Агентурні ігри. Як у справі Бабченко з’явився додатковий «агент спецслужб»

Політика
1 Червня 2018, 12:47

Вечір, біля будівлі Шевченківського райсуду чергують два автобуси з бійцями Нацгвардії, на вході – посилена охорона. На четвертому поверсі, біля кабінету, в якому має відбуватися судове засідання, уже зібралося кілька десятків журналістів. Старт засідання призначений на 17:30, проте його відкладають. На підвіконні, біля сходів, розмістилися військові прокурори. Вони активно вивчають том з підозрою Герману, про щось між собою радяться.

 

В цей же момент за дверима зачиненої судової зали перебувають підозрюваний Герман та його адвокат Євген Солодко (відомий також тим, що представляє інтереси одного з лідерів Партії регіонів Олександра Єфремова та «хулігана» Юрія Крисіна – Ред.). Він перед засіданням уже встиг написати, що, мовляв, підозрюваний насправді волонтер АТО, працює з Міноборони, є виконавчим директором спільного українсько-німецького підприємства «Шмайсер».

 

«Борис Герман, виконавчий директор українсько-німецького СП «Шмайсер», єдиного недержавного підприємства (в Україні, наприклад, ще існує ТОВ «Зброяр» – ред.) з виробництва зброї в нашій країні. Воно має давні виробничі відносини з Міністерством оборони України, сам Борис відомий своєю волонтерською діяльністю для потреб АТО. Саме його оптика стоїть на гвинтівках наших снайперів, саме він модернізує і створює найпотужніші снайперські комплекси на базі існуючого армійського озброєння», – писав Солодко.

 

Читайте також: Стрес-тест для кожного

 

Що ж до нібито снайперських комплексів – на сайті «Шмайсера» радше йде мова про пістолети усіх видів: від вогнепальних до сигнальних. Згадок про снайперські гвинтівки чи оптику знайти не вдалося. Цікава історія і самої компанії. Так, згідно бази даних судових рішень, пан Герман фігурує у кримінальному провадженні, пов’язаному зі згаданою компанією. За версією слідства, він нібито домовився з одним із співвласників українсько-німецької компанії, аби вигнати третього співвласника. Відповідне кримінальне провадження почали у вересні минулого року. А сам Герман перебував під запобіжним заходом – особистим зобов’язанням. Між тим, Солодко писав, що завод підозрюваного нібито кілька разів обшукувала Служба безпеки.

 

«Із розмов Бориса з «кілером» виходить, що його квартиру і завод за останні півроку неодноразово обшукувала та ж СБУ. Із співробітниками якої довелося поділитися – в протоколі згадуються 70 тисяч доларів», – писав Солодко на своїй сторінці у Facebook.

 

 

Поки журналісти чекали на початок, у тому-ж таки Facebook з’явився «кілер» Аркадія Бабченка. Ним виявився священик, учасник війни на Донбасі Олексій Цимбалюк. Своє рішення розкритися він мотивував тим, що СБУ оприлюднила відеозапис, де не змінила голос «убивці».

 

«Прекрасно, що в службі працюють талановиті молоді опера, до яких спокійно йдеш з інформацією про замовлення на вбивство. Звертаєшся і не боїшся, що тебе зіллють тим же замовникам… СБУ мене не кинула, в мене все добре… Після оприлюднення запису отримання мною авансу за вбивство людини, без зміни мого голосу, шифруватися сенсу не бачу», – написав Цимбалюк. Він також додав, що давав підписку про нерозголошення, тривають слідчі дії, тож найближчим часом жодних інтерв’ю він давати не планує.

 

Читайте також: Світ про спецоперацію СБУ: подарунок Путіну, гра в постправду та удар по репутації країни

 

Коли ж журналісти спробували підтвердити цю інформацію в речниці Олени Гітлянської, вона написала, що Цимбалюк не є «виконавцем убивства» Бабченка.

 

«Це якась хвора людина. Не поширюйте дешевих фейків. На заборі люди можуть будь-що написати», — заявила Гітлянська в коментарі Громадському ТБ.

