Термін «реформа» є одним із найпопулярніших у лексиконі команди Віктора Януковича. Наразі група західних експертів, що добре знаються на пострадянському просторі, розробляє для неї план реформ на всю п’ятирічну каденцію. Щоправда, за останні 10–15 років в Україні вже накопичилися цілі стоси кваліфікованої аналітики щодо шляхів реформування всіх галузей. Але віз, як відомо, з місця не зрушив. При цьому ступінь профанації самого поняття «реформа» в нашій країні є вже загрозливим. нижче Тиждень подає перелік реформ, конкретних кроків і заходів, які у внутрішній документації Євросоюзу визначаються як першочергові для України на нинішньому етапі. Все це разом є безпомилковим тестом на готовність реформувати країну.
Розпочати інклюзивний конституційний процес, тобто широку суспільно-політичну дискусію щодо конституційних змін.
Почати зміни виборчого законодавства відповідно до рекомендацій Міжнародної місії спостереження за виборами.
Українська парламентська виборча система є чи не найвідсталішою в Європі. Байдужі до всього, крім власного бізнесу, ділки потрапляють до Верховної Ради значною мірою завдяки закритим партійним спискам (виборці голосують за список у цілому, а не конкретних кандидатів зі списку, як це є в більшості країн ЄС. – Ред.) й існуванню єдиного загальнонаціонального округу замість компактних регіональних, як це прийнято в Європі, особливо в територіально великих країнах. Голосування за партію чи блок у цілому без визначення складу списку самими виборцями дає змогу політичним силам торгувати прохідними місцями в списку. У випадку з виборами президента України в міжнародних експертів традиційно виникають зауваження до процесу голосування вдома, внесення до списків виборців нових осіб у день волевиявлення, інформаційної політики телеканалів під час виборів.
Провести реформу, покликану забезпечити незалежність та ефективність судочинства. Для цього важливо досягти консенсусу щодо оптимальної судової моделі поміж усіма основними політичними силами.
Незалежне, справедливе судочинство – це фундамент будь-якої демократії. На сьогодні ж українські суди де-факто підігрують владі. Наприклад, скасування Донецьким окружним адмінистративним судом указів про присвоєння звання Героїв України Роману Шухевичу та Степану Бендері або рішення Конституційного суду про легітимність коаліції «тушок».
Ратифікувати у Верховній Раді Конвенцію 1981 року Ради Європи «Про захист фізичних осіб у зв’язку з авторизованою обробкою персональних даних» та додатковий протокол до неї.
Це є умовою продовження візового діалогу з ЄС. Як відомо, команда Віктора Януковича наголошувала на важливості лібералізації візового режиму між Україною та ЄС. Європейська практика засвідчує, що згадана Конвенція починає діяти лише тоді, коли за її реалізацію відповідає конкретний держорган. Україна мала б його створити або ж чітко прописати, яким чином персональні дані громадян захищатимуть державні інституції, що мають до них доступ.
Покращення інвестиційного клімату, зокрема погашення заборгованості з повернення ПДВ.
За даними ДПАУ, у квітні 2010 року заборгованість із ПДВ становила 31 млрд грн, із них прострочених боргів – 16 млрд грн. Погашення відбувається в ручному режимі. Прем’єр-міністр Микола Азаров увів механізм повернення ПДВ не живими грошима, а державними облігаціями. Відповідне положення закріплено в статті 25 держбюджету на 2010 рік.
Адаптація законодавства, що регулює різні аспекти здійснення торговельних операцій, до європейських стандартів. Це є умовою укладення Угоди про зону вільної торгівлі між ЄС та Україною.
Укладення цієї угоди визнають можливим у кращому разі лише за рік. Економічне зближення України з Росією може загальмувати цей процес.
Прийняття Закону «Про здійснення державних закупівель», створення нового незалежного наглядового органу.
Не оминає своєю увагою ЄС і епопею з законом про держзакупівлі. Нині державні закупівлі – одна з найприбутковіших корупційних схем в Україні. Сьогодні від України очікують прийняття нового нормативного акту, який би відповідав європейським стандартам і ліквідовував безкінечні шпаринки для викачування з підприємців грошей за доступ до державних замовлень.
Боротьба з корупцією, боротьба з відмиванням грошей, виконання антикорупційних законів, спрямованих на імплементацію Конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією в контексті кримінального права (набрала чинності для України 1 березня цього року) і Конвенції ООН проти корупції.
11 червня 2009 року Верховна Рада України прийняла Закони України «Про засади запобігання та протидії корупції», «Про відповідальність юридичних осіб за корупційні правопорушення», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення». Експерти відзначають, що ці закони, на відміну від попередніх, запроваджують конкретні механізми саме з запобігання виникненню корупції. Ці закони мали вступити в дію з 1 січня 2010 року, проте президент Віктор Ющенко підписав у грудні 2009 року Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання та протидії корупції», за яким усі перелічені вище акти мали набрати чинності з 1 квітня. Нова влада пішла ще далі, «відтермінувавши» боротьбу з корупцією аж до 1 січня 2011 року.
Прийняття «Стратегії екологічної політики України до 2020 року».
