Американський публіцист: успіх вуличного протесту залежить від створення реальної альтернативи чинній владі

9 Січня 2014, 15:53

За її словами, у перший тиждень нового року не лише українці  боролися за те, щоб реформувати корумповану, але законно обрану політичну еліту. Зі схожою проблемою вже другий рік борються в Індії і, на її думку, досвід того протесту є корисним для України.

«Протягом 2011 і 2012 років, Анна Газаре, індійський активіст, який використовує символи й тактику Магатми Ґанді – простий одяг, ненасильницький протест, голодування – мобілізував тисячі індійців на підтримку його кампанії проти корупції та на користь політичної реформи. Він мав певний успіх: Його 12-денне голодування в серпні 2011 року змусило індійський уряд в паніці погодитися прийняти нове антикорупційне законодавство», – пише Епплбом.

Проте після цього індійці почали розходитися. Повернулося відчуття застою. Рух розділився, а лідери почали сваритися. Один із них – Арвінд Кежрівал захотів перетворити вуличну революцію у політичну партію. Газаре був проти. Незважаючи на це Кежрівал створив Всенародну партію «Аам Аадмі», яка перемогла на міських виборах в Делі у листопаді.

Кежрівал може стати розчаруванням. Він може бути корумпований владою. Його партія може бути недостатньо сильною, щоб перемогти на національних виборах. .. «Проте рішення Кежрівала приєднатися до боротьби, інституціоналізувати свій рух, увійти до "егоїстичного" світу політики і залишити позаду чистоту вуличної революції надала йому і його прихильникам можливість, щонайменше, домогтися більших змін», – стверджує Епплбом.

На її думку схоже випробування зараз стоїть і перед лідерами українських протестів. «Справжнє випробування для української революції в тому, чи зможуть її лідери зробити те ж саме. Це справді справжнє випробування будь-якого протестного руху в будь-якій демократії: чи можуть його члени приєднатися до систему для того, щоб її змінити? Зрештою, успіх вуличного руху не визначається кількістю людей, яку він може мобілізувати, розумними гаслами, які викрикують його члени, або навіть міністрами, яких він переконав піти у відставку. Успіх – це створення реальної політичної альтернативи, а потім обрання цієї альтернативи до влади», – стверджує Епплбом.