 

Засідання почалося із затримкою понад дві години. Військові прокурори одразу взяли слово, попросили відправити пана Германа до СІЗО. А оскільки він підозрюється в тяжких злочинах, то застава Кримінальним процесуальним кодексом не передбачена. Мова йде про  ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 258 КК (організація підготовки до теракту, тобто до застосування зброї з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, за попередньою змовою групою осіб, що могло б спричинити загибель людини).

 

Тож, за версією слідства, яку озвучили представники прокуратури, події з симуляцією вбивства Бабченка розгорталися наступним чином. 5 квітня цього року від певних осіб чи особи (прокуратура не уточнила) пан Герман нібито отримав замовлення на підривну діяльність в Україні, зокрема організацію вбивств опальних режиму Путіна росіян. Одним із них мав стати Аркадій Бабченко. 6 квітня Герман нібито зустрівся із Цимбалюком у с. Новосілки і запропонував йому вбити російського журналіста, обіцяє організувати зброю і пропонує за це $30 тис. Цимбалюк погодився і пішов з цією інформацією до Служби безпеки. СБУ взяла Цимбалюка під нагляд і почала негласні слідчо-розшукові дії (пані Гітлянській довелося кілька разів вибачитися за свої коментарі щодо Цимбалюка – Ред.). Наприкінці квітня біля одного з ТРЦ Києва Герман передає Цимбалюку $14 тис. завдатку. Через певний час Цимбалюк отримує від Германа ще $1 тис для купівлі зброї з глушником. Після цього, як зазначили прокурори, Герман час від часу телефонує Цимбалюку й наголошує на необхідності вбивства Бабченка. 29 травня Цимбалюк повідомляє про «убивство», 30 травня Германа затримують.

 

Читайте також: "Воскресіння Бабченка". Реакція соцмереж на спецоперацію СБУ

 

Обґунтовуючи необхідність арешту Германа, прокурори послалися на перераховані у КПК ризики втечі, знищення доказів тощо. Також вони додали, що Герман нібито мав на 30 травня авіаквиток на рейс Київ-Мілан. Крім того, він уже перебуває під запобіжним заходом в іншому провадженні.

 

 

Таке обґрунтування взялися розбивати адвокати підозрюваного. Вони заявили, що для обґрунтування арешту недостатньо процитувати КПК. Крім того, адвокат Солодко апелював до того, що прокуратура взагалі не довела причетність Германа до злочину, не представила дані негласних слідчо-розшукових дій (аудіозаписи, білінги телефонів, відеозаписи тощо – Ред.). Правда, згідно законодавства прокуратура могла цього і не робити, адже причетність чи не причетність людини до злочину встановлюється в суді, коли справу починають слухати по факту, а не під час обрання запобіжних заходів.

 

Але героєм вечора став сам Герман. Напередодні, 30 травня, він відмовлявся давати свідчення Службі безпеки. А в суді заговорив.

 

«Ми зараз просто стикаємося з наслідками проведення спецоперації внутрішньою розвідкою України. Я співпрацюю з цією внутрішньою розвідкою з приводу виявлених на території України впливів Російської Федерації з приводу насильницької зміни влади в Україні. Я працюю з цього приводу вже досить давно, вже з півроку», – одразу заявив Герман.

 

Читайте також: Замовник вбивства Бабченка планував усунути 30 осіб в Україні

 

«Я їх знаю, але не маю права їх тут озвучувати, ці факти. Потрібно їх озвучувати? (Дивиться на адвоката, той ствердно киває – ред.). Ну є у нас, наприклад, така партія, як «Розумна сила». Партія «Розумна сила» фінансується цим фондом – приватним фондом Путіна. Це було теж досить цікаво. В оточенні Пашинського є люди, які фінансуються цими людьми. І я не знаю, як фінансується сам Пашинський. Це треба ще з'ясовувати… У цих людей (певно, мався на увазі все той же «фонд Путіна» – Ред.) по Україні близько сотні кілерів. Вони всі працюють за гроші. Ці кілери всі колишні, скажімо, жителі Донецької та Луганської області, які розселилися по всій Україні. Їм абсолютно байдуже на мораль або якісь бажання громадськості, або Україну. Вони бідні люди, яким треба заробляти на життя. І вони заробляють тим, чим вони можуть…», – заявив Герман.

 

Тож, за його версією, події розгорталися дещо інакше.

