Алкогольні виСОТи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ України до Світової організації торгівлі неминуче призведе до зміни на ринку алкогольних напоїв. Компанії-експортери передчувають зростання прибутків від виходу на вітчизняний ринок нових напоїв з Європи за прийнятною ціною. Українські винороби, навпаки, побоюються, що не витримають конкурентної боротьби за споживача зі світовими алко-монстрами.

 

 Українські горілчаники вже не перший рік успішно експортують свою продукцію, їх визнано серйозними гравцями у багатьох країнах світу, тому їм не доведеться звикати до роботи за новими правилами гри. Очікувати збільшення обсягів імпорту горілки в нашу країну також не варто. Через пристойну якість нашої оковитої,  високу лояльність вітчизняного споживача до неї й насиченість ринку в усіх сегментах, ніхто з іноземних виробників горілки досі не прийшов на український ринок. Хоча такі спроби неодноразово були у тих же росіян, проте жоден горілчаний бренд “мейд ін Раша” так і не закріпився в Україні. Зовсім невелику частку ринку поки що втримують лише дуже дорогі  західні горілки.

 

Більше того, вітчизняним виробникам горілки приєднання України до СОТ може бути навіть на руку. Вони справедливо вважають, що це зніме штучні перепони для експансії української горілки на світовий ринок у вигляді квот і мита, які сьогодні діють у ряді країн-членів СОТ.

 

Відомо також, що горілчаники давно лобіюють відмову України від державної монополії на виробництво спирту і виступають за приватизацію спиртових заводів. В умовах, коли спиртзаводи постійно підвищують вартість своєї продукції, зняття Україною обмежень на ввезення етилового спирту з-за кордону може підвести-таки державних мужів до думки, що треба приватизувати ці підприємства. Тобто вступ до СОТ і в цьому випадку буде вигідний виробникам горілки.

 

На ринку пива  особливих потрясінь броварі не прогнозують. Обсяги імпорту пива в Україну щорічно скорочуються й на сьогодні становлять мізерні 1 млн. дал проти 316 млн. дал хмільного напою, виробленого вітчизняними пивзаводами. Обсяги ж українського експорту постійно зростають. Як стверджує генеральний директор ЗАТ «Укрпиво» Галина Коренькова, пивовари готові приєднуватися до СОТ. Ці підприємства вже мають міжнародні сертифікати якості ISO. Сьогодні українські броварні виробляють пиво відомих світових брендів за ліцензійними угодами, відповідно, імпортувати їх недоцільно. Хоча для споживачів це суттєвий мінус. Адже пиво зі світовим трендом, зварене у нас, і зварене в них – суттєво відрізняється. Втім ситуація може покращитись, адже  до останнього часу саме високе ввізне мито на пиво стримувало активність в Україні  світових гігантів пивоваріння. Коли цей бар’єр знімуть, вони, вочевидь, активізуються. Однак досі жодна західна компанія не озвучила своїх планів щодо нашого ринку, тож поки важко прогнозувати, які нові бренди і за якою ціною можуть з’явитися в українських крамницях.

 

Найбільш напружено очікують приєднання України до СОТ виробники вин і коньяків. З об’єктивних причин українським виноробам складно конкурувати з європейськими, і навіть з більшістю грузинських та молдовських напоїв. І очевидно, що після суттєвого зниження ставки ввізного мита на імпортні вина, ці напої в Україні подешевшають. Досі вітчизняні вина поступались імпортним якістю, але за співвідношенням “якість/ціна” практично не мали конкурентів. Після приєднання до СОТ і здешевлення європейських вин – за їх високої якості – винороби потраплять у досить скрутне становище.

