Первинні результати дослідження викрили дуже несподівану тезу – найбільш активні дієвці культури міста (саме ті, хто її творять!) не вважають Львів культурною столицею України. Цей титул швидше викликає напад самоіронії та запитування щодо унікальності культурного продукту, концентрації і якості культурних інституцій чи подій. Існуюча мережа інституцій (очікувано) переживає кризу, але їм на зміну приходять нові, керовані новою генерацією митців та культурних менеджерів.
Попри таку, подекуди радикальну самокритичність, більшість погоджується, що часто місто є рушійною силою, взірцем для інших міст – свого роду «інкубатором хороших ініціатив». Якість організації подій, локальних заявок на грантове фінансування невпинно росте. Більшість із оптимізмом дивиться в майбутнє: потенційні зміни культурного ландшафту міста, запуск роботи нових інституцій й проєктів чекають з нетерпінням. Наприклад, Фонд культури Львова, який би взяв на себе незалежну медіацію; будівництво сучасних конгрес/івент-холу, концерт-холу, галереї, театру; створення мистецьких (і не тільки) резиденцій; відкриття новітніх закладів культури для дітей (типу Експериментаріуму).
Бачення потенційного розвитку культурної сфери Львова дієвців ринку є досить узгодженим. Причому вагомим фактором цієї узгодженості є існування комплексу стратегій культурної політики Львова (всього 21 документ, розпочинаючи від 2015 року), до розробки якого було долучено багато дієвців культурного ринку. Майже кожен опитаний зміг згадати програму чи стратегічний документ, який впливає на їхню діяльність у сфері культури. Щодо власне «Стратегії розвитку культури Львова 2025», 20% респондентів активно використовують її у роботі; 27% читали, але не використовують; 33% знають про існування стратегії, але не читали її; взагалі не знають про Стратегію – 13%. Пріоритетами визначають: децентралізацію культурних послуг, підвищення їх якості та нарощення конкурентноспроможності щодо приватного ринку культурних послуг, розвиток мистецького ринку, міжсекторальну співпрацю.
Та кому все це робити? Виходячи з аналізу документів локальних політик, ідеальний менеджер культури володіє високими комунікативними навичками та включений у середовище, працює із різними секторами культури, має розвинене творче мислення та високий рівень володіння англійською мовою, постійно зайнятий самоосвітою та підвищенням кваліфікації.
.jpg)
За результатами інтерв'ювання, ці вимоги підвищуються до фактично високо функціонального кризового менеджера із здатністю формування та управління командами, проєктного менеджменту, «самого собі» фінансиста, правника, стратега-аналітика та про всяк випадок дизайнера.
Звідки брати ці компетенції? У Львові потенційних фахових менеджерів культури випускають два класичні і один мистецький університети (5 освітніх програм). Значну частину компетенцій дає університет: всі програми містять блоки історії і теорії культури (мистецтва), а також у теорії культурменеджерський блок. Якщо до ґрунтовності перших двох майже немає застережень, то менеджерська складова освіти потребує низки змін: 1) залучення практиків ринку; 2) наповнення програм реаліями локального ринку (замість «теорії аукціонів» загалом варто б дослідити умови продажу, скажімо, картини українського митця на Sotheby's); 3) розширення програм практик та їх менш формальне, реалістичне проведення; 4) посилення вибіркової складової курсами на зразок кризового, театрального, літературного менеджменту, виставкової діяльності, івент-менеджменту, energy management, СММ в культурній сфері. Водночас ринок потребує компетенцій, які не є об’єктом навчання в університетах і потребують додаткової освіти, або ж можуть бути вихованими ще в шкільному віці через різні організації (як Пласт) або сімейне виховання.
Відповідно до даних порталу Work.ua, станом на липень 2021 року середня заробітна плата у Львові становить 13 тис. грн. Середня у категорії «Культура» – 17,5 тис. Але слід дуже добре розуміти, що саме в цю категорію виносять: найвищі позиції у рейтингу займають стрімер (25 тис.) та «модель для блогінгу» (від 10 до 40 тис.). Натомість «автор» (письменник) отримає 16 тис. чи музичний керівник у дитячій інституції культури – 4-5 тис. грн. Відтак ті, хто є активними творцями культурного середовища, а не «контенту під прикриттям», опиняються у непривабливій фінансово позиції з обмеженою пропозицією ринку. Натомість вимоги до менеджера в культурі сягають запиту на посади рівня project-менеджера (зарплатня від 20 до 70 тис. грн; у благодійній сфері – від 10 тис.). Виходить, що культурний менеджер – значною мірою продукт самого суспільства, а культурний менеджмент – Уроборос, що пожирає свій хвіст і перебуває у стані нескінченного відродження.
Проєкт реалізовано Українською асоціацією культурологів— Львів та Дослідницькою агенцією Fama за фінансової підтримки Українського Культурного Фонду.
Фінальна презентація напрацювань проєкту «Культура в профіль.Vol.3» відбудеться 31 серпня о 18.30 на локації «Радіогараж» у Львові.