 

У певний момент до Германа звертається давній знайомий з Росії, який працює у якомусь фонді Владіміра Путіна, який нібито фінансує безлади в Україні. Після цього Герман нібито йде до контррозвідки і отримує від них санкції на розробку російської агентури в Україні. Він мав аналізувати грошові потоки і людей, які їх отримують. За словами підозрюваного, аби отримати інформацію, йому було необхідно «імітувати діяльність». Існував певний список з 30 осіб, яких російська влада нібито хотіла ліквідувати. Цей документ теж нібито передали до контррозвідки і все відповідно зафіксували. Для «імітації діяльності» нібито вирішують інсценувати вбивство Бабченка. Для цього наймають Цимбалюка. Герман пояснює це тим, що Цимбалюк був священиком, відомий своєю діяльністю в АТО і взагалі не зміг би вбити беззбройну людину. Далі відбувається передача грошей, імітація убивства, про що нібито знав Герман. А після цього Германа затримують і привозять до суду.

 

 

Важливий момент полягає в тому, що цю інформацію під час допиту в СБУ Герман не озвучував. Мотивував це тим, що: було пізно і він був втомлений; боявся. Назвав лише ім’я свого куратора у контррозвідці (Діма – Ред.) і дав його мобільний телефон. На цьому ж наголошував і адвокат Солодко. В той же час, Герман, який боявся російської агентури в СБУ, раптом вирішив зізнатися в роботі на контррозвідку під десятки телекамер. Адвокати пояснюють це тим, що мовляв, інформація була озвучена на загал і тепер Герману ніщо не загрожує. Попри доводи адвокатів суд вирішив відправити пана Германа у СІЗО на 60 діб.

 

Читайте також: Слідство у справі Бабченка завершиться не раніше, ніж за півроку – Луценко

 

Після завершення суду прокурор Руслан Кравченко у коментарі журналістам заявив, що інформація про нібито роботу Германа з контррозвідкою не підтвердилася.

 

«Він не був агентом Служби безпеки України або контррозвідки, яка є структурним підрозділом Служби безпеки. Сам підозрюваний, роблячи такі нелогічні заяви, не розуміє, що контррозвідка входить до складу Служби безпеки України. Також Герман не міг бути агентом військової контррозвідки, оскільки у військових її немає», – пояснив Кравченко і зазначив, що у військових є служба розвідки.

 

Він також додав, що у слідства є низка даних НСРД, однак вони поки засекречені, тож не були представлені в суді.

 

«Наразі розсекречені лише деякі протоколи, ми озвучували це під час суду. Окрім них у нас є багато даних НСРД у цій справі, але вони поки засекречені. Коли їх відкриють – ми долучимо їх до матеріалів у суді», – запевнив Кравченко.

 

Власне, це судове засідання мало б розставити крапки над «і» й дати зрозуміти, наскільки серйозні обвинувачення висунуті проти Бориса Германа. Крім того, судове засідання мало дати змогу зрозуміти, наскільки серйозно планували замах на Аркадія Бабченка. Замість того судове засідання ще більше заплутало суспільство. З одного боку ми маємо спецоперацію СБУ, підставного кілера і симуляцію вбивства журналіста. З іншого боку, підозрюваний заявляє, що працював на контррозвідку (прокуратура переконує, що Герман з контррозвідкою СБУ не працював) і знав про інсценування вбивства. І всі працювали проти ФСБ. З метою виявити російську агентуру.

 

Питання в тому, кому у даній ситуації вірити. На підкріплення своїх слів пан Герман не навів переконливих фактів. Адже свого часу про роботу на Службу безпеки в інтересах держави заявляли і Надія Савченко, і Володимир Рубан. В той же час, ми маємо історію Олега «Лісника» Мужчиля, який нібито співпрацював з Головним управлінням розвідки (ГУР) і якого вбили як агента ФСБ бійці СБУ. Також є негативна історія Станіслава Краснова, який за офіційною версією теж нібито є агентом ФСБ, але працював проти ФСБ. Через ці історії зокрема і недовіру до правоохоронців загалом у суспільства можуть виникати сумніви у версії подій, викладеній Службою безпеки. Лишається сподіватися, що наступне судове засідання, під час якого розглядатимуть можливість продовження арешту Германа, внесе бодай якусь ясність.