 

На жаль, український споживач досі не знайомий з бюджетними винами Болгарії, Румунії, Угорщини, а також із недорогими столовими винами найкращих виноробних країн, які є у тій же Росії. На внутрішньому європейському ринку вартість 1 л такого вина, як правило, не перевищує 1 євро. З огляду ж на те, що тільки українське ввізне мито перевищує цю ціну в рази, в наших магазинах такі напої потрапили б на полиці дорогого  алкоголю, тому імпортери їх до нас не привозять. Логічно припустити, що саме ці вина масово прийдуть в Україну і суттєво потіснять з полиць молдовські, грузинські і навіть деякі українські напої. Однак найближчим часом імпортери не планують подібних кроків. За словами директора ВОТ «Вінфорт» (компанія-імпортер алкогольних напоїв) Дмитра Сайфудінова, «після суттєвого зниження ставок ввізного мита імпортери спробують зробити напої свого портфелю брендів доступнішими для українців, – пояснює він. – Однак у першу чергу мова йде про вже наявні на нашому ринку дорогі європейські вина, які, ми сподіваємось, дещо знизяться в ціні». Можливість же ввозити в Україну бюджетні європейські вина імпортери поки що лише вивчають.

 

Відповідно, недорогі українські напої вартістю до 20 грн найближчим часом не надто втратять свої позиції. Найгостріша ж боротьба точитиметься у ціновій категорії 40-60 грн і вище.

 

У досить скрутному становищі через зниження ввізного мита можуть опинитися виробники коньяку. В першу чергу, можуть постраждати солідні винокурні, де налагоджений повний цикл виробництва напою від викурки коньячного спирту до розливу готової продукції. Суттєве зниження ввізного мита на коньячні виноматеріали може призвести до розквіту ботлерства (див словничок) в Україні і появи на ринку маси напоїв не найкращої якості.

З іншого боку, становище виробників коньяку загострює ще й те, що паралельно зі зниженням ставок ввізного мита Україна зобов‘язалася підвищити ставки акцизного збору на український коньяк, що підвищить ціну за пляшку на 4 грн. Тому сьогодні виробники просять уряд піти їм назустріч і не підвищувати різко ставки акцизного збору, надавши галузі можливість адаптуватися до нових правил гри. За їх словами, лише поетапне підвищення ставок акцизного збору, розтягнуте на кілька років, дозволить виробникам коньяку зберегти позитивну динаміку виробництва і вистояти в умовах суттєвого посилення конкуренції. В іншому випадку, втрата ринку вітчизняними коньячниками може сягнути 30-40%. Проте варто зазначити, що Україна вступала до СОТ 15 років, і в наших підприємств було достатньо часу, аби підготуватися до цього.

 

Теоретично після ратифікації угод щодо вступу до СОТ пляшка імпортного вина в Україні повинна подешевшати на 20 грн., пляшка коньяку – на 15 грн. Однак відкритість кордонів, а особливо членство в організації торгівлі робить привабливим не тільки імпорт алкоголю в Україну, але й підвищує інвестиційну привабливість, зокрема, алкогольної галузі нашої держави. Однією з перших “СОТівських ластівок” стала алкогольна компанія Belvedere (горілчані брендиSobiesks, Starogradzka, Krupnik, коньки Gautier Napoleon), і яка оголосила про завершення угоди з придбання 100% акцій Черкаського лікерогорілчаного заводу. За словами генерального директора компанії «Бельведер-Україна» Володимира Притуляка, це певною мірою пов‘язано і зі вступом України до СОТ: «Український алкогольний ринок виглядає дуже привабливим для великих іноземних компаній, і вже найближчим часом вони виявлятимуть до нього неабиякий інтерес».

 

Belvedere вже заявила, що збирається позмагатися за лідерські позиції на українському ринку горілки, а також має намір налагодити в Україні випуск звичайних та ігристих вин. Що стосується першого, то самі вітчизняні горілчаники досить скептично ставляться до таких заяв потенційного конкурента, оскільки, як уже було сказано, це один з найсильніших ринків з колосальною конкуренцією і серйозними гравцями. Що ж стосується приходу інвестора у виноробну галузь, то іноземці справді мають усі шанси закріпитися в Україні, і цей процес уже розпочато. Так, наприкінці минулого року німецька Henkell&Sohnlein Sektkellereien KG,   відома шампанським Menger-Krug та горілкою Gorbatschow викупила контрольний пакет акцій Київського заводу шампанських вин «Столичний», найбільшого в Україні виробника шампанських та ігристих вин. Тому, за деякими пронозами, після ратифікації парламентом угоди щодо вступу України до СОТ іноземні інвестори активізуються ще сильніше.

 [353][354]