Американський політолог: В арабському світі демократія можлива

11 Листопада 2013, 17:07

«Не думаю, що проблема цих країн (країн арабського світу. – Ред.) у сприйнятті ісламу. Існують же у світі демократичні країни з переважно мусульманським населенням. Найбільша з них Індонезія. Можна говорити, що з часом до демократії прийде Бангладеш. Малі – це африканська мусульманська країна, що пережила трагічний воєнний конфлікт, однак тепер відновлює демократію. Отже, нелогічно казати, що іслам – це перешкода на шляху до останньої», – заявив він, відповідаючи на запитання, чи можливо говорити про демократизацію арабського світу з огляду на іслам та інші аспекти мусульманського контексту.

«Можна стверджувати, що іслам знаходить потужне вираження і мобілізацію на політичній арені й не надто толерантно ставиться до світського способу життя, що ускладнює демократію. Це точно той чинник, що зводить нанівець ліберальний експеримент в Єгипті. У Тунісі питання ще відкрите, але ця країна виграє, маючи більш світське суспільство», – пояснює Даймонд.

Проблема якраз полягає в політичних партіях, чия програма орієнтована на релігійний ісламізм і які не толерують інших поглядів, не сприймають цінностей суспільства й роблять це в дуже агресивній силовій формі, вважає він.

«Будь-яка група, що домагається політичної гегемонії, відкидаючи громадянський, соціальний чи політичний плюралізм, несе загрозу демократії – і не важливо, ісламістська це група чи інші релігійно-ідеологічні або зациклені на владі політсили. Ось де справжня проблема. Проте вона не виключає поширення демократії у світі, просто вимагає, щоб релігійні партії стали поміркованішими або толерантнішими до інших груп. Або ж їхню владу треба рішуче обмежувати», – переконаний політолог.

Підсумовуючи свою відповідь Даймонд зауважує, що демократія в арабському світі можлива.

«Її становлення ми зможемо впродовж кількох наступних років спостерігати в Тунісі. Однак жодного прогресу демократії чекати не варто, якщо світські і релігійні сили й далі протистоятимуть за отримання повноти влади і знищення основного суперника, домагаючись нульового результату», – зазначив він.

Повну версію інтерв’ю читайте тут.