенням вимог Конституції та Регламенту Верховної Ради, спікер Рибак передав на підпис президенту Януковичу.
17 січня Янукович підписав їх.