Розроблений попереднім урядом проект стратегії наразі лежить у Верховній Раді. Близько 15% території України з населенням більше 10 млн осіб перебуває в критичному екологічному стані. Українське фінансування такої стратегії повинно становити 1% ВВП, а через десять років досягти 3% ВВП. Протягом останніх років фінансування програм із захисту довкілля сягали лишень 0,03 % ВВП (дані 2008 року). Зі свого боку, Євросоюз готовий щедро фінансувати цей напрям.
Припинити видавати закордонні паспорти, що не відповідають стандартам Міжнародної організації цивільної авіації, й розробити програму поступового виведення з ужитку старих паспортів.
Йдеться про те, що Україна має перейти на біометричні паспорти, або е-паспорти, куди б були вмонтовані безконтактні смарт-карти. Відповідають за проведення паспортної реформи МЗС та МВС України.
Ратифікувати Ковенцію Ради Європи про протидію торгівлі людьми, прийняти законодавство з протидії торгівлі людьми.
Уряд має прийняти нову Національну стратегічну програму протидії обігу наркотиків.
Прийняття закону про внутрішній ринок газу, що відповідав би європейським стандартам (передумова приєднання України до Європейського енергетичного співтовариства). Повна імплементація Спільної декларації ЄС та України щодо модернізації української ГТС від 23 березня 2009 року.
Від цього залежатимуть шанси України отримати інвестиції з Центральної і Західної Європи на модернізацію енергетики. ЄС обіцяє надати Україні на це щонайменше €2,5 млрд. У жовтні 2009 року уряд Юлії Тимошенко вніс до парламенту законопроект «Про засади функціонування ринку природного газу в Україні». Згідно з ним Нафтогаз України вже не міг би залишатися й імпортером, і транспортером, і продавцем блакитного палива. Укртрансгаз, Газ України та Укргазвидобування мали б діяти на газовому ринку незалежно, мати різних керівників, власні наглядові ради. Завдяки цьому кожен промисловий споживач міг би вільно обирати постачальника газу. Експерти висловлювали зауваження щодо окремих положень законопроекту, проте в цілому визнали його таким, що відповідає європейським стандартам. 11 березня 2010 року новий уряд Миколи Азарова відкликав цей проект Закону. Під час свого нещодавнього візиту до Брюсселя міністр палива та енергетики Юрій Бойко заявив, що вже передав до Верховної Ради новий проект «газового законодавства», прийняття якого можна очікувати, за його словами, протягом найближчих тижнів. Однак не зрозуміло, яким чином можна узгодити між собою ймовірні плани з об’єднання Газпрому й Нафтогазу і вступ до Енергетичного співтовариства. Перспективу членства в Співтоваристві Україні надали наприкінці 2009 року, а Молдова вже встигла стати повноправним його членом.
Вивчити різні варіанти можливої спільної інтеграції електроенергосистем України та Молдови до Центральноєвропейської електроенергетичної мережі. Потрібно підготувати правове, технічне, фінансове обґрунтування.
Така інтеграція розширюватиме прямий доступ українських виробників електроенергії на ринки країн-членів ЄС. На модернізацію української електроенергетики надавати позики обіцяє Європейський інвестиційний банк. Натомість цілком вірогідно, що події розгортатимуться за іншим, неєвропейським сценарієм. У 2009 році Україна вимушена була припинити постачання електроенергії до Молдови після того, як Росія запропонувала молдаванам нижчу за українську ціну. Сьогодні Росія та Україна є конкурентами на ринках електрики не лише Молдови, а й Литви та Білорусі. В російському проекті «Угоди між урядом Російської Федерації і урядом України про розширення стратегічної співпраці в галузі енергетики» містяться положення, які, на думку експертів, у разі прийняття можуть перетворити Україну з експортера електроенергетики на транзитера російського продукту. Росіяни зацікавлені у встановленні тарифів на постійний струм, вироблений у них, саме на кордоні України з європейськими країнами.
Лібералізація газових тарифів та реструктуризація НАК «Нафтогаз України».
На практиці лібералізація тарифів означатиме їх неминуче підвищення. В обмін на ці реформи ЄС знову ж таки обіцяє надати кошти на модернізацію української ГТС, зокрема газосховищ. Кредитувати її можуть Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк та Світовий банк, а також фінансові інструменти Європейської політики сусідства. Втім, нинішня влада, схоже, обирає російський варіант «газової інтеграції» (див. Тиждень №17,).
Укладення Угоди про спільний авіаційний простір між Україною та ЄС, що сприяла б об’єднанню авіатранспортних ринків суб’єктів домовленості.
Перемовини щодо укладення такої угоди стартували в грудні 2007 року. Створення спільного авіаційного простору сприяло б інтенсифікації міжнародних цивільних перевезень за участі України в цілому й українських авіакомпаній зокрема. Країна була б ширше залучена в мережу міжнародних авіамаршрутів, а в перспективі з європейської авіапровінції перетворилася б на важливий міжнародний авіацентр. Грузія, до речі, в березні 2010 року вже парафувала з Євросоюзом аналогічну угоду.