«Рішення президента Обами збільшити державні поставки зброї окремим сирійським повстанцям, є, ймовірно, його найгіршим зовнішньополітичним рішенням після вступу на посаду. Йдеться про повторення афганської ситуації: довгі місяці виснажливих внутрішніх обговорень про те, чи посилювати військове втручання, що закінчилось політичним «вибором В», який нікого не радує, і який лише одиниці вважають дієвим. Афганський сплеск, принаймні мав дату закінчення терміну», – зауважує Лінч.
«Крок Обами, швидше за все, задумувався як спосіб «зробити що-небудь», і, можливо, дати секретарю Джону Керрі з чим дипломатично працювати на шляху до Женеви II і в той же час протистояти тиску щодо більш агресивних кроків. Логіка кроку була ще раніше ретельно виголошення в ефірі. Домінуючою ідеєю є те, що ця зброя допоможе чинити тиск на Асада, щоб той сів за стіл переговорів, зміцнити «помірні» групи в опозиції та маргіналізувати джихадистів з лав повстання й чужими руками утвердити сильніше лідерство США у міжнародній та регіональній війні. Багато що з цього звучить як віра в магію. Історія не передбачає, що все спрацює так, як планувалося», – підкреслює він.
«Найбільшим уроком тут є, що як тільки ми починаємо постачати щось повстанцям, ми краще розуміємо, що якщо вони виграють, все впаде на нас», – вважає колишній офіцер ЦРУ, який у 80-х роках керував відділенням ЦРУ у Східній Європі, Мілтон Бірден.
«Найбільшим уроком з афганської війни стало те, що за 10-річний період ми поставили всі ці речі, а потім пішли, коли країну залишив Радянський Союз. Великий Конгрес, який підтримував хоробрих бійців у боротьбі за свободу проти радянської окупації (а вони були хоробрими, і вони дуже постраждали) просто пішов не давши їм ні копійки Якщо ми почнемо озброювати будь-кого за цієї ситуації, само собою зрозуміло, що ми володітимемо ситуацією як тільки режим Асада впаде», – переконаний Бірден.
Читайте також: Росія у Сирії намагається відігратись за поразку СРСР у холодній війні