«Правоохоронці навіть не беруться без «відмашки» керівництва порушувати кримінальну справу проти «мажора». Хоча за кожного зручного випадку вони не втомлюються повторювати, що слідчий – процесуально незалежна фігура», – відзначив Василенко.
За його словами, у кращих випадках від рідних жертви відкуповуються і справу спускають на гальмах. У найгірших – потерпілих роблять винуватцями злочину.
В практиці Юрія Василенка була така справа: він захищав тракториста Олександра Кучу з Канівського району, в якого кілька разів вистрелив із пістолета суддя Дарницького райсуду Києва Євген Вовк. «Незважаючи на явні ознаки складу злочину в його діях, справу порушили проти мого підзахисного, який досі ходить із кулею в тазу. Потім Кучу нашвидкуруч засудили, дали умовний термін. До того ж на кожне засідання Вовка супроводжували охорона й особисто районний прокурор», – розповів Василенко.
Коли «мажор» скоїв ДТП, в нього, як каже екс-суддя, ще більше шансів уникнути відповідальності. «За рахунок фальсифікацій автотехнічних експертиз та підставних свідків викручують справу так, ніби загибла людина сама винна», – розповідає Юрій Василенко.
«Під час скоєння злочинів, пов’язаних з хуліганськими діями, потерпілого можуть звинуватити в тому, що це він спровокував конфлікт. Ось, наприклад, в останньому випадку із сином депутата Ландіка на відео видно, що дівчина б’є його склянкою по голові. Не сумнівайтеся, цю обставину повернуть проти неї, мовляв, вона перша завдала йому ушкоджень», – вважає він.
Колишній суддя впевнений: ситуація зміниться тільки тоді, коли закон справді буде один для всіх і діятиме принцип невідворотності покарання за злочин, хоч би хто його скоїв.
Детальніше читайте у матеріалі Андрія Ткача «Мажор» як діагноз».