Найгіршим місцем для життя жінок експерти визначили Афганістан. За даними Thomson Reuters в Афганістані, найбільший рівень смертності серед жінок при народженні дітей, обмежений доступ до медичного сервісу та практична відсутність будь-яких економічних прав та свобод. За даними ЮНІСЕФ, в афганських жінок існує один із 11 шансів померти під час пологів.
Наступною за рейтингом є Конго, де рівень насильства над жінками, зокрема кількість випадків зґвалтування, просто «зашкалює». Демократична республіка Конго ще досі перебуває у перехідному стані після війни 1998-2003 років. В цій країні більше 400 тис жінок щорічно піддаються насильству сексуального характеру. ООН назвало Конго столицею зґвалтування світу.
Пакистан отримав третє місце у рейтингу за рахунок культурних, племінних та релігійних практик, які за своєю суттю є шкідливими для життя та здоров’я жінок. До таких практик належать напади із застосуванням кислоти, дитяче та примусове заміжжя, покарання у виді каменування та інші фізичні знущання. Більше тисячі жінок та дівчат вмирають щорічно під час ритуальних вбивств, так званих «вбивств честі».
Індія посідає четверте місце у рейтингу. Країна лідирує у випадках умертвіння плоду в утробі матері, дітовбивства та торгівлі жінками. За даними Центрального Бюро Розслідування Індії, в 2009 році близько 90% торгівлі людьми відбувалося всередині країни. Крім того, в країні налічувалося 3 млн проституток, 40% з яких були дітьми. Окрім сексуального рабства в Індії мають місце і інші види рабства, зокрема примусова праця, примусове заміжжя тощо.
П’ятірку лідерів закриває Сомалі. В країні високий рівень смертності, сексуального насильства та «обрізання» статевих органів жінок. Крім того, відсутніми є доступ до освіти, медицини та економічних ресурсів.
Дослідження, проведене компанією TrustLaw – відділом Фундації Thomson Reuters, охоплювало опитування 213 експертів з п’яти континентів та формування рейтингу країн за шістьома рівнями ризику. До основних видів ризику входили: загроза здоров’ю, сексуальне насильство, насильство несексуального характеру, культурні та релігійні фактори, обмежений доступ до ресурсів та торгівля людьми.