2023 року в український кінопрокат вийшло багато фільмів, і більшість із них були зроблені в США. Тож саме американські кінострічки, зважаючи і на їхню кількість, і на їхню якість, стали лідерами боксофісу в Україні. Однак такий успіх Голлівуду в конкретній країні — не унікальний випадок, а інтернаціональне явище.
За касовими зборами, наведеними на сайті Box Office Mojo, торік у світі була така десятка лідерів:
- «Барбі» — $1 445 638 421.
- «Брати Супер Маріо в кіно» — $1 361 964 429.
- «Оппенгеймер» — $957 590 370.
- «Вартові галактики 3» — $845 555 777.
- «Форсаж 10» — $704 875 015.
- «Людина-павук. Крізь Всесвіт» — $690 615 475.
- «Вонка» — $617 247 000.
- «Русалонька» — $569 626 289.
- «Місія нездійсненна 7. Частина перша» — $567 535 383.
- «Стихії» — $496 444 308.
Уся десятка — продукція США, що цілком передбачувано. І в Україні, за даними Box Office Mojo, список також схожа:
- «Мавка. Лісова пісня» — $4 177 185.
- «Оппенгеймер» — $3 327 597.
- «Барбі» — $2 995 441.
- «Вартові галактики 3» — $1 834 807.
- «П’ять ночей у Фредді» — $1 818 299.
- «Форсаж 10» — $1 703 607.
- «Стихії» — $1 506 760.
- «Переліт» — $1 339 478.
- «Тролі. Знову разом» — $983 278.
- «Трансформери. Час звіроботів» — $979 233.
Є й інша десятка найкасовіших фільмів в українському прокаті 2023 року від Media Business Reports:
- «Мавка. Лісова пісня» — 156 161 727 грн.
- «Барбі» — 123 370 194 грн.
- «Оппенгеймер» — 122 220 821 грн.
- «Аватар. Шлях води» — 109 120 345 грн.
- «Довбуш» — 68 531 881 грн.
- «Вартові галактики 3» — 67 704 142 грн.
- «П’ять ночей у Фредді» — 65 979 111 грн.
- «Форсаж 10» — 62 861 005 грн.
- «Стихії» — 60 895 812 грн.
- «Вонка» — 59 688 704 грн.
Отже, у списку Box Office Mojo із 73 найкасовіших фільмів України — 4 французькі, 3 українські («Мавка. Лісова пісня», «Мирний-21» і «Люксембург, Люксембург»), 1 англійський і 65 американських. У повному списку 20 найкращих від Media Business Reports — 3 українські («Мавка. Лісова пісня», «Довбуш» і «Люксембург, Люксембург») і 17 американських.
Така тотальна перевага кінематографа США є і в усьому світі. За винятком хіба що Південної Кореї, у якій аж половина з десятки найкращих — це своя кінопродукція, та Індії з її потужним Боллівудом, утім, і в них національне кіно — це лише 9 із 67 (хоча перше й друге місця зайняли індійські фільми «Патаан» і «Тварина»).
Є, звісно, приклад поляків, у яких серед касових багато своїх стрічок, але в першу двадцятку вони все одно не потрапляють, бо там, як і всюди, — Голлівуд. Україна також абсолютно відповідає загальній тенденції, хоча на показник касовості впливає особливість національного кінопрокату. Під час повітряних тривог, які лунають мало не щодня й навіть кілька разів на день, глядачі мають залишити кінотеатр. І чи захочуть вони прийти ще раз на сеанс — це питання якраз того, наскільки цікавий фільм. Я особисто знаю кількох людей, які так хотіли повністю побачити «Оппенгеймер» Крістофера Нолана, що були змушені ходити в кіно три-чотири рази. Сирени не давали їм переглянути стрічку за один раз.
Також треба враховувати, що останній рік спокійного кінопрокату в Україні був 2019-го: за даними Media Business Reports, тоді було досягнуто піка з погляду загального бокс-офісу — 2 883 690 000 грн. Після того ж були два роки коронавірусу й два роки війни. Та навіть попри це, 2023 року люди почали ходити в кіно більше, ніж 2022-го, підтримувати національні фільми (що засвідчує касова перемога повнометражного мультфільму «Мавка. Лісова пісня») і майже одночасно зі світом дивитися новинки. Серед них, як уже зазначено, здебільшого кінопродукція США.
Так торішній феномен синхронного виходу в прокат «Оппенгеймера» й «Барбі», відомий як Барбінгеймер, не оминув увагу й українських глядачів. За кількістю професійних кінорецензій у медіа й простих відгуків у соцмережах це беззаперечні переможці 2023 року. Тоді як франшизи («Вартові галактики 3», «Форсаж 10», «Трансформери. Час звіроботів» і «Аватар. Шлях води») — стабільно популярні в усіх країнах, і Україна не виняток. Знаково, що, на відміну від усього світу, «Брати Супер Маріо в кіно» у нас не мали такого колосального успіху, хоча, певен, шанувальників цієї гри в Україні чимало. Однак активні сучасні глядачі (діти й підлітки), очевидно, від неї вже не фанатіють або й узагалі ніколи не чули. Проте цікавішим є те, що в українській десятці від Box Office Mojo — аж чотири анімаційні фільми («Мавка. Лісова пісня», «Стихії», «Переліт» і «Тролі. Знову разом»), у двадцятці від Media Business Reports — три. Таке не часто трапляється в рейтингах країн Європи й Азії. Напевно, це опосередковане свідчення того, про що давно кажуть українські дистриб’ютори: в Україні найчастіше в кінотеатри ходять діти з батьками, і саме перші вибирають, що дивитися. Крім того, на мультфільми нерідко ходять не раз, бо це прекрасний спосіб розважити дітей, коли всі інші способи вже набридли або погода несприятлива. Також на успіх анімації впливає і те, що це прекрасне немедикаментозне заспокійливе: ескапізм і півторагодинне повернення в дитинство для дорослих та чудовий привід відволікти дітей від неспокійної реальності. Утім, скажімо, «Оппенгеймер» з його дуже болісною і чутливою темою ядерного бомбардування, яким постійно погрожує Росія, усе ж зібрав солідну касу в Україні. Хоча від кількох знайомих військовиків і людей, які пережили жахливі обстріли, я чув, що дивитися цей фільм їм було непросто. Дехто навіть виходив з кінозалів.
Хай там як, попри те що в нас уже третій рік триває повномасштабна війна, кінопрокатники налаштовані цілком позитивно до українського кінопрокату у 2024-му. Вони одностайно прогнозують його зростання, як порівняти з попереднім роком, якщо не буде суттєвого погіршення на фронті чи економічної кризи. Тож і цьогоріч українці планують дивитися багато фільмів, серед яких, як уже зрозуміло, більшість будуть голлівудські. І вже днями вийде потенційний лідер цьогорічного боксофісу — «Дюна. Частина друга». Тож перспективи американського кіно в Україні однозначно багатонадійні. Хоча, очевидно, вони також залежать і від військової підтримки США. Такою є реальність країни, що захищається від невситимих зазіхань тоталітарного сусіда, який лякає Україну й весь світ винаходом головного героя такого успішного в українському кінопрокаті байопіку Крістофера Нолана.