Також за кілька днів після перемовин Владіміра Путіна та Джо Байдена, 11 грудня зафіксували перше патрулювання американського авіарозвідника RC-135W у східних областях України, пише "Мілітарний портал".
Читайте також: Світові ЗМІ про путінський ультиматум: Україна платить ціну за нездатність Заходу захистити принципи, закріплені після холодної війни
Розвідник вилетів з боку Великої Британії та залетів до України через Волинську область. Далі розвідник попрямував у бік Донбасу, провів розвідку Донецької області та районів окупованого Криму. RC-135 – розвідувальні літаки Повітряних сил США та Британії, що збирають, обробляють та передають розвідувальну інформацію.
(фото телеграм канал "Оперативна лінія")
Ще через кілька днів, 14 грудня, до акваторії Чорного моря увійшов фрегат ВМС Франції FS Auvergne (D 654) типу FREMM. За повідомленням "Navy Recognition" з посиланням на ТАСС, війська Чорноморського флоту РФ відстежували французький фрегат в окупованому Криму.
Defence Express пише, що французький фрегат FS Auvergne за своїм потенціалом перевищує "ядро" надводних сил Чорноморського флоту РФ – кожен із трьох російських фрегатів проекту 11356. Цей фрегат може одночасно нести 16 зенітних або крилатих ракет із дальністю стрільби до 250 кілометрів. Також за повідомленням видання, востаннє літаки ВПС Франції літали до берегів окупованого Криму у лютому та травні цього року.
А сьогодні, 24 грудня, фрегат Військово-Морських Сил Франції прибув до Одеського морського порту.
Вже після публічних "занепокоєнь" Путіна та ультиматуму для НАТО про гарантії припинення нарощування військової присутності Заходу, оприлюдненого 17 грудня, за кілька днів Франція передала Україні авіаційну техніку. 21 грудня до Києва прибули два гелікоптери Н-145(D3) виробництва компанії Airbus Helicopters. Їх передали авіаційним підрозділам Національної поліції України. Техніку привезли згідно з угодою між урядом України та Франції для створення Єдиної системи авіаційної безпеки та цивільного захисту в Україні, підписану 2018 року МВС України та компанією Airbus Helicopters.
За день після гелікоптерів для Нацполіції, 22 грудня з Франції прилетіли ще три вертольоти для Державної прикордонної служби України. Це нові гвинтокрили AIRBUS H125, постачання яких відбувається в рамках тієїж угоди, вони мають сучасне обладнання для виявлення та припинення правопорушень на державному кордоні. За повідомленням із Порталу МВС, Державна прикордонна служба має отримати 24 нові гелікоптери Н125 французької компанії Airbus Helicopter.
У відповідь на умови, що прозвучали від Росії, міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас заявив 19 грудня, що Литва готова передати Україні летальну зброю через загрозу вторгнення РФ. Анушаускас сказав, що зараз Україну треба всіляко підтримувати під час брифінгу у Руклі, литовській військовій базі дислокації сил НАТО.
Міністр не надав деталей про яку саме зброю йдеться, однак зазначив, що при такій кількості розгорнутих російських батальйонів у Руклі, такі вимоги Росії варто взагалі відкинути. Такої ж думки і міністерка оборони Німеччини Крістіне Ламбрехт, про що вона заявила під час візиту до Литви.
Крім цього, Литва Латвія та Естонія вчора зробили спільну заяву, в якій оголосили про домовленість створити спільну ракетну систему залпового вогню. За словами литовського міністра, одна із причин – відповідь на російські намагання знизити обороноздатність східноєвропейських країн, яку Путін висловив НАТО у своєму занепокоєнні нарощуванням сил Альянсу.
Читайте також: Хто на Заході говорить про загрозу нового вторгнення РФ в Україну та як це пояснюють
НАТО не надто налякане ультиматумами Росії і продовжує нарощувати бойову готовність, тож 22 грудня через розміщенням військ РФ неподалік кордону з Україною, Альянс підвищив оперативну готовність своїх 40-тисячних Сил швидкого реагування (NRF) на випадок вторгнення.
Це вперше НАТО реагує на розміщення російських військ на українському кордоні конкретними заходами, пише видання WELT. Інші підрозділи, такі як спецпідрозділи або логісти, також приведені в підвищену бойову готовність, щоб у разі кризи вони також були готовими швидше мобілізуватись.
Згідно з новим рішенням НАТО, Об'єднана оперативна група підвищеної готовності (Very High Readiness Joint Task Force у складі сил NRF) має бути готовою до розгортання в разі кризи за 5 днів, раніше готовність вимагалась за 7 днів.