CEO групи Foreign Policy Девід Роткопф опублікував статтю із промовистою назвою «Бритзумство». На його думку, після голосування британці втратили свій авторитет, — і американці повинні зробити висновки з цієї події.
«Голосування у Сполученому Королівстві за вихід із Європейського Союзу є однією із найбільших дурниць в сучасній історії демократії. Воно посилає моторошне повідомлення народові Сполучених Штатів. Виборці — навіть у країні з давніми і потужними традиціями демократії, з освітою світового класу та чудовими інформаційними ресурсами — здатні на величезну дурницю», — пише Роткопф.
Геополітичний вплив Британії, на думку автора, зникне дуже швидко. «Чи це кінець Британської імперії? Ні, він настав ще з розпадом колоніалізму в результаті Другої світової війни. Однак це подальша маргіналізація колись великої держави. Сьогодні Великобританія вже не буде частиною найбільшого в світі економічного блоку. Вона має армію, яка не набагато більша, ніж Департамент поліції Нью-Йорка. Вона має слабких лідерів (і щойно надала провідну роль націоналістові, расистові та демагогу, Найджелу Фараджу, якій і далі дискредитуватиме політичний процес у країні, яка є «матір’ю парламентів»)», — йдеться у статті.
У виданні Washington Post також пророкують перетворення Великої Британії на «Маленьку Англію». Вихід Британії буде відчутним не тільки для ЄС, але і для Сполучених Штатів.
Однак процес поступового відходу Британії від міжнародних справ почався дещо раніше. «Референдум цього четверга був найдраматичнішим ударом по ролі Великобританії в світі, але навіть до того стався ряд подій, який викликав головний біль у Вашингтоні, адже його найближчий союзник відходив від зазвичай активної глобальної ролі. Голосування парламенту проти авіаударів в Сирії у 2013-му, відсутність Британії в українських мирних переговорах і її вагання у приєднанні до повітряної кампанії проти ісламської держави, — все це викликало відчуття, що Великобританія стає дедалі менш надійним партнером в міжнародних справах», — зауважують автори.
«Британія довгий час була найближчим союзником Сполучених Штатів, адже цілком поділяла американські інтереси і цінності, і завжди формувала надзвичайно важливий міст через Атлантику. Сполучені Штати покладались на Великобританію, коли необхідно було впливати на європейський процес прийняття рішень. І, навпаки, ЄС звертався до Британії, коли намагався вплинути на Сполучені Штати. Тепер втрата британського голосу ставить під загрозу подальше функціонування єдиного європейсько-американського фронту у вирішенні таких важливих питань, як санкції щодо Росії», — читаємо у статті.
Експерт аналітичного центру Atlantic Council Бен Німмо назвав тих, хто програє і виграє від Brexit. Серед перших — сама Британія, ЄС в цілому, та меншою мірою США. Серед останніх — Росія, Франція та Італія.
«Сполучене Королівство найбільше постраждає від рішення своїх виборців вийти з Європейського Союзу. Сполучені Штати втрачають корисного союзника у партнерстві з Європейським Союзом, але вони мають й інших. Франція і Росія отримують вигоду, адже Німеччина за канцлерства Ангели Меркель буде виглядати все більш вразливою. Італія, Польща та Іспанія мають можливість наростити свій вплив всередині ЄС, але навряд чи це станеться в короткостроковій перспективі», — пише експерт.
У статті висловлюється думка про те, що Штати тепер орієнтуватимуться на Францію та Німеччину. «Франція є постійним членом Організації Об'єднаних Націй, має право вето в Раді безпеки, вона є членом ЄС і НАТО і, незважаючи на вкорінений серед французької еліти антиамериканізм, країна також є важливим військовим партнером на Близькому Сході і в Північній Африці. Крім Франції, Сполучені Штати можуть в подальшому розвивати свої дипломатичні стосунки з Німеччиною, яка традиційно є ближчою до Вашингтону у політичному вимірі і є найбільш впливовим членом ЄС в економічному плані», — підсумовується у статті.