Американський політолог: Жодного західного солдата не відправлять помирати за Україну

17 Січня 2015, 20:59

Основні тези, викладені в своїй книзі, Менон озвучив під час інтерв’ю виданню «World Affairs».

Тиждень.ua пропонує найяскравіші цитати автора.

Про Росію, Україну та Захід…

«Стосунки Росії з Заходом зруйновані. Росія залишилася ізольованою і пораненою. Але ізольована, націоналістична і авторитарна Росія  – це не те, чого потребує Європа. І, звичайно, це не йде на користь Україні. Україна не може дозволити собі постійно воювати з Росією, зокрема й через те, що жодного західного солдата не відправлять помирати за Україну…»

Про пріоритети, яких варто дотримуватися українській владі…

«По-перше, не варто повторювати руйнівних помилок своїх «помаранчевих» попередників – слід уникати політичної ворожнечі (на жаль, деякі її ознаки вже є). Це відверне виборців і надасть Росії більше можливостей для втручання. По-друге, не варто зациклюватись на утриманні так званих «Донбаських республік», не кажучи вже про Крим. Втрата земель, які були бастіоном антиреформ, є благом для України…Україна зараз є більш однорідною етнічно: це величезний плюс, враховуючи її особливу ситуацію. По-третє, необхідно узгоджувати реформи належним чином, гарантуючи «подушки безпеки» найбільш вразливим верствам суспільства. По-четверте, варто акцентувати увагу на галузях, в яких можна швидко досягти відчутних успіхів, і, відповідно, завдяки цьому побудувати свій політичний капітал…»

Про загрозу прямого вторгнення РФ в Україну…

«Російська армія має величезні проблеми. Люди, як правило, говорять про кількість російських дивізій, не розуміючи, що вони переважно недоукомплектовані, недоозброєні і не зовсім боєздатні. Крім того, низька якість призовників віддзеркалює слабке здоров’я населення РФ… Україна велика і густонаселена; російським генералам буде важко підтримувати армію боєздатною, особливо після вторгнення в регіони, де українці становлять більшість. Українці мають історію партизанської війни і чинитимуть опір. Війна в місті є кривавою справою, і Росія заплатить високу ціну, щоб завоювати і утримати великі українські міста. Російські військово-повітряні сили і артилерія можуть завдати величезної шкоди, але лише сухопутні війська можуть захопити й утримати території: і саме тут військові слабкості Росії стануть очевидними. В Криму Росія має унікальні переваги (силовики та військова інфраструктура плюс проросійськи налаштована більшість населення), яких вона не матиме в жодному іншому регіоні Україні. Політично повномасштабне російське вторгнення знищить відносини Москви із Заходом і зробить Росію сировинним придатком Китаю…»

Про те, як покласти край війні на Донбасі…

«По-перше, варто відійти від «республік», оголосити «несилову зону», закликавши Росію поважати її, і запросити сторонніх миротворців для патрулювання. По-друге, побудувати невелику професійну (не за призовом) армію… Окрім нарощування зв'язків із Заходом, збільшити торгівлю та інвестиції з Китаю, так щоб він отримав стратегічний пакет акцій в Україні… Україна повинна відмовитися від членства в НАТО. Альянс не прийме Україну в будь-якому разі, тож Київ нічого не втрачає…Заява про не вступ України до НАТО у поєднанні з несиловою зоною патрулювання миротворців і спостерігачів може зміцнити безпеку України і розвіяти головну стратегічну заклопотаність Росії. Згадані обіцянки, щоправда, не повинні стосуватися Угоди про асоціацію з ЄС…»

Про наміри Путіна та настрої росіян…

«Путін міг би оголосити про перемогу після анексії Криму. Мене бентежать його останні кроки: вони не приносять користі ні йому, ні Росії. У більш широкому сенсі Росія перетворилася на регіональну силу. Вона прагне домінувати на розвалинах СРСР. Через культурні та історичні зв'язки між Україною і Росією багато росіян не можуть визнати, що Україна є окремою державою і будує власну долю…»

Прогноз від Менона на 2015 рік…

«Україна погрузне в процесі жорстких реформ і виявиться, що Захід більше обіцяє, ніж надає відчутну підтримку. Росія буде домагатися зближення із Заходом. Росія не хоче бути китайським васалом, в той час як потужність Пекіна не залишає їй іншого вибору. Деякі європейські держави будуть прагнути зближення з РФ, роблячи більш очевидним розкол в ЄС і НАТО щодо російського